РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Етапи дослідження
Науково-дослідна робота була організована на базі Сумського педагогічного
університету ім. А.С. Макаренка, Державної установи “Інститут патології хребта
та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України”, Сумського обласного
центру медичної і фізичної реабілітації хворих та інвалідів з пошкодженням
функції опорно-рухового апарату та нервової системи.
Застосовувалися експериментальні та клінічні етапи досліджень (мал. 2.1).
Кожному етапу дослідження відповідали його завдання.
На першому етапі вивчалася та аналізувалася науково-методична література з
проблеми відновлення та реабілітації ДДПХ; визначалася мета, завдання й методи
дослідження. Цей етап досліджень був спрямований на визначення, теоретичне та
експериментальне обґрунтування основних принципів удосконаленої
реабілітацій-ної системи. Проводилися експериментальні дослідження на тваринах
із метою вивчення особливостей метаболічних порушень кісткової та хрящової
тканин хребцевих сегментів під впливом нейрогенного і біомеханічного стресів, а
також різних рухових режимів. Для виконання цих завдань використовувалася група
з 75 нелінійних білих щурах-самцях (вид Rattus norvegicus – альбінос) популяції
експериментально-біологічної клініки інституту патології хребта та суглобів ім.
проф. М.І. Ситенка віком 12 місяців (цей вік у щурів відповідає похилому віку
людини) [дослідження виконані за участю д. біол. н. О.П. Тимошенко].
На клінічному етапі було проведено дослідження взаємозв’язку психологічних
особливостей та функціонального стану хребта у 100 студентів 19-20 років із
функціональною патологією хребта та початковими неврологічними проявами
остеохондрозу різних відділів хребта. Результати вищенаведених досліджень стали
фізіологічним обґрунтуванням основних принципів удосконалених реабілітаційних
методик і основою для створення удосконаленої системи відновлювального
лікування.
Крім того, проводилося формування та удосконалення психокорекційних та
маніпулятивних складових частин системи відновлювального лікування. Необхідно
було довести раціональність поетапної корекції (спочатку психологічної, а потім
мануальної) функціональних порушень різних відділів хребта в межах
реабілітаційного сеансу, виділити найбільш ефективні елементи
психотерапевтичних методик, тілесно-орієнтованої терапії, лікувального масажу
та мануальної терапії, які застосовуються при вертеброгенній патології,
удосконалити існуючі підходи до маніпулятивного лікування, прийоми масажу,
техніки м’язової релаксації та психокорекції на основі проведених досліджень.
Для визначення ефективності удосконалених елементів психокорекції проведено
порівняльний аналіз методів психологічної корекції (раціональної психотерапії,
холотропного дихання та удосконаленої методики психокорекції) при лікуванні 90
хворих із функціональними порушеннями хребта та початковими проявами
вертебрального остеохондрозу. Пацієнти були поділені на три групи. Для першої
групи (28 пацієнтів — 31 %) проводились реабілітаційні заходи із застосуванням
елементів раціональної психотерапії, загальноприйнятих методів масажу та
мануальної терапії. Друга група (35 пацієнтів — 39 %) проходила курс
холотропної терапії. Всі ці пацієнти увійшли в контрольну групу обстежуваних.
Основну групу становили 27 (30 %) хворих на вертебральний остеохондроз першої
стадії, до яких застосовувалася удосконалена методика реабілітації. У всіх
групах превалювали жінки віком 20-35 років (87 %). Пацієнти були рівноцінними
за вираженістю та локалізацією неврологічної патології.
При наступному дослідженні у групі з 51 хворого з функціональними порушеннями
хребта та початковими проявами остеохондрозу різних відділів хребта віком 20-30
років (у групі також переважали жінки — 92 %) із рівноцінною неврологічною
симптоматикою проводився порівняльний аналіз ефективності загальноприйнятих
методів лікувального масажу та мануальної терапії (25 пацієнтів — 49 %) та їх
удосконалених методик (із застосуванням в усіх прийомах спіралеподібного руху
та елементів тайського масажу) (26 пацієнтів — 51 %) ).
Для визначення ефективності створеної нами техніки перинатальної релаксації
проводилася глобальна і стимуляційна електроміографія за допомогою 4-х
канального електронейроміографа «Нейро-МВП-4» (виробництва фірми «Нейрософт»,
Росія, м. Іваново) у 65 пацієнтів на вертебральний остеохондроз I стадії.
Загалом у вищенаведених клінічних дослідженнях брали участь 306 пацієнтів. У
групах обстежуваних превалювали пацієнти з початковими проявами вертебрального
остеохондрозу. Серед клінічних проявів найчастіше зустрічався невиражений
больовий синдром ( в 97 % випадків). Безпосередньо на цьому етапі були
відпрацьовані деталі удосконаленої системи реабілітації ПЛМ (психокорекції,
лікувального масажу, мануальної терапії) для профілактики і реабілітації хворих
на вертебральний остеохондроз.
Наступні дослідження були спрямовані на вивчення особливостей удосконаленої
системи ПЛМ, її ефективності. У процесі дослідження розробленої комплексної
реабілітаційної програми, до неї вносилися корективи; проводився поетапний
аналіз результатів, отриманих у ході дослідження, публікувалися матеріали
дослідження та проводилося оформлення дисертаційної роботи. Ефективність
створеної системи ПЛМ визначалася в різних вікових групах як при функціональній
патології хребта і при початкових неврологічних проявах остеохондрозу, так і
при клінічно виражених неврологічних проявах дегенеративно-деструктивних
захворювань; як при застосуванні індивідуальних сеансів так і у процесі
комплексної реабілітаці
- Київ+380960830922