Ви є тут

Юридичні факти як підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин.

Автор: 
Данилюк Олександр Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001491
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ЯК ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ЩО ТЯГНЕ ВИНИКНЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
2.1. Розвиток юридичної думки про природу трудового договору

Розкриття сутності трудового договору в якості юридичного факту можливо на підставі всебічного аналізу, який включатиме вивчення історії цієї правової категорії, генезису поняття трудового договору у науці трудового права і джерелах права, а також дослідження його генетичного призначення.
Питання, які стосуються визначення юридичної природи трудового договору, хвилюють вчених протягом усього часу від моменту зародження даного правового інституту.
Ще у римському праві серед консенсуальних договорів виділялися договори найму (locatio-conductio). Класичне римське право знало три види таких договорів: найм речей (locatio-conductio rerum); найм послуг (locatio-conductio operarum); найм роботи (locatio-conductio operis) [137, с. 325]. Відмінності між даними договорами проводилися відповідно до їх предметів регулювання: речі, послуги і робота.
До питань щодо правової природи трудового договору зверталися у своїх роботах українські та зарубіжні вчені, представники науки трудового права, серед яких Н.Б. Болотіна, С.Ю. Головіна, К.М. Гусов, Є.А. Єршов, В.В. Єршова, І.В. Зуб, І.Я. Кісєльов, Д.А. Колбасін, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, Д.Р. Лещух, С.П. Маврін, М.В. Молодцов, А.Ф. Нуртдінова, Т.В. Парпан, О.С. Пашков, П.Д. Пилипенко, В.М. Пустозьорова, В.Г. Ротань, Б.С. Стичинський, Л.С. Таль, В.Н. Толкунова, Є.Б. Хохлов, Б.Ф. Хрустальов, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева та багато інших.
Як зазначає Т.В. Парпан, прототипом теперішнього трудового договору був locatio-conductio operarum [128, с. 10] - договір в силу якого одна сторона - найнятий (locator) бере на себе зобов'язання виконати за обумовлену винагороду певні послуги на користь іншої сторони - наймача (conductor). Проте цей вид договорів найму не отримав свого поширення і розвитку у Стародавньому Римі через рабство, оскільки усі необхідні послуги виконувалися рабами. Більше того, будь-яка фізична праця вважалася такою, що принижує гідність вільної людини. І все ж, як зазначав О.А. Підопригора, інколи виникала потреба у наданні послуг саме вільними через потребу у засобах існування, залежність від патрона, високу кваліфікацію або майстерність вільної людини [137, с. 328-329].
З розвитком виробничих відносин виникали й різні концепції договору найму робочої сили. Так, концепція, яка з'явилася у XVIII ст., ґрунтувалася на доктрині природного права. В.М. Догадов у своїй роботі "Правове регулювання праці при капіталізмі" писав: "Договір, в силу якого одна особа поступає у служіння до іншої, не стосується відносин майнового, цивільного обігу. Цим договором створюється один із видів "союзних відносин" (societates) між сторонами, що домовляються, саме союз панування (societas inagualis herilis) побудований на пануванні одного контрагента над іншим. Норми, які регулюють такий ... договір, відносяться не до так званого приватного права, а до права публічного, до "jus sociale" [66, с. 50].
Трохи згодом, договір найму робочої сили розглядався у якості звичайної угоди майнового характеру, регулювався нормами цивільного права і опосередковувався такою правовою формою, як договір особистого найму. Більшість вчених того періоду, використовуючи формули римського права, характеризували цей договір як різновид майнового найму [66, с. 51]. Так, французький цивіліст Планіоль з цього приводу зазначав: " ... річчю, яка здається у найм, є робоча сила, як сила машини або коня, що використовується іншою особою" [261].
У працях російських дореволюційних юристів договір особистого найму також розглядався у якості суміжного із договором майнового найму. У роботі Д.І. Мейєра читаємо: " ... не тільки за назвою, але й по суті справи цей договір близько підходить до найму майна ... в області економії і людина має значення майна, є складовою частиною народного багатства, і тому у економічному відношенні не має значення, чи набувається право користування річчю або право користування людиною ..." [115, с. 498-499]. Дисертант не буде зосереджувати увагу на аналізі зазначених вище суміжних договорів, оскільки на сьогодні відмінності між ними є очевидними. Праця в якості категорії розглядається як невіддільна від особи і така, що не може бути ототожнена із майном.
Легальне визначення договору особистого найму було відсутнє. Дане визначення існувало на доктринальному рівні. Так, наприклад, Г.Ф. Шершеневич визначав особистий найм як "договір, в силу якого одна особа за винагороду набуває права тимчасового користування працею іншої особи" [254, с. 364]. Д.І. Мейєр з цього приводу писав: "Договір, відповідно до якого одна особа зобов'язується надавати іншій, за визначену винагороду, протягом визначеного часу, будь-які визначені матеріальні або нематеріальні послуги, складає особистий найм" [115, с. 448].
Поряд із договором особистого найму у законодавстві того періоду часу закріплювався договір підряду. Слід зауважити, що й на сьогодні вчені-правники, досліджуючи правову природу трудового договору, не обходять стороною питання про відмежування останнього від суміжних цивільно-правових договорів, зокрема, договору підряду [230, с. 154; 231, с. 236-242; 232, с. 155-157; 119, с. 114; 234, с. 81-83].
Оскільки виконання договору підряду вимагало праці, яка перевищувала фізичні сили однієї особи, то дореволюційними вченими, з метою відмежування його від договору особистого найму, виділялася така ознака, як "неособисте виконання роботи підрядчиком". Так, Г.Ф. Шершеневич у своїй роботі писав: "Підрядчик залучає необхідну робочу силу, стає посередником між працівниками і своїм контрагентом. З працівниками він укладає договір особистого найму і, користуючись їх працею, спрямовує її на свій розсуд" [254, с. 372]. К.М. Аннєнков зауважував, що при підряді підрядчик зобов'язується здійснити відповідну роботу за допомогою інших осіб, в той час як при договорі особистого найму на