Ви є тут

Ефективність різних варіантів периопераційної інтенсивної терапії гострої печінкової недостатності у хворих з обтураційною жовтяницею.

Автор: 
Дащенко Юрій Олегович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001584
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Методи дослідження та клінічна характеристика хворих
Робота виконана на клінічних базах кафедр анестезіології та інтенсивної терапії, факультетської та госпітальної хірургії Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України.
Для врахування клінічних особливостей кожного клінічного випадку, за допомогою програми Microsoft Exсcess XP створено електронну базу хворих в яку заносилися відомості про всіх пацієнтів, в тому числі дані про стать, вік, тривалість механічної жовтяниці, особливості клінічної картини, наявність супутньої патології, особливості підготовки до наркозу та операції, назви оперативних втручань, схеми інтенсивної терапії, наслідки лікування тощо.
На проспективному етапі дослідження проводили клінічні спостереження, обстеження та моніторинг лікувального процесу у хворих з явищами гострої печінкової дисфункції та недостатності на ґрунті обтураційної жовтяниці різної етіології та тривалості. Усі хворі знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічних відділеннях, а в ранньому післяопераційному періоді у відділеннях ІТ Івано-Франківської міської клінічної лікарні №1, відділеннях абдомінальної хірургії чи малоінвазивної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та Івано-Франківського гарнізонного військового шпиталю (в/ч 41007) впродовж 2001-2007 років.
Всього нами обстежено 128 хворих, із них 80 відібрано для подальшого дослідження та формування груп.
Критеріями відбору хворих для включення в дослідження були:
- діагностований, на підставі загальноклінічних, лабораторних та функціональних методів дослідження (УЗД, ФЕГДС, комп'ютерна томографія тощо), синдром ОЖ непухлинного походження;
- наявність жовтяниці тривалістю не менше 7 днів;
- загальний білірубін сироватки крові 100 мкмоль/л і вище;
- наявність клінічних проявів та психометричних ознак печінкової енцефалопатії;
- заплановане оперативне втручання та наявність інформованої згоди хворого;
Серед обстежених було 51 (63,75%) жінок і 29 (36,25%) чоловіків. Вік хворих становив 62,9±5,44 роки. Причини розвитку обтураційної жовтяниці, як підґрунтя до виникнення ГПН наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Причини розвитку обтураційної жовтяниці у хворих включених в дослідження
№ п/пПричина обтураційної жовтяниціАбсолютна кількістьВідносна кількість (%)1.Холедохолітіаз5973,752.Рубцеві стриктури жовчних шляхів78,753.Хронічний панкреатит67,54.Кисти підшлункової залози810,0ВСЬОГО:80100

При фізикальному обстеженні хворих виявлено класичні, притаманні синдрому обтураційної жовтяниці симптоми, причому поряд із жовтяницею усі хворі мали диспептичні явища. Переважна більшість включених у дослідження хворих (73,7%) мала ознаки печінкової енцефалопатії, які найбільш об'єктивно діагностувалися при застосуванні психометричного тестування ("конструкційний тест", "виходу із лабіринту", "додавання непарних чисел тощо"). Частота клінічних ознак, виявлених при загальноклінічному обстеженні хворих представлена у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Частота основних клінічних ознак, виявлених у хворих, включених в дослідження (n=80)
Клінічні ознакиАбсолютна та відносна частота виявленняБолі в правому підребір'ї та животі38 (47,5%)Жовтяниця80 (100%)Диспептичні явища (зниження апетиту, гіркий привкус в роті, відрижка, нудота, блювота, пронос, закреп, здуття живота тощо)80 (100%)Свербіж шкіри53 (66,25%)Розчухи на тілі36 (45%)Ахолія калу67 (83,75%)Брадикардія58 (72,5%)Синяки чи гематоми шкіри26 (32,5%)Прояви енцефалопатіїроздратованість47 (58,75%)головний біль49 (61,25%)швидка втомлюваність73 (91,25%)загальна слабість70 (87,5%)безсоння вночі, сонливість вдень58 (72,5%)сповільнене виконання психометричних тестів59 (73,7%)
Всі хворі були випадковим чином розподілені на групи в залежності від застосованого методу периопераційної ІТ (див. табл. 2.3). Утворені групи спостереження були співставимі між собою за основною патологією, тяжкістю вихідного стану хворих, статтю, віком, об'ємом запланованого оперативного втручання тощо.
При цьому базовий комплекс ІТ було сформовано таким чином, щоб уникнути впливу медикаментозних середників на контрольовані нами лабораторні показники (напр. відмова від використання для післяопераційного знеболювання нестероїдних протизапальних середників чи інгібіторів ЦОГ-2, інфузії реологіків, оскільки у хворих вивчали ступінь агрегації тромбоцитів і т.інш.).
В залежності від основного патологічного процесу хворим було виконано наступні оперативні втручання:
- холецистектомії із зовнішнім дренуванням загальної жовчевої протоки - 63 (78,75%);
- холецистектомії з холедоходуоденоанастомозами - 9 (11,25%),
- холєдохоєюноанастомози - 8 (10%).
Хворим І групи (n=45) проводили базову післяопераційну ІТ, а отримані дані лабораторних та спеціальних досліджень використали в якості контрольних, з якими порівнювали показники інших (дослідних) груп.
Хворі, які сформували ІІ групу (n=15) на тлі базового комплексу ІТ отримували за 1 добу до оперативного втручання ентеросорбент "Белосорб-П" (або його аналог "Карболайн", Україна, див. рис. 2.1) в режимі 6 болюсів 4 рази на добу, що відповідає 12 г/добу.

Рис. 2.1. Ентеросорбент "Карболайн" (аналог - "Белосорб-П", Україна)

Таблиця 2.3
Розподіл хворих по групах та застосовані методи периопераційної інтенсивної терапії
Група хворихКількістьЗасоби та методи інтенсивної терапіїІn=45Базовий комплекс (традиційне лікування) післяопераційної ІТ:
- Гепацеф 1г 2 рази на добу, довенно;
- Омнопон 2% 1 мл при болях, дом'язнево:
- Інфузійна корегуюча та детоксикаційна терапія в дозі 30 мл/кг МТ (ГіК розчин, Реосорбілакт, Реамберин, розчин Рінгера, Рефортан);
- Глутаргін 40% 10 мл довенно краплинно на 200 мл 5% глюкози 2 рази на добу;
- Церукал 2 мл 3 рази на добу, довенно;
- інгаляція муколітиків, дихальна гімнастика, ЛФК;
- сит