Ви є тут

Черезпіхвова екстирпація матки: обгрунтування показань та профілактика післяопераційних ускладнень

Автор: 
Іваненко Сергій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001276
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Наукові дослідження до та після оперативного лікування пацієнток з опущенням та випаданням статевих органів проведені на клінічній базі кафедри акушерства та гінекології Медичного інституту Української асоціації народної медицини (МІ УАНМ), а саме, у Київському центрі репродуктивного здоров'я (КЦРЗ), який існує у складі Київської міської клінічної лікарні №1 (головний лікар Салюта М.Ю.).
З метою вивчення анамнестичних та клінічних особливостей стану здоров'я хворих з пролапсом геніталій, а також визначення в них факторів ризику ТЕУ нами проведений проспективний та ретроспективний аналіз 200 історій хвороб пацієнток, які були прооперовані у КЦРЗ протягом 1995-2007 років.
Крім цього клінічні спостереження, клініко-лабораторні, інструментальні та лабораторні методи дослідження, оперативне лікування (чрезпіхвова екстирпація матки) проведено 150 пацієнткам з опущенням та випаданням статевих органів протягом 2001-2007 років. Відповідно до мети і завдань дослідження пацієнток розподілено на репрезентативні групи, до яких увійшли хворі з опущенням та випаданням статевих органів, яким був запропонований розроблений нами комплекс профілактики післяопераційних ускладнень (I група - 100 пацієнток) і хворі, яких вели за загальноприйнятими методиками (II група - 50 пацієнток). Контролем слугували дані обстеження здорових жінок (контрольні групи), які знаходились у періоді пре- та постменопаузи та звернулися до КЦРЗ для профілактичного обстеження.

2.2. Клінічні, спеціальні та додаткові методи дослідження
Діагноз опущення та випадання статевих органів встановлювали на підставі результатів комплексного обстеження, яке складалося з клінічних, інструментальних, апаратних та клініко-лабораторних досліджень. У першу чергу, ми детально збирали дані про скарги пацієнток, особливості менструальної, статевої, дітородної функції (кількість вагітностей та пологів, аборти та їх ускладнення). Вивчали дані про гінекологічні захворювання, операції. Докладно визначали наявність соматичної патології та сімейний анамнез (спадкова патологія у батьків і близьких родичів). У випадку наявності екстрагенітальної патології усі жінки були обстежені відповідними спеціалістами. У подальшому рекомендації суміжних спеціалістів брали до уваги під час подальшого лікування гінекологічної патології.
Соматичне та гінекологічне обстеження проводили за загальноприйнятими методиками і схемами. Під час бімануального гінекологічного обстеження визначали розміри матки, її положення та стан суміжних органів [125].
Усі отримані дані ми заносили у спеціально розроблену реєстраційну карту.
Стан екосистеми піхви. Нормальна екосистема у піхві створює конкурентні умови для розвитку патогенних мікроорганізмів і це є запорукою неускладненого перебігу післяопераційного періоду після вагінальної гістеректомії [7, 15, 185]. Тому ми вирішили вивчити склад мікробного вмісту піхви в жінок у пре- та постменопаузальному періоді, які страждають пролапсом геніталій.
Ми обстежили 80 хворих з опущенням та випаданням статевих органів, які були розподілені на 2 групи: I група - 30 пацієнток у преклімактеричному періоді та II група - 50 пацієнток у постклімактеричному періоді. Пацієнтки постклімактеричного періоду залежно від терміну настання менопаузи також розподілені на дві підгрупи: підгрупа IIА - до п'яти років (20 хворих) і підгрупа IIВ - від 5 до 10 років (30 жінок).
Комплексне бактеріологічне обстеження проводилося за 10-12 днів до операції та безпосередньо перед операцією, а також на 4 добу після неї. Мікроскопію мазків здійснювали після їх фарбування за Грамом. Мікробіологічне обстеження вмісту піхви проводили шляхом посіву виділень на селективні середовища: тіогликолевий і м'ясопептонний бульон, на кров'яний агар та ін., а потім на тверді диференційно-діагностичні поживні середовища: 0,3% агар ЕНДО, агар САБУРО, МРС-2, Блаурока, КАБ, КДС, Левина, Плоскірєва, жовточно-сольовий агар та ін. [60, 61, 64].
Ідентифікацію анаеробів проводили на збагаченому кров'яному агарі +0,5 твін-80 в умовах анаеробного культування в анаеростаті. Для виділення бактероїдів у присутності факультативно-анаеробних бактерій були використані композиції з канаміцином і гентаміцином [61, 125].
Виділення чистих культур та їх ідентифікацію проводили за допомогою загальноприйнятих тестів і відповідно до визначника Берджи [99].
Для діагностики наявності в секреті анаеробних бактерій у комплексі з іншими методами проводили амінотест (з 10% розчином гідроокису калію), який полягає в тому, що при взаємодії летючих амінів - продуктів метаболізму анаеробних бактерій, з гідроокисом калію - з'являється характерний "риб'ячий" запах. Специфічність такого методу сягає 97,1%. Оцінку амінового тесту проводили напівкількісним методом (табл. 2.1.), запропонованим Е.Ф. Кірою (2001).
Таблиця 2.1.
Оцінка амінного тесту
СтупіньХарактеристика ознаки1Типовий "рибний" запах з'являється лише під час змішування виділень з 10% розчином КОН2Виділення мають помірний запах, який підсилюється під час додавання 10% розчину КОН3Виражений запах виділень. Значно підсилюється під час додавання 10% розчину КОН0Запах не з'являється під час додавання 10% розчину КОН
Наявність атрофічного вагініту у жінок визначалась за скаргами: на почуття печії, свербіння, сухості в піхві, дискомфорту, болючість під час статевого акту. Ступінь атрофічного процесу в піхві оцінювали за допомогою "індексу вагінального здоров'я", pH - метрія вмісту піхви проводилася за допомогою паперових смуг для pH - метрій із десятковою шкалою. Всі показники оцінювали комплексно (таблиця 2.2.). Для виключення цервікальної неоплазії проводили Papsmear-test [7, 99].

Таблиця 2.2
Індекс вагінального здоров'я
ЗначенняЕластич-ністьТрансудатРнЦілісність
епітеліюВологість1-бал
висока ступінь атрофіївідсутнявідсутній6,0петехії, кровоточивістьвираже