РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи хворих та лікувальні методики
В процесі виконання дисертаційної роботи були використані методи, які дозволили
отримати дані про центральну гемодинаміку вагітних та
матково-плацентарно-плодовий кровообіг, гормонопродукуючу функцію
фетоплацентарного комплексу, внутрішньоутробний стан плоду у здорових вагітних
і вагітних із плацентарною недостатністю (ПН), що розвинулася на фоні
прееклампсії в III триместрі вагітності.
Всього до лікування було обстежено 120 вагітних в ІІІ триместрі: 20 здорових
вагітних і 100 вагітних з хронічною ПН на фоні прееклампсії (з компенсованою
формою ПН – 42; з субкомпенсованою – 46; з декомпенсованою – 12 хворих).
Для визначення ступеня тяжкості ПН нами досліджувалися:
матково-плацентарно-плодовий кровоток – допплерометричним методом;
функціональний стан фетоплацентарного комплексу – шляхом визначення рівнів
естріолу, прогестерону і плацентарного лактогену в крові вагітних; стан
внутрішньоутробного плода – застосовуючи УЗД (фето- і плацентометрія,
біофізичний профіль плода) і КТГ.
Компенсованою формою плацентарної недостатності вважали: наявність ознак
передчасного дозрівання плаценти, а саме поява ІІ ступеня зрілості плаценти до
32 тижня та ІІІ ступеня – до 36 тижня гестації згідно класифікації за
P.Grannum, 1979 [32, 177.]; напруження адаптації гормональної функції
фетоплацентарного комплексу [90]; зниження матково-плацентарного кровотоку при
збереженому плодово-плацентарному кровотоці [177]; оцінка біофізичного профілю
плоду (БПП) за A.V. Vintzileos et al. 1983 [32], вища за 8 балів [24].
Про наявність субкомпенсованої форми ПН свідчило випередження ступеня зрілості
плаценти на 2 позиції [208]; нестійкий тип адаптації гормонопродукуючої функції
фетоплацентарного комплексу [90]; поєднане зниження матково-плацентарного та
фетоплацентарного кровотоку і, як наслідок цього, збільшення показників
судинного опору в маткових і пуповинних артеріях та аорті плода і зниження
показників судинного опору в середній мозковій артерії, що свідчить про
компенсаторну централізацію кровотоку з переважним кровопостачанням життєво
важливих органів[177]; оцінка БПП за A.V. Vintzileos – в межах 6 – 8 балів
[24].
Декомпенсована форма ПН характеризувалась передчасним дозріванням плаценти із
випередженням ступеня її зрілості на 2 позиції та наявністю патологічних
включень (кістозні зміни, локальне розширення міжворсинчатого простору,
відкладення солей кальцію на ділянках міжворсинчатого простору і в базальному
шарі) [177, 208]; виснаженням адаптаційних реакцій фетоплацентарного комплексу
[175]; критичними показниками фетоплацентарного кровотоку – поєднання
критичного стану кровотоку в артерії пуповини і аорті плода і збільшення
індексів судинного опору в середній мозковій артерії за рахунок зменшення
діастолічного компоненту кровотоку, що свідчить про декомпенсацію центральної
гемодинаміки плода, яка призводить до порушення кровопостачання життєво
важливих органів, в тому числі і головного мозку [228, 236]; оцінка БПП за A.V.
Vіntzileos – менше 6 балів [24, 177].
Виявлений певний паралелізм між ступенем ПН та тяжкістю і тривалістю гестозу.
Так, при аналізі отриманих даних, із 100 вагітних з ПН компенсована форма
виявлена у 42 вагітних – 27 із них (64,3%) мали прееклампсію легкого ступеня та
15 (35,7%) – прееклампсію середнього ступеня тяжкості; субкомпенсована
плацентарна недостатність мала місце у 46 вагітних – 11 вагітних (23,9%) з
прееклампсією легкого ступеня, 25 (54,4%) – прееклампсію середнього ступеня
тяжкості та 10 жінок (21,7%) – мали поєднану прееклампсію на фоні хронічної
артеріальної гіпертензії; декомпенсована форма була виявлена у 12 вагітних –
переважну більшість з яких (7 випадків або 58,3%) склали поєднану прееклампсію
на фоні хронічної артеріальної гіпертензії та 5 випадків (41,7%) – вагітні з
прееклампсією середнього ступеня тяжкості (табл.2.1).
Встановлення діагнозу та лікування прееклампсії проводилось згідно Наказів МОЗ
України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання стаціонарної
акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні” та № 676 від
31.12.2004р. “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та
гінекологічної допомоги” [130, 131].
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених вагітних за формами ПН в залежності від ступеня тяжкості
прееклампсії
Ступінь тяжкості прееклаппсії
Форми плацентарної недостатності
відносна
абсолютна
компенсована
n = 42
cубкомпенсована
n = 46
декомпенсована
n = 12
абс.
абс.
абс.
Прееклампсія легкого ступеня
27
64,3
11
23,9
Прееклампсія середнього ступеня
15
35,7
25
54,4
41,7
Поєднана прееклампсія на фоні хронічної артеріальної гіпертензії
10
21,7
58,3
Всього
42
100
46
100
12
100
Проводилася порівняльна оцінка ефективності двох 10-денних схем лікування ПН як
в групі вагітних з компенсованою формою ПН, так і з субкомпенсованою формою
захворювання: загальноприйняте лікування (ЗЛ) та удосконалене нами лікування
(УЛ). Вагітні з декомпенсованою формою ПН були виключені з подальших
досліджень, тому що вони потребували термінового розродження найближчим часом
після госпіталізації. Після лікування було обстежено 82 вагітних: 40 – з
компенсованою та 42 – з субкомпенсованою формами ПН.
Загальноприйняте лікування ПН проводилося згідно Наказу МОЗ України № 620 та
включало в себе: вазоактивні препарати (пентоксифілін або діпірідамол,
інстенон, флебодіа), деза