РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи жінок та методи дослідження
Для з’ясування частоти і структури клінічно вузького таза за останні
5 років проведено систематичний аналіз річних звітів відділення ведення пологів
у жінок високого ризику за період 2001 – 2006 рр.
Для оцінки ефективності розробленої нами тактики ведення пологів у жінок із
клінічно вузьким тазом вивчено перебіг пологів у 150 жінок із високими
факторами ризику клінічно вузького таза з аналізом перебігу вагітності, пологів
і раннього післяпологового періоду, а також неонатального періоду у
новонароджених цих матерів. Групи було набрано «сліпим» методом і розподілено
на три групи:
I група (основна) - 50 жінок із високими факторами ризику клінічно вузького
таза, яким застосовували запропоновану нами прогностичну методику;
II група (порівняння) - 50 жінок із високими факторами ризику клінічно вузького
таза, яким застосовували загальноприйняті діагностичні заходи згідно з
протоколом «Клінічно вузький таз» наказу № 782 МОЗ України;
III група – 50 жінок, прооперованих шляхом кесаревого розтину з приводу
клінічно вузького таза, для визначення основних факторів ризику клінічної
невідповідності у пологах.
Діагноз клінічно вузького таза встановлювали за загальноприйнятим
симптомокомплексом згідно з останніми рекомендаціями літератури [29, 48, 66,
83, 110, 118, 122, 147, 152, 203] на підставі клінічних та ехографічних ознак.
До клінічних відносили наявність особливостей вставлення голівки плода,
механізму пологів, властивих тій чи іншій формі таза, характеру пологової
діяльності, виразності конфігурації голівки плода, виразності ознаки Вастена та
ін. До ехографічних – наявність екзостозів, низьке розміщення міоматозних
вузлів, тазове розміщення нирки, що блокує вхід до малого таза, пухлини органів
малого таза, вроджені вади розвитку плода (гідроцефалія, водянка), різноманітні
пухлини плода та ін. [50, 60, 66].
Відмінними особливостями запропонованої нами методики є застосування під час
діагностування клінічно вузького таза ультразвукової пельвіометрії в поєднанні
з ультразвуковою біометрією плода з обчисленням пельвіокраніального індексу і
зовнішньої клінічної пельвіометрії за розробленими нами методиками.
Пологи в усіх жінок проведено у відділенні ведення пологів високого ризику
міського клінічного будинку № 2, м. Сімферополя за період з 2005 по 2007 рр.
У процесі дослідження жінок використано клінічні, ехографічні, електрофізичні
та статистичні методи дослідження.
2.2. Клінічні методи дослідження
Під час надходження до стаціонару в усіх вагітних і роділь з метою виявлення
факторів ризику розвитку клінічно вузького таза детально вивчали анамнез, що
містив у собі відомості про перенесені інфекційні, екстрагенітальні,
гінекологічні захворювання, особливості репродуктивної функції, перебігу та
результату попередніх пологів у повторнороділь.
Усім жінкам проводили спеціальне акушерське дослідження. Зовнішніми прийомами
визначали положення плода, розташування передлеглої частини відповідно до входу
малого таза. Вислуховували серцебиття плода (частота, ясність, ритмічність
тонів).
Антропометричне дослідження містило в собі вимірювання зросту і маси тіла
жінки. Крім цього, проводили вимірювання променевозап’ясткового індексу,
окружності живота, висоти стояння дна матки, оскільки відомо, що зовнішнє
визначення розмірів матки корелює з масою новонародженого [1, 2, 24, 55, 63].
З метою клінічної оцінки розмірів кісткового таза проводили зовнішню клінічну
пельвіометрію, що містить у собі:
вимірювання загальноприйнятих в акушерстві й антропології лінійних розмірів
таза: d. spinarum, d. cristarum, d. trochanterica, c. externa, прямої та
поперечної діагоналей попереково-крижового ромба, прямого і поперечного
розмірів виходу малого таза;
вимірювання додаткових лінійних розмірів таза: лобково-остистого розміру
(відстань від середини верхнього краю симфіза до передньо-верхньої ості),
лобково-гребінцевого розміру (відстань від середини верхнього краю симфіза до
найбільш виступної точки гребеня здухвинної кістки), висоти симфіза, ширини
лобка (відстань між паховими складками по верхньому краю симфіза),
лобково-крижового розміру (відстань між серединою верхнього краю симфіза та
остистим відростком III крижового хребця), окружності таза (сантиметрову
стрічку підводять під крижі з боків, вона проходить між вертлюгами та гребенями
здухвинної кістки).
Термін вагітності і передбачуваний термін пологів визначали за наступними
показниками: формулою Негеле з виправленням Клауса на тривалість менструального
циклу; терміном вагітності під час першої явки в жіночу консультацію; датою
першого ворушіння плода; датою передбачуваного терміну пологів за даними
жіночої консультації; даними спеціальних календарів; даними об'єктивних методів
дослідження; даними ультразвукового дослідження.
З метою обчислення передбачуваної маси плода, що є одним із важливих
компонентів, визначаючих тактику ведення пологів у вагітних і жінок із
факторами ризику розвитку клінічно вузького таза, використовували формули
Жорданіа, Джонсона, Ланковіца, Якубової [41], а також ультразвукову біометрію
плода [50, 60].
Під час піхвового дослідження проводили оцінку будови кісткового таза
(досяжність мису, особливості будови крижів, виразність крижової западини,
величина і форма сідничних остей, форма підлобкової дуги, досяжність
термінальних ліній, товщина кісток таза, наявність екзостозів та ін.). Оцінку
форми підлобкової дуги під час внутрішнього акушерського дослідження проводили
відповідно до рекомендації M. Steer [235]: підлобкова дуга вважала
- Київ+380960830922