Ви є тут

Вихідний матеріал для селекції гібридів кукурудзи, вирощуваних в умовах монокультури Лісостепу України

Автор: 
Климчук Олександр Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000734
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Випробування, спостереження й облік самозапилених ліній кукурудзи та створених
на їх основі простих гібридів в умовах тривалої монокультури (11-13 рр.)
проводились протягом 2003-2005 рр. на дослідному полі кафедри рослинництва,
селекції та насінництва ВДАУ.
Ґрунт дослідного поля – сірий лісовий на лесі, за механічним складом –
крупнопилуватий, середньосуглинковий.
За результатами останнього комплексного агрохімічного аналізу, який проводився
в 2000 р., вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі складає 2,4%. Реакція
ґрунтового розчину слабокисла – рН (сольове) становить 5,8; середньовиважені:
гідролітична кислотність – 4,1 мг.-екв. на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ –
15,3 мг.-екв. на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами – 78,9%. В ґрунтах
міститься доступного для рослин азоту (за Корнфілдом) – 88 мг/кг ґрунту,
рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) – 212 і 92 мг/кг ґрунту,
відповідно.
Вимивання колоїдів органічного й мінерального походження із орного шару ґрунту
та низький вміст гумусу, призводять до погіршення фізико-хімічних властивостей
даного типу ґрунту. Потенціал його родючості оцінюється як задовільний.
Територія Вінницького району [150], де знаходиться дослідне поле,
характеризується помірно теплим кліматом. Середньомісячна температура повітря в
січні та лютому відзначається коливаннями від -4,0єС на заході та до -8,0єС на
сході.
Стійкий сніговий покрив встановлюється в другій половині листопада і сходить у
третій декаді березня. Висота його в західних і південних частинах зони
коливається в межах 13-20 см, а в східній частині – 26-35 см. Для цієї зони
характерні довгі відлиги, під час яких температура повітря в окремі роки
підвищується до +12-14єС.
Літо відзначається високими та стійкими температурами. В липні середньомісячна
температура повітря коливається від +10єС на заході і до +20єС на сході.
Абсолютний максимум температур сягає +39-49єС.
Довжина вегетаційного періоду складає 150-170 днів. При цьому нерідко
спостерігаються засушливі періоди та суховії.
За середньобагаторічними даними кукурудза в зоні досліджень проходить основні
фази розвитку в такі календарні строки: повні сходи – 20.05; поява третього
листка – 26.05, волотей – 14.07; цвітіння качанів – 20.07; молочна стиглість
зерна – 22.08; воскова стиглість – 11.09.
Характеристику метеорологічних умов, що склались за роки проведення досліджень
в період вегетації (квітень – вересень), наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови за роки проведення досліджень
(дані Вінницької обласної метеостанції)
Місяць
Середньомісячна температура
повітря, єС
Сума опадів, мм
Середньо-багаторічна
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Середньо-багаторічна
2003 р.
2004 р.
2005 р.
Квітень
7,7
6,2
8,3
8,9
48
12,1
22,5
62
Травень
13,6
18,5
12,7
14,5
61
30
31
72
Червень
16,7
17,7
16,5
16,6
74
28
29
58
Липень
18,6
19,6
19,5
20,2
78
164
90
36
Серпень
18,1
18,4
18,4
19,0
69
53
244
77
Вересень
14,7
12,9
13,4
16,4
52
34
59
Квітень-
вересень
14,9
15,6
14,8
15,9
382
321,1
475,5
307
Кліматичні умови 2003 р. видались посушливими і характеризувались підвищеними
температурами та дефіцитом опадів на протязі вегетації.
Швидке наростання температур, розпочинаючи з третьої декади квітня, дозволило
посіяти селекційні зразки кукурудзи першого травня і отримати повні сходи через
10-14 днів.
Листоутворення кукурудзи відбувалось в умовах значного дефіциту вологи та
високих температур. І лише, розпочинаючи з першої та впродовж другої декади
липня, пішли зливові дощі, які перевищили середньобагаторічну норму в 2,1 рази.
В цей же період почалось масове викидання волотей.
В порівнянні із багаторічними показниками, підвищена температура в липні та
серпні (відповідно на 1 й 0,3єС) і нестача опадів у серпні (на 16 мм), сприяли
настанню воскової стиглості зерна в третій декаді серпня. Пониження температури
у вересні на 1,8єС, зумовило настання повної стиглості зерна в першій-другій
декадах вересня.
Однак, незважаючи на перевищення температури на 0,7єС та дефіцит вологи в 60,9
мм у 2003 р., порівняно із багаторічними даними, цей рік був сприятливим для
вегетації кукурудзи.
За температурним режимом 2004 р. був максимально наближеним до
середньобагаторічних температур. Середньодобова температура за вегетаційний
період була лише на 0,1єС нижчою за багаторічну. Проте, кількість опадів
перевищувала середньобагаторічний показник на 93,5 мм і випадала вкрай
нерівномірно.
Початок вегетаційного періоду видався посушливим: в травні випало лише 50,8%
опадів, а в червні – 39,2%, порівняно до багаторічної норми. Найбільше опадів
випало в серпні, вони перевищили середньобагаторічний показник в 3,5 рази.
Опади в липні та вересні теж переважали багаторічну норму на 12 і 7 мм,
відповідно.
Стабільність температур та їх поступове наростання в квітні дозволили провести
посів самозапилених ліній кукурудзи і створених на їх основі простих гібридів
29 квітня.
Пониження температури в травні на 0,9єС, відповідно до багаторічного показника,
стримало та розтягнуло появу повних сходів, які з’явились 12-16 травня. Нестача
вологи і понижені температури в травні та червні сприяли збільшенню міжфазного
періоду сходи–поява волотей, масове викидання яких розпочалось у другій-третій
декадах липня.
Підвищена вологість у липні, серпні та вересні розтягнула фази наливання зерна
кукурудзи, що, в свою чергу, подовжило вегетаційний період селекційного
матеріалу різних груп стиглості.
Зерно достигало повільно і характеризувалось підвищеною збиральною вологістю.