РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Для виконання поставленої мети та завдань, дослідження проводилось у двох напрямках. Для вивчення впливу клініко-анамнестичних, соціальних та психологічних чинників на виникнення невиношування вагітності клініко-математичному аналізу піддано 608 вагітних жінок. З них 399 - жінок, у яких була загроза переривання даної вагітності і 209 жінок, які склали групу порівняння і мали фізіологічний перебіг вагітності. Досліджувані жінки перебували на обліку у зв'язку з вагітністю в жіночій консультації №1 міста Вінниці протягом 6 років - з 1997 по 2002 р., вагітність у них завершилась пологами або мимовільним викиднем.
Другим напрямком нашої роботи було дослідження особливої категорії вагітних - тих, що перенесли безпліддя. Ми анамнестично, клініко-лабораторно та психологічними методами обстежили 199 вагітних, які страждали безпліддям для визначення впливу різних факторів ризику, психо-соціальних чинників та психо-емоційного стану на виникнення невиношування даної вагітності, а також досліджували лабораторні зміни, які супроводжують патологічний та нормальний перебіг вагітності у даної категорії жінок.
На 87 вагітних, які мали безпліддя нами проводилась тактика ведення вагітності, спрямована на попередження виникнення у них невиношування. Контролем слугували 112 вагітних, які страждали безпліддям і отримували традиційне лікування.
Жінки, які страждали безпліддям і склали групу порівняння, знаходилися на обліку в жіночій консультації №1 м. Вінниці з 2003 по 2005 роки.
Основну групу складали вагітні, що мали безпліддя в анамнезі і перебували на обліку по вагітності у жіночій консультації №1 м. Вінниці у 2005 - 2006 роках, і яким ми проводили запропонований нами комплекс заходів по попередженню виникнення загрози переривання вагітності.
Джерелами інформації були різні форми облікової медичної документації, такі як індивідуальна карта вагітної та породіллі (ф. № 111/0), медична карта стаціонарного хворого (ф. № 003/0), обмінна карта вагітної та роділлі (ф. № 113/0) та історія пологів (ф. № 96/0). Отримані дані заносили в спеціально розроблену анкету (додаток А). В анкету також заносили дані проведеного комплексного соціально-медичного, клініко-психологічного та лабораторних методів дослідження. Це дозволило більш поглиблено вивчити особливості їх загальносоматичного та акушерського анамнезу, а також перебіг вагітності і пологів з метою максимального виявлення факторів ризику невиношування.
Критеріями для встановлення діагнозу невиношування вагітності були скарги, дані анамнезу, результати загальноклінічних, кольпоцитологічних, інструментальних, гормональних методів дослідження.
Із числа 608 вагітних, яких ми спостерігали і вік яких складав 17 - 38 років, 151 жінка знаходилась під нашим спостереженням протягом всього періоду вагітності, починаючи з І триместру. Первинне обстеження цієї групи вагітних проводили в термінах вагітності до 12 тижнів і складалося з комплексного клініко-психологічного обстеження також в ІІ та ІІІ триместрах вагітності, з інтервалом між обстеженнями не менше 2 тижнів. Таким чином, вагітні цієї групи були комплексно обстежені протягом вагітності тричі. Крім того, 457 вагітні жінки обстежені за такою ж методикою одноразово в термінах вагітності від 4 до 40 тижнів: 22 жінки - в термінах вагітності від 13 до 24 тижнів і 445 - в термінах вагітності 25 - 40 тижнів.
Було детально проаналізовано перебіг вагітності і пологів у обстежених жінок за даними медичної документації. При цьому враховані особливості перебігу вагітності, наявність і характер акушерської та екстрагенітальної патології в період гестації, тривалість, перебіг та ускладнення пологів, обсяг медичної допомоги, що надавалась при пологах, стан плоду протягом всього перинатального періоду, особливості раннього післяпологового періоду.
На основі отриманих даних проведена розробка системи прогнозування та математичного моделювання акушерської патології для враховування у розробці комплексу медико-соціальних заходів з первинної профілактики ускладнень вагітності і пологів.
Необхідну кількість спостережень, яка забезпечувала репрезентативність отриманих даних, було визначено за допомогою формули межової помилки:
T ( P ( Q
N = ??????
?2
де N - число спостережень;
Р - величина відносного показника у відсотках;
Q = 100 - р
? - величина межової помилки;
Т - кратність середньої помилки.
Підставивши у наведену формулу максимально можливу величину р = Q = 50,0 %, розмір межової помилки + 5,8 % , кратність середньої помилки t = 2 (р = 0,05), було встановлено, що при заданих умовах для вивчення ризику акушерської патології в зв'язку з психологічними особливостями та способом їх життя достатньо обстежити:
22 · 50 · 50
????????????? = 300 жінок
5,82
Крім дослідження вагітних з невиношуванням, на яких ми визначали фактори ризику, перебіг вагітності та пологів, а також психологічний стан, нами досліджувались також вагітні, які в анамнезі перенесли безпліддя. З них 87 вагітних основної групи, яким проводили запропонований комплекс профілактичних заходів і 112 вагітних групи порівняння з традиційним веденням вагітності та лікуванням.
Усі жінки обстежені загально-клінічними методами, ми ретельно вивчали дані анамнезу, досліджували перебіг вагітності за клініко-лабораторними даними, а також психологічний стан вагітних. Вивчали особливості пологів та стан плоду і новонародженого. Лабораторні обстеження та вивчення психологічного стану ми проводили тричі за вагітність - раз на триместр. Всі дані заносили у спеціально розроблену облікову картку, яку вико