Розділ 2 Теоретичні проблеми матеріальних пенсійних правовідносин у разі втрати годувальника у солідарній пенсійній системі України
2.1. Новий підхід до визначення об'єкта матеріальних пенсійних правовідносин у разі втрати годувальника
Проблема об'єкта пенсійного правовідношення є однією з найбільш дискусійних у теорії науки пенсійного забезпечення. Одна група науковців під об'єктами правовідносин розуміє певні суспільні відносини, інші вчені - предмети матеріального світу або інші блага, ще одні - висловлюють точку зору з даного питання, яка є теоретичним синтезом двох перших позицій.
Досліджуючи питання об'єкта пенсійного правовідношення, необхідно останній відрізняти від об'єкта права. Так, об'єктом пенсійного права є певне коло суспільних відносин, що врегульоване відповідними правовими нормами. Об'єктом пенсійного правовідношення є предмети матеріального світу, на які спрямовані такі правові відносини.
Дисертантка, з метою формулювання власного визначення поняття пенсії, ставить за мету розглянути в історичному розрізі, починаючи з юридичної науки радянських часів, розвиток правової думки щодо такого юридичного інституту права соціального забезпечення, як пенсія.
У юридичній літературі радянського періоду з соціального та пенсійного забезпечення вченими було досить детально і повно досліджено проблему об'єктів пенсійних правовідносин, особливо поняття пенсії та її характерні риси. Необхідно зупинитися на дослідженні проблеми юридичної природи пенсії, як об'єкті матеріального пенсійного правовідношення.
Так, Є.І. Астрахан під пенсіями розумів "періодичні виплати, що здійснюються для матеріального забезпечення громадян у зв'язку зі старістю, інвалідністю, вислугою років чи у зв'язку зі смертю годувальника" [44; 339].
В.А. Ачаркан визначав пенсію як "грошове забезпечення, яке отримується з суспільних фондів споживання громадянами з настанням у них постійної або стійкої непрацездатності, презюмованої (за віковою ознакою, у зв'язку з вислугою років), з встановлюваною шляхом медичного обстеження (для визначення інвалідності); яке призначається за їхню працю у минулому або іншу суспільно-корисну працю і розраховане слугувати для них постійним та основним джерелом засобів до існування" [45; 13].
В.С. Андреєв формулював поняття пенсії як "щомісячні виплати аліментарного характеру з фондів для непрацездатних громадян у випадках старості, інвалідності, вислуги років, втрати годувальника, що призначаються у зв'язку з минулою суспільно корисною діяльністю у розмірах, як правило, співвідносних з минулим заробітком" [46; 128], [47; 20].
Пенсією, на думку О.Д.Зайкіна, є "регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного призначення, що здійснюється особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян та їхнім сім'ям у випадках, передбачених законом, з суспільних фондів споживання у зв'язку з їхньою (або особи, на утриманні якої вони перебували) минулою трудовою діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю у передбаченому законом поважній причині; виплата, розмір якої співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування" [48; 22 - 123], [49; 25].
За визначенням М.Л. Захарова пенсією є "грошове забезпечення, яке виплачується пристарілим і непрацездатним безкоштовно за рахунок суспільних фондів споживання у зв'язку з їхньою трудовою або іншою корисною для суспільства діяльністю у минулому, яке розраховане слугувати основним джерелом засобів до існування" [50; 5]. Пізніше вчений під пенсією розумів "щомісячну виплату, яка призначається і виплачується пристарілим, непрацездатним і неповнолітнім громадянам, у відповідності з встановленими державою правилами в силу визнаної соціалістичним суспільством об'єктивно існуючої необхідності надавати таким громадянам утримання або допомогу за рахунок засобів держави і колгоспів" [51; 63].З точки зору автора, перше визначення поняття пенсії М.Л. Захаровим є більш вдалим. Оскільки у другому вказується на те, що пенсія призначається і виплачується певним категоріям громадян у відповідності з тими ж правилами, що й допомога. Але ж об'єктивно існуюча необхідність надавати допомогу відповідно до радянського законодавства по соціальному забезпеченню виникала за дещо інших обставин, ніж необхідність виплати пенсії.
Т.М. Кузьміна, даючи визначення поняттю пенсії, дещо розширила соціальні випадки, за яких передбачається надання пенсій. Так, нею під пенсією розуміються "щомісячні виплати соціально-аліментарного характеру з суспільних фондів споживання, які мають на меті забезпечення громадян за віком, інвалідністю, у разі втрати годувальника або за особливі заслуги у зв'язку з минулою суспільно-корисною діяльністю у розмірах, як правило, співвідносних з минулим заробітком" [52; 33].
На думку Е.Г. Тучкової, пенсією є "державна виплата, що здійснюється щомісячно за встановленими правилами і нормами, непрацездатним і похилим громадянам у зв'язку з їх минулою трудовою або іншою суспільно корисною діяльністю і співвідносна, як правило, з минулим заробітком" [53;7].
І.В. Гущін стверджував, що пенсія - це "щомісячна грошова виплата аліментарного характеру з суспільних фондів споживання, передбачених для непрацездатних, що здійснюється у зв'язку зі старістю, у випадку інвалідності, втрати годувальника і вислуги років, обумовлена визначеною тривалістю суспільно-корисної діяльності у минулому, у розмірі, який залежить від заробітку у період цієї діяльності" [54;74].
Кожне з наведених вище визначень акумулює у собі різні, характерні для пенсії риси. Наприклад, форма матеріального забезпечення - грошові виплати; регулярний характер - здійснюються щомісяця; коло осіб, яке забезпечуються пенсіями - пристарілі, неповнолітні, непрацездатні у передбачуваних державою випадках та за вислугою років; джерело здійснюваних виплат - суспільні фонди споживання або фонди для непрацездатних; зв'язок з трудовою чи суспільн