РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Матеріалом для дослідження були клініко-морфологічні дані 106 пацієнтів, обстежених на базі Алчевської міської лікарні с жовтня 2003 по вересень 2006 рр. Вік хворих коливався від 24 до 84 років (у середньому - 64,4 роки). Контрольну групу, в якій ураження сечового міхура було відсутнє, склали 15 обстежених. Приводом до обстеження були:
* макрогематурія - 73 (68,9%)
* порушення сечовипускання - 20 (18,9%)
* больовий синдром - 3 (2,8%)
* мікроскопічні порушення в загальному аналізу сечі - 3 (2,8%)
* динамічний нагляд за хворим - 5 (4,7%)
* наявність об'ємних новоутворень у проекції сечового міхура (випадкові знахідки), виявлених під час УЗД з приводу ураження сусідніх органів - 2 (1,9%).
Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження, яке включало, крім спіральної комп'ютерної томографії, загальний аналіз сечі, ультрасонографію, традиційну цистоскопію, цитологічне та гістологічне дослідження (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Методи, використані при комплексному обстеженні
Діагностичні заходиn%загальний аналіз сечі106100УЗД10498,1%оптична цистоскопія9589,6СКТ106100цитологічне дослідження сечі на атипові клітини106100гісто(цито)логічне дослідження біопсійного та операційного матеріалу106100
Виявлені завдяки цьому патологічні зміни представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Патологічні зміни у сечовому міхурі у обстежених пацієнтів
Патологічні зміниКількість пацієнтів%Пухлини сечового міхура6561,9ДГПЗ 1413,8Рак простати54,5Уретероцеле10,9Променевий цистит65,4Інфікована кіста урахусу10,9Хронічний цистит43,6Рак шийки матки 21,8Нейрогенний сечовий міхур21,8Фіброміома тіла матки21,8Рак прямої кишки10,9Пацієнти після ТУР21,8Позаорганні пухлини10,9РАЗОМ106100
Частіше зустрічався рак сечового міхура. Цю групу склали 65 пацієнтів (16 жінок, 49 чоловіків). Основним симптомом у цих хворих при зверненні за медичною допомогою була макрогематурія (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Клінічні прояви захворювання
Симптомиn%без симптомів69,2макрогематурія5280дізурія69,2біль11,6 У більшості випадків між першими проявами захворювання та обстеженням пацієнтів пройшло більш 1 місяця (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Період між виникненням симптомів та проведенням обстеження
Періодn%до 1 тиж.812,31 тиж. - 1 міс.1218,51 міс. - 6 міс.2335,46 міс. - 1 рік710,7більше 1 року913,8 Це пояснює значну перевагу інвазивних форм раку над поверхневими в дослідженій групі пацієнтів (табл.2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл пацієнтів в залежності від Т стадії
Стадія ракуНеінвазивний ракІнвазивний ракТаТ1Т2Т3Т4n31825145%4,627,738,521,57,7 За гістологічною структурою більшу частину пухлин складав перехідно-клітинний рак - 61 (93,6%) (високодиференційований - 21, помірнодиференційований - 20, низькодиференційований - 17, перехідно-клітинний рак з аденокарциномою - 1, перехідно-клітинний рак з плоскоклітинною метаплазією - 2). В одному випадку мала місце перехідно-клітинна папілома. Одиничні спостереження також відмічені при плоскоклітинному низькодиференційованому раку, плоскоклітинному раку з ороговілістю та лейоміосаркомі.
Первинний характер процес рак сечового міхура мав місце у 56 (86,2%) спостереженнях, рецидивний - у 9 (13,8%). Загальна кількість пухлин у 65 пацієнтів складала 110, завдяки 15 (23,1%) випадкам мультифокального росту.
Характеристики Т-стадії пухлин (ступінь інвазії стінки сечового міхура) представлені у табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Розподіл пухлин в залежності від Т стадії
Ступінь інвазіїn%Та98,3Т14641,8Т23632,7Т31412,7Т454,5 Переважали пухлини Т1 і Т2 стадії. Саме тому розмір більшості новоутворень знаходився у межах від 11 до 30 мм (табл.2.7.).
Таблиця 2.7
Розміри пухлин
Розмір, ммn%0-587,36-102320,911-304440більш 303531,8 При оцінці локалізації новоутворень, окрім прийнятих зон сечового міхура, виділяли також паратригональну зону - область до 10 мм навколо трикутника Л'єто [105]. Найчастішим місцем розташування пухлин були бокові стінки міхура, трикутник Л'єто та паратригональна зона (табл.2.8).
Таблиця 2.8
Розподіл пухлин щодо локалізації
Зони сечового міхураn%передня76,4бокові4742,7задня54,6дно32,8верхівка65,4трикутник та шийка2522,7паратригональна1715,4 У 69 (62,7%) випадках відстань новоутворень від вічка сечоводу була меншою ніж 20 мм, а у 41 (37,3%) - більшою.
Другою за кількістю пацієнтів була група хворих на доброякісну гіперплазію простати. В свою чергу, вона розподілялась на підгрупи в залежності від того, як вдавалась у порожнину сечового міхура (табл. 2.9.).
Таблиця 2.9
Розподіл пацієнтів з ДГПЗ в залежності від вигляду внутрішньоміхурового компоненту
Вигляд внутрішньоміхурового компонентуn%Середня доля535,7Бокові долі17,2Поєднаний варіант з розташуванням позаду від внутрішнього отвору уретри321,4Поєднаний варіант з розташуванням навколо внутрішнього отвору уретри321,4Відсутність внутрішньоміхурового компоненту214,3 Хронічний цистит у 4 випадках був обумовлений неспецифічним запальним процесом. Зміни у стінці сечового міхура внаслідок променевої терапії відмічені ще у 6 пацієнтів. Четверо з них (66,7%) отримали курс променевої терапії в зв'язку з раком сечового міхура, 2 (33,3%) - з приводу рака шийки матки.
У 2 (1,8%) пацієнтів, поряд з основною хворобою, мали місце камені сечового міхура. Трабекулярні зміни у стінці органу відмічалися у 13 хворих (12,3%). Дивертикул сечового міхура був зафіксований в 7 (6,6%) випадках.
2.2. Загальна характеристика методів обстеження
УЗД виконувалось на різноманітних апаратах у різних лікувальних закладах. В переважній більшості випадків застосовували трансабдомінальне сканування при частоті трансдюсера 3,5-5 МГц.
Для проведення оптичної цистоскопії використовували ригідний інструмент з кутом поля зору 52° та куто