РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА КЛІНІЧНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
У роботі вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 146 хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС, які проходили стаціонарне лікування в ендокринологічному відділенні Ужгородської обласної клінічної лікарні та у відділеннях Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру в період від 2004 до 2007 р.
Середній вік хворих становив 56,6±7,91 років (від 39 до 81 року). Статевий склад: 58 (39,7%) жінок і 88 (60,3%) чоловіків. Тривалість захворювання на ЦД становила від 1 до 28 років - 6,6±5,61 років, тривалість захворювання на ІХС - від 1 до 24 років - 4,7±4,08 років. Захворювання на ІХС підтверджено на основі типових кардіальних скарг хворих, анамнезу, об'єктивного обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, за необхідності - велоергометрії та холтерівського добового моніторування ЕКГ (структура ІХС табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Форми ішемічної хвороби серця у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС
Форми ІХСКількість пацієнтівНестабільна стенокардія6Стабільна стенокардія напруги, в т.ч.:108- І ФК20- ІІ ФК34- ІІІ ФК54Постінфарктний кардіосклероз56Безбольова ішемія міокарда32
Критеріями виключення із дослідження були: неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск понад 180/110 мм рт.ст.), частота серцевих скорочень (ЧСС) більше 100 уд/хв, постійна форма фібриляції передсердь, ХСН ІV функціонального класу (ФК) за класифікацією NYHA, стабільна стенокардія напруги і спокою ІV ФК, виразне порушення скоротливої здатності ЛШ (ФВ ЛШ менше 45%).
Методом адаптивної рандомізації створено 4 групи пацієнтів:
І група - 37 пацієнтів, які отримували базове лікування;
ІІ група - 36 пацієнтів, які отримували базове лікування і триметазидин;
ІІІ група - 37 пацієнтів, які отримували базове лікування, а також триметазидин і комплекс антиоксидантів;
ІV група - 36 пацієнтів, які отримували базове лікування, а також триметазидин, комплекс антиоксидантів і "Кардонат".
Основні параметри досліджуваних груп пацієнтів наведені у табл. 2.1.2 і 2.1.3.
При порівнянні між собою досліджувані групи виявилися однорідними за віком. Тривалість захворювання на ЦД і на ІХС також істотно не відрізнялася між групами.
У обстеженні хворих застосовано наступні методи:
* загально клінічні: опитування скарг і анамнезу захворювання; вимірювання маси тіла, зросту, обчислення ІМТ та площі поверхні тіла; вимірювання систолічного та діастолічного артеріального тиску (САТ і ДАТ), а також ЧСС у спокої; об'єктивне обстеження серцево-судинної системи; оцінювання затримки рідини в організмі; виявлення симптомів СН;
* інструментальні: ЕКГ із 12 відведень; ЕхоКГ; допплерівське дослідження трансмітрального кровоплину (ТМК) та кровоплину в легеневих венах;
* лабораторні: загально клінічний аналіз крові, загально клінічний аналіз сечі, дослідження базової та постпрандіальної глікемії, біохімічний аналіз крові (вміст загального холестерину, електролітів крові), визначення рівня глікозильованого гемоглобіну, визначення добової альбумінурії.
Таблиця 2.1.2
Віковий і статевий склад досліджуваних груп пацієнтів
Група хворихКількість хворихВік хворих, рокиЖінокЧоловіківІ3756,6±7,551126ІІ3658,3±7,891521ІІІ3756,8±7,331324ІV3654,9±8,751917 Примітка: р>0,05 при порівнянні груп між собою.
Таблиця 2.1.3
Тривалість захворювання на ЦД 2 типу та ІХС у різних групах пацієнтів
Група хворихТривалість ЦД, рокиТривалість ІХС, рокиІ5,2±4,724,6±3,37ІІ5,9±4,054,3±3,57ІІІ6,4±5,044,0±3,27ІV6,6±5,313,8±2,25 Примітка: р>0,05 при порівнянні груп між собою.
Повторне обстеження пацієнтів проводили через 3 місяці від початку лікування (± 2 тижні). Застосовували загально клінічні методи обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, допплерівське дослідження ТМК та кровоплину в легеневих венах, визначали рівень глікозильованого гемоглобіну та загального холестерину (ЗХС) у крові.
2.2. Загальноклінічні методи обстеження хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця
Антропометричні та фізіологічні параметри пацієнтів є важливими показниками, від яких залежать функціональні показники роботи серця (індекс маси міокарда, нормалізована швидкість циркулярного вкорочення волокон міокарда).
Масу тіла пацієнтів вимірювали вагами, зріст - ростоміром. АТ вимірювали після 5 хвилинного відпочинку пацієнта непрямим методом із допомогою пневматичної манжетки сфігмоманометра на обох руках із вислуховуванням тонів Короткова. Вимірювання проводили двічі з інтервалом не менше 30 с, вираховували середній показник.
Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали за формулою 2.2.1:
, (2.2.1)
де tс - тривалість серцевого циклу, зафіксованого на електрокардіограмі, с.
Індекс маси тіла (ІМТ) визначали за формулою 2.2.2:
, (2.2.2)
де m - маса тіла, кг; l - зріст, м.
Антропометричні та фізіологічні показники хворих наведено у табл. 2.2.1 і 2.2.2).
Таблиця 2.2.1
Основні антропометричні показники хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС
Група пацієнтівАнтропометричні показники, Ме (10%; 90%) або М±уМаса тіла, кгЗріст, смІМТ, кг/м2І84,2±16,77174,1±6,8927,7±4,83ІІ84,5±11,39173,3±5,3128,2±4,51ІІІ83,8±8,65174,0±5,4627,7±2,54ІV84,5±13,57171,7±6,8928,8±4,92 Примітка: р>0,05 при порівнянні груп між собою.
Середня маса тіла пацієнта становила 84,2±12,82 кг при середньому зрості 173,3±5,60 см, ІМТ - 28,1±4,29 кг/м2, площа поверхні тіла - 1,98±0,138 м2.
Таблиця 2.2.2
Основні фізіологічні показники хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС
Група пацієнтівФізіологічні показники, Ме (10%; 90%) або М±уСАТ, мм рт. ст.ДАТ, мм рт. ст.ЧСС, уд/хвІ151,5±21,3192,0±14,7477,6±10,83ІІ144,0±16,2590,4±7,7878,0±5,87ІІІ150,4±15,2091,2±10,1079,8±10,15ІV152,