Ви є тут

Теорії суспільного договору в сучасній аналітичній філософії

Автор: 
Кудрявцева Наталя Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001391
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II. Закономірності та основні тенденції розвитку теорій
суспільного договору в провідних концепціях аналітичної
філософії XX ст.
862.1. Особливості сучасних версій суспільного договору
2.2. Проблема дистрибутивної справедливості в контексті
сучасних теорій суспільного договору
2.3. Проблема свободи та рівності в сучасних теоріях
суспільного договору
2.4. Обґрунтування моралі засобами раціональності
як мета сучасних теорій суспільного договору 86
101
117
136Висновки до розділу II 154Висновки 156Список використаних джерел 161
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Динаміка розвитку сучасного суспільства та наявні трансформативні процеси в політичній, економічній, соціальній і культурній сферах громадського життя обумовлюють необхідність перегляду принципів суспільних взаємовідносин, формують нові підходи до питання взаємодії суспільства й держави. Домінування економічної сфери суспільного буття не тільки призводить до "матеріалізації" індивідуальних інтересів членів суспільства, а й по-новому ставить проблему співіснування людства в умовах сучасного соціуму. Реалії конкурентного ринку формулюють визначення рівня життя суспільства передусім за економічними показниками, підносячи в такий спосіб матеріальний аспект індивідуального соціального статусу порівняно з іншими його аспектами. У той же час світові тенденції демократизації усіх сфер суспільного життя спричиняють загострення проблем соціальної справедливості та вимагають якісно нових перетворень суспільної свідомості. Першочергового значення набуває можливість реалізації гарантованих політичних прав та свобод, яка визнається незалежною від індивідуальної економічної ситуації. Оскільки забезпечення відповідного балансу між економічною нерівністю як результатом дії ринкової системи та рівністю основних політичних свобод як сутністю демократичного устрою становить одну з функцій держави, питання відносин між державою та суспільством опиняється в колі найбільш актуальних проблем сьогодення.
Специфіка нинішньої соціальної дійсності зумовлює необхідність пошуку адекватного механізму узгодження індивідуальних інтересів членів суспільства та регулювання взаємовідносин суспільства і держави, що, у свою чергу, складає підґрунтя вибудови теорій соціальної справедливості. На сучасному етапі одним із таких механізмів, що вже засвідчив свою доволі високу ефективність, виступає концепція суспільного договору. Засноване на принципах свободи та рівності поняття суспільного договору постає втіленням основних демократичних цінностей, так само як і характер самого договору, підґрунтям якого є згода, що передбачає відсутність підкорення однієї людини іншою, повною мірою відповідає умовам демократичного регулювання. Водночас механізм суспільного договору виявляється позбавленим будь-яких історичних деталей, що могло б обмежити його застосування до певної конкретної ситуації. Натомість, він репрезентує доволі гнучку філософську конструкцію, основний сенс якої полягає в наданні необхідних засад для обґрунтування походження того чи іншого суспільного явища шляхом одностайного вибору. Традиційне тлумачення поняття суспільного договору пов'язане з виникненням громадянського суспільства та легітимацією політичної влади, але сучасні версії договірної доктрини застосовують означену конструкцію з метою генерування певних моральних норм, виходячи з настанов чистої раціональності. Подібна інтерпретація поняття суспільного договору спрямована на виведення моральних принципів регулювання суспільних взаємовідносин, тобто принципів соціальної справедливості, шляхом спирання, зокрема, на інструментальну концепцію раціональності притаманну теорії ігор. Таким чином, завдання, вирішуване сучасним контрактаріанізмом, постає у вигляді проблеми раціонального обґрунтування принципів соціальної справедливості.
Намагання вивести моральні норми поведінки з характеристики раціональності однаковою мірою приписуваної усім сторонам договору, на нашу думку, дорівнює спробі об'єктивувати певні принципи суспільних взаємовідносин і надати їм статус законів соціальної життєдіяльності. Таке завдання виявляється тим більш важливим, чим гострішою постає в реальному суспільстві потреба узгодження конфліктуючих індивідуальних інтересів та вимог суспільства і держави одне з одним, і тим більшої відповідальності вимагає його виконання, адже окреслене завдання до певної міри передбачає трансформацію окремих настанов суспільної свідомості.
У період докорінних політичних змін та соціальних зрушень, притаманних сучасній Україні, проблеми регулювання суспільних взаємовідносин набувають особливого значення. Розвиток ринкової економіки, процес активних соціальних перетворень, а також поглиблення конфлікту між суспільством та державою стають джерелом політико-філософських дискусій, які все частіше зачіпають питання соціальної справедливості. У той же час поступове "відмирання" рудиментів радянської ідеології звільняє в свідомості українського суспільства місце для нових, більш адекватних світовим соціальним процесам ідей та концепцій. Як утілення головних політичних цінностей сучасного світу ідея справедливості набуває вагомого значення і в умовах українського соціуму, а властиві його розвитку тенденції п