РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Дисертаційна робота базується на аналізі 120 клінічних спостережень у хворих,
оперованиих у відділенні спінальної лазерно-ендоскопічної нейрохірургії ДУ
„Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України” із 1996 по
2006 рр. з приводу гриж міжхребцевих дисків в поперековому відділі хребта,
поєднаних з рубцево-спайковим епідуритом. Пацієнти були розподілені на дві
рівні групи. У 60 хворих І групи на завершальному етапі операції
мікродискектомії з метою попередження розвитку післяопераційного компресійного
рубцево-спайкового епідуриту були використані поліакриламідні гелі, що не
резорбуються. У медичній документації міститься поінформована згода пацієнтів
на використання цих гелів. У 60 хворих ІІ групи, яким була виконана операція
мікродискектомії, гель не вводився (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих по групам спостережень
Групи втручань
Кількість спостережень
(n=120)
абсолютне число
I група
60
50
II група
60
50
Всього
120
100
Розподіл хворих в залежності від статі в першій групі представлений в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл спостережень в першій групі в залежності від статі хворих
Розподіл хворих за статтю
Кількість хворих
абсолютне число
Чоловіки
40*
67,7
Жінки
20
33,3
Всього
60
100
Примітка. * — Р < 0,01.
Розподіл хворих в залежності від статі в другій групі представлений в табл.2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл спостережень в другій групі в залежності від статі хворих
Розподіл хворих за статтю
Кількість хворих
абсолютне число
Чоловіки
34*
56,7
Жінки
26
43,3
Всього
60
100
Примітка. * — Р < 0,05.
Наведені показники свідчать, що серед хворих переважали чоловіки. Вік хворих
коливався від 15 до 70 років. Відповідно до класифікації вікових періодів ВООЗ
(1983) спостереження по двом групам розподілені наступним чином (табл.2.4,
2.5).
Таблиця 2.4
Розподіл спостережень за віковими періодами в першій групі
Вікові періоди
Кількість хворих
15–29(молодий)
8,3%
30–44(зрілий)
32*
53,4%
45–59(середній)
18
30%
60–74(похилий)
8,3%
Всього
60
100%
Примітка. * — Р < 0,01.
Таблиця 2.5
Розподіл спостережень за віковими періодами в другій групі
Вікові періоди
Кількість хворих
15–29(молодий)
8,3%
30–44(зрілий)
32*
53,4%
45–59(середній)
19
31,7%
60–74(похилий)
6,6%
Всього
60
100%
Примітка. * — Р < 0,01.
Представлені дані свідчать, що загалом по двом групам, найчастіше за
нейрохірургічною допомогою звертались хворі зрілого та середнього вікових
періодів (рис.2.1).
Рис.2.1. Розподіл спостережень за віковими періодами.
Одержані показники співпадають з даними А.Ф.Танасійчука (1998) [45], який
наводить показники 60,2% для зрілої та 26,2% для середньої вікових категорій, а
також з результатами досліджень В.В. Табачникова (1998) [44], який повідомив
про сплески захворювання (загострення) у чоловіків в 32,28 та 47,77 років для
рівня L4–L5 і 36,93 та 55,85 років для рівня L5–S1. Автор пов’язує загострення
із підвищенням секреторної активності хондроцитів і внутрішньодискового тиску в
цих вікових групах, що в підсумку завершується втратою диском пружних
властивостей, його деформацією та формуванням грижі.
До проведення оперативного втручання всі хворі пройшли комплексне консервативне
лікування з використанням медикаментозних засобів, фізіотерапевтичного (118
хворих) та санаторно-курортного (34 хворих) лікування.
В наших спостереженнях хворі страждали на дискогенний попереково-крижовий
радикуліт від 4 місяців до 20 років. Як відомо, чим довший анамнез хвороби, тим
більш виражений супутній рубцево-спайковий процес та варикозне розширення
епідуральних вен в порожнині хребтового каналу внаслідок тривалої компресії.
В табл. 2.6 та 2.7 наведені терміни захворювання до хірургічного втручання за
двома групами, в середньому 5,4 ± 0,5 року (загалом).
Таблиця 2.6
Розподіл спостережень по давності захворювання в першій групі
Давність захворювання
Кількість спостережень
(n=60)
абсолютне число
2 міс–2 роки
13
21,6
2–5 років
22
36,6
5–20 років
24
40
більше 20 років
1,7
Таблиця 2.7
Розподіл спостережень по давності захворювання в другій групі
Давність захворювання
Кількість спостережень
(n=60)
абсолютне число
2 міс–2 роки
12
20
2–5 років
19
31,7
5–20 років
28
46,6
більше 20 років
1,7
Кількість загострень під час захворювання була різною, в середньому (загалом)
9,9 ± 0,7. Розподіл по групам представлено в табл. 2.8 та 2.9.
Таблиця 2.8
Кількість загострень протягом захворювання в першій групі
Кількість загострень
Кількість спостережень
(n=60)
абсолютне число
Одне
8,3
Два
6,7
Три
3,3
Чотири
11,7
П’ять та більше
42*
70
Примітка. * — Р < 0,01.
Таблиця 2.9
Кількість загострень протягом захворювання в другій групі
Кількість загострень
Кількість спостережень
(n=60)
абсолютне число
Одне
8,3
Два
8,3
Три
1,7
Чотири
11,7
П’ять та більше
42*
70
Примітка. * — Р < 0,01.
Значна давність захворювання та велика кількість загострень в наших випадках
співпадає з даними Б.В. Дривотинова (2000) [14], який повідомив, що у 86,5%
пацієнтів з давністю захворювання понад 6 років та у 80,9% з тривалістю
загострення понад 3 місяці грижова патологія ускладнюється розвитком
компресійного рубцево-спайкового епідуриту.
У переважної більшості пацієнтів відмічався виразний больовий синдром. Оцінка
больового синдрому проведена відповідно до Міжнародної шкали болю (Pain Score
Scale):
0 балів — відсутність болю;
1 бал — незначні та непостійні больові відчуття;
2 бали — помірні болі, що вимагали періодичного прийому аналгетиків;
3 бали — виразні болі, що вимагали постійно
- Київ+380960830922