РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В даній роботі представлений аналіз дослідження 110 хворих із обструктивною нефропатією (ОН) за період з 2003 по 2007 рік. Обстеження названих хворих та проведення сучасних методів комплексного хірургічного лікування виконано в урологічній клініці Одеського державного медичного університету (ОДМУ) на базі урологічних відділень Одеської міської лікарні №10.
Розподіл хворих з ОН за віком та статтю наведено в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
СтатьВікові групиРазом18-1920-3940-5960 і більшеабс.%Чоловіки11619134944,5Жінки22123156155,5Всього3374228110100%2,733,638,225,5
Вік хворих межував від 18 до 83 років (в середньому 50,5 років). Пацієнтів чоловічої статі було 49 (44,5%) осіб, жіночої статі 61 (55,5%) особа.
До контрольної групи віднесено 30 соматично здорових осіб чоловічої і жіночої статі, які за віком відповідали хворим клінічної групи.
За даними табл.2.1 відомо, що найбільшу групу - 42 (38,2%) хворих складали чоловіки і жінки у віці від 40 до 59 років, а найменшою була група хворих у віці 18-19 років - 3 (2,7%) особи. Наведені дані свідчать про те, що комплексному хірургічному лікуванню підлягали хворі з ОН обох статей, переважно у працездатному віці - 82 (74,5%) спостереження.
Етіологічна характеристика спостережуваних випадків ОН приведена в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Етіологічна характеристика ОН у спостережуваних хворих
Нозологічні формиКількість хворихабс.%Сечокам'яна хвороба8173,5Стеноз мисково-сечовідного сегмента76,4Стриктура сечовода54,5Заочеревинний фіброз65,5ДГПЗ65,5Стеноз шийки сечового міхура21,8Стриктура уретри32,7Всього:110100
Серед спостережуваних пацієнтів ОН була обумовлена сечокам'яною хворобою у 81 (73,6%) випадку, стенозом мисково-сечовідного сегмента та стриктурою сечовода у 12 (10,9%) випадках, заочеревинним фіброзом у 6 (5,5%) пацієнтів, також інфравезикальною обструкцією (доброякісною гіперплазією передміхурової залози, стенозом шийки сечового міхура та стриктурою уретри) у 11 (10,0%) хворих.
Супутній хронічний пієлонефрит спостерігався у 100 (90,9%) випадках серед дослідженого контингенту хворих із обструктивною нефропатією. У 53 (53,0%) пацієнтів інфекційно-запальний процес знаходився у латентній фазі; у 19 (19,0%) - в фазі ремісії, а у 38 (38,0%) було діагностовано фазу гострого пієлонефриту.
Спектр мікроорганізмів ідентифікованих при бактеріологічному дослідженні сечі включав 9 видів, більшість з них відносилась до грам -негативної мікрофлори. Мікробіологічні дані наведені в табл.2.3.
Таблиця 2.3
Мікробіологічна характеристика збудників пієлонефриту у хворих з ОН
Ідентифіковані мікроорганізмиКількість випадківабс.%Staphylococcus spp.1616,0Klebsiella oxitoca1212,0Streptococcus sp.99,0Proteus vulgaris88,0Pseudomonas aeruginosa66,0Enterobacter sp.77,0Micoplasma hominis55,0Candida albicans99,0E.coli2828,0Всього100100
Аналіз наведених вище даних дозволив констатувати суттєве переваження серед збудників пієлонефриту грам- негативної мікрофлори у пацієнтів з досліджуваною патологією.
Застосування того чи іншого хірургічного методу відновлення пасажу сечі з ВСШ обумовлювалось такими найважливішими особливостями кожного випадку як етіологія обструктивного фактору, функціональний та морфологічний стан нирок та сечоводів, фаза супутнього хронічного пієлонефрита, загальний стан хворого та характер інтеркурентних захворювань.
Відповідно до плану дослідження у 40 (36,4%) випадках були проведені відкриті дренуючі оперативні втручання на нирках та сечоводах. У лікуванні 30 (27,3%) пацієнтів була застосована черезшкірна пункційна нефростомія (ЧПНС) під УЗ-контролем. Стентування за допомогою стентів різних модифікацій виконано у 40 (36,4%) спостереженнях.
При стентуванні 20 хворих з ОН використано запропоновані нами стент із зірчастим фігурним профілем та спеціальний катетер для довготривалого дренування і введення лікарських речовин у ВСШ (Деклараційні Патенти за №№ 64636; 66244).
Запропонований стент виконаний у вигляді еластичного стержня із закругленим внутрішнім кінцем і має зірчастий фігурний профіль, створюючий в просвіті сечовода додаткові дренажні канали.
На рис.2.1 представлений загальний вигляд стента для довготривалого дренування верхніх сечових шляхів, де:
1 - Стент (S-подібний) 2 - Дренажний канал (всього - 3)
3 - Розріз традиційного стента 4 - Розріз еластичного профільного стержня
5 - Осьовий канал
Рис.2.1. Стент для довготривалого дренування верхніх сечових шляхів.
Сечовідний самоутримуваний S-подібний еластичний стержень (1) із закругленим внутрішнім кінцем, виготовлений з полівінілхлориду, який має три профільних дренажних канала (2) та осьовий канал (5), що використовується для проведення гнучкого провідника.
Довжина стержня (1) - 40см, зовнішній діаметр №6-8 шкали Шар'єра. Діаметр кожного з трьох дренажних канали (2) дорівнює 2,0мм, діаметр осьового каналу (5) - 1,5мм.
До стенту надається мандрен довжиною 100см, виготовлений з нержавіючої стальної проволоки (НЖ) діаметром 0,8мм та штовхач довжиною 40см, виготовлений з полівінілхлоридної трубки із жорсткістю по Шору 95од. Стерильні вироби поміщені до пластикових пакетів відповідних розмірів.
Пристрій використовується наступним чином.
В асептичних умовах під час виконання цистоскопії через операційний канал уретроцистоскопа у порожнину сечового міхура вводиться випрямлений, завдяки проведенню через його осьовий канал жорсткого мандрена, стент. Його закруглений внутрішній кінець вводиться у сечовідне вічко. Просування стента по просвіту сечоводу забезпечується послідовним рухом штовхача, через просвіт якого також проведено мандрен. Штовхач має однаковий із стентом діаметр і щільно примикає своїм центральним кінцем до перифери