Ви є тут

"Пункційна лазерна мікродискектомія при шийних дискогенних нейрокомпресійних синдромах".

Автор: 
Педаченко Юрій Євгенович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000920
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ. ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ
ПУНКЦІЙНОЇ ЛАЗЕРНОЇ МІКРОДИСЕКТОМІЇ НА ШИЙНОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА
В клініці лазерної та ендоскопічної спінальної нейрохірургії Державної установи
„Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України” із 1997 по 2006
рр. методом ПЛМ оперовані 150 хворих із грижами МхД шийного відділу хребта, що
зумовлювали розвиток нейрокомпресійних синдромів: 93 чоловіки і 57 жінок у віці
26-72 років.
Розподіл хворих за статевою ознакою представлений в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл спостережень за статевою ознакою
Розподіл хворих статевою ознакою
Кількість хворих
абс.
в %
Чоловіки
93
62 %
Жінки
57
38 %
Всього:
150
100 %
Серед аналізованих спостережень переважали чоловіки (62%). Відповідно до
класифікації вікових періодів ВООЗ (1983), найчастіше за нейрохірургічною
допомогою звертались хворі середнього та зрілого вікових періодів – 88% (табл.
2.2), що узгоджується із літературними даними про виникнення значних загострень
в клінічному перебігу дискогенних нейрокомпресійних синдромів переважно у
чоловіків в віці від 35 до 55 років. Середній вік оперованих дорівнював 46+2,5
рокам. До операції вони страждали від шийних ДНС від 2 міс до 26 років.
Всі пацієнти до проведення пункційної лазерної мікродискектомії проходили
консервативне лікування, що включало медикаментозну терапію (переважно,
хондропротектори, нестероїдні протизапальні препарати, дегідратаційну терапію)
(150 спостережень.), фізіотерапевтичне (113) та санаторно-курортне лікування
(82).
Таблиця 2.2
Розподіл спостережень за віковими періодами
Вікові періоди
Кількість хворих
абс.
в %
15-29 (молодий)
1,3%
30-44 (зрілий)
66
44%
45-59 (середній)
66
44%
60-74 (похилий, літній)
16
10,7%
Всього:
150
100%
В табл. 2.3. наведений розподіл спостережень в залежності від давності
захворювання до оперативного втручання, в середньому, 143,03+16,49 тижнів.
Таблиця 2.3
Розподіл спостережень по давності захворювання
Давність захворювання
Кількість хворих
абс.
в %
Від 2 до 6 міс.
37
24,7%
Від 6 міс. До 2 років
46
30,7%
Від 2 до 5 років
41
27,3%
Від 5 до 10 років
16
10,6%
Понад 10 років
10
6,7%
Усього
150
100%
У 150 хворих діагностовані 244 клінічно позначені грижи МхД: на рівнях СIII/СIV
– 6 (2,5%), СIV/СV –35 (14,3%), СV/СVI – 115 (47,1%), СVI/СVII – 83 (34,0%),
СVII/ThI – 5 (2,1%) (табл.2.4).
Cтупінь вип’ячування волокнистого кільця МхД (розміри гриж) в шийному відділі
хребта, за проведеними спостереженнями, коливалась від 2 до 5 мм, в середньому,
складала 3,5 мм.
Всього до операції у 150 хворих діагностовано 402 шийних ДНС. В середньому, у
кожного хворого спостерігалось 2,7 неврологічних синдроми – 1,1 – компресійних,
1,6 – рефлекторних.
Основними показаннями до операції були дискогенні компресійні синдроми:
корінцевий – у 123 пацієнтів (82%), мієлопатичний – у 8 (5,3%),
мієлорадикулопатичний – у 13 (8,7%); а також ізольований синдром хребтової
артерії – 3 хворих (2,0%), рефлекторні синдроми (3 хворих – 2%).
Таблиця 2.4
Розподіл спостережень в залежності від рівня ураження
(150 хворих, 244 рівня ураження)
Рівні ураження
Кількість рівнів (n=244)
абс.
в %
С3/С4
2,5 %
С4/С5
35
14,3 %
С5/С6
115
47,1 %
С6/С7
83
34,0 %
С7/Th1
2,1 %
Усього
244
100 %
Компресійні синдроми сполучались із рефлекторними: із синдромом хребтової
артерії (у 22 хворих – 14,7%), місцевими больовими (103 – 68,7%) та «на
відстані» (56 – 37,3%), м’язово-тонічними проявами (28 – 16,7%),
нейродистрофічними (10 – 6,7%), кардіалгічним синдромами (3 пацієнта – 2,0%).
Больовий синдром був домінуючим клінічним проявом у 134 (89,3%) пацієнтів.
Суб’єктивне відчуття болю хворими (за Міжнародною шкалою болю – Pain Score
Scale) перед зверненням до нейрохірурга наведено в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Суб’єктивне відчуття болю хворими перед зверненням до нейрохірурга
Виразність болю (в балах)
Кількість хворих
абс.
в %
16
10, 6 %
29
19,3 %
72
48,1 %
33
22,0 %
Усього
150
100%
Інтенсивність больового синдрому оцінювали в балах: 0 – відсутність болю; 1 –
непостійні неінтенсивні больові відчуття, що не вимагали прийому аналгетиків; 2
– помірний біль із необхідністю періодичного застосування аналгетиків і
нестероїдних протизапальних препаратів; 3 – інтенсивний біль, постійний прийом
аналгетиківв, наркотичних препаратів.
Обов’язковою передумовою проведення ПЛМ у хворих із компресійною радикулопатією
була неефективність проведення консервативної терапії, при дискогенному
мієлопатичному синдромі втручання пропонувалось в якнайкоротший термін.
Соматична патологія була діагностована у 14 (9,3%) оперованих: гіпертонічна
хвороба – у п’яти, інфаркт міокарду в анамнезі – у трьох, порушення серцевого
ритму – у одного, вади серця – у одного, бронхіальна астма, ожиріння – у
одного, цукровий діабет (інсулінозалежний – у двох, інсулінонезалежний – у
двох).
Перенесені запальні та інфекційно-алергічні захворювання нервової системи
(енцефаломієлополірадикулоневрит, розсіяний енцефаломієліт) із довгостроковою
передопераційною ремісією були відмічені у двох пацієнтів (1,3%); перенесені
гострі порушення мозкового кровообігу – у одного (0,7%), полінейропатія – у
трьох (2,0%), аномалія Арнольда-Кіарі I типу – у одного (0,7%).
Строки госпіталізації хворих із шийними дискогенними синдромами складали
переважно від 1 до 4 днів (121 із 150 хворих) (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Середній строк перебування хворих на лікуванні
Кількість днів
Кількість хворих
абс.
в %
Один день
87
62,1%
Від одного до двох днів
15
10,7%
6,4%
10
7,1%
Більше 4
29
14,7%
Всього
150
100%
У 87 випадках (62