Ви є тут

Політичний інтерес як спосіб раціоналізації суспільних відносин.

Автор: 
Коляся Олег Ярославович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001644
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ - ПОЛІТИЧНІ ПОТРЕБИ - ПОЛІТИЧІ
ІНТЕРЕСИ: ПРИНЦИПИ ЛОГІЧНОГО ВЗАЄМОЗВЯЗКУ
2.1. Аналіз підходів до визначення поняття "цінність"
В процесі проведеного дослідження в першому розділі даної роботи, було з'ясовано, що розкриття взаємозв'язку у системі "політичні цінності - політичні потреби - політичний інтерес" обумовлено необхідністю розгляду механізмів реалізації політичного інтересу на рівні політичної системи. З огляду на те, що цінності безпосередньо впливають і визначають потреби й спосіб в який вони задовольняються за посередництвом політичного інтересу, першопочатково було зосереджено увагу на аналізі підходів до понять "цінність", "політична цінність".
Розгляд питання визначення суті і змісту поняття "цінності", на нашу думку, слід розпочати зі слів відомого дослідника в галузі аксіології, автора фундаментальної праці "Цінність і буття" - М.Лоського: "Цінність є чимось всепроникним, яке визначає зміст і всього світу загалом, і кожної окремої особистості, і кожної події, і кожного вчинку. Будь-яка найменша зміна, яка вноситься в світ будь-яким діячем, має ціннісну сторону і робиться не інакше, як на основі певних ціннісних моментів і заради них" [79,с.7]. Зважаючи на всепроникність цінностей, їх розгляду в тій чи іншій мірі торкається більшість гуманітарних дисциплін, пропонуючи різноманітні підходи, спричиняючись до плутанини у з'ясуванні суті даного поняття. А брак ґрунтовних досліджень в галузі аксіології (науки, що виникла в першому десятиріччі ХХ століття, засновниками якої вважаються французький філософ П.Лапі і німецький філософ-ірраціоналіст Е.Гартман [43,с.8]) лише ускладнює позитивне вирішення даної проблеми. Окрім цього за словами Д.Леонтьєва: "В науках, які мають справу з ціннісною проблематикою, поняття цінність не займає місця, яке хоча б приблизно відповідало його реальній значимості" [79,с.16]. На думку цього ж Д.Леонтьєва, одним з наслідків такого стану речей є те, що на сьогоднішній день відсутнє чітке уявлення про те, до чого відноситься саме слово цінність. А тому, цілком закономірним є факт, що дослідження з філософії, соціології і психології цінностей не надто приваблюють вчених і мають низький рівень ККД [79,с.6].
Отже, відсутність чіткого уявлення про поняття "цінності" в більшості випадків спричиняє певні труднощі в розумінні їх значення і ролі в тій чи іншій науковій дисципліні, в суспільних процесах, наприклад, на рівні політичної системи. Низький рівень ККД у подібних дослідженнях в контексті даної проблематики, на наш погляд, залежить від підходу до поняття "цінності", обраного за основний. Зокрема, ми погоджуємося з тезою, яка була озвучена Д.Леонтьєвим про цінності як міждисциплінарне поняття, однак, лише в значенні важливості їх для різноманітних галузей знання, особливо для політології, психології, соціології, соціальної психології, педагогіки, мистецтвознавства. Проте є одне суттєве уточнення, поняття "цінності" має в основному філософський характер, зокрема, Л.Столовіч у своїй праці "Про загальнолюдські цінності" зазначає: "Підтвердження філософського характеру поняття "цінності" важливе для його коректного застосування в різноманітних наукових дисциплінах, в яких нерідко з'являються доморощені визначення цінностей, що обмежені лише предметом окремих дисциплін, і які далеко не завжди правомірно переносять на інші дисципліни, народжуючи те, що Ф.Бекон називав "привидами ринку" [131,с.88].
Попередньо нами вже був зроблений наголос на особливому місці цінностей в житті людини, суспільства, що природньо знаходить своє відображення у зацікавленості ними на всіх рівнях наукового знання. Однак такий стан детермінованості цінностями усіх сфер людського буття створює певні труднощі у з'ясуванні їх суті, а отже місця і ролі в тріадичній системі "цінності - потреба - інтерес". Зокрема, це - проблема визначення так званого "чистого" поняття цінностей, а не його відображення у всій різноманітності життя, на що вказує М.Лоський у своїй праці "Цінність і буття": "Всепроникність ціннісного моменту є умовою, яка не полегшує, а навпаки, надзвичайно утруднює пізнання його і вироблення абстрактного поняття цінності"[79,с.7]. З огляду на це, ми спрямували наші зусилля на з'ясування суті поняття "цінності". На наш погляд, такий підхід дозволяє розкрити логіку взаємозв'язку в тріадній системі "цінність - потреба - інтерес" і дослідити, яким чином проявляється цей взаємозв'язок у формуванні і розвитку політичних відносин.
Одним з найбільш популярних підходів в руслі даної проблематики є психологістичний підхід, який об'єднує психологічні теорії походження цінностей і принципу формування логіки взаємозв'язку в системі "цінності - потреба - інтерес". Розпочнемо з вчення, яке є спробою обґрунтування твердження, що задоволення є єдиною самоцінністю або ж першопочатковою цінністю з огляду на те, що в історії такого роду підходи завжди користувались популярністю. Форми могли змінюватись, однак суть й основна їх помилка залишались незмінними. Отже, згідно з даним підходом, весь об'єктивний зміст наших устремлінь, бажань, прагнень, що реалізовуються в наших вчинках, є лише засобом для досягнення істинної цілі, якою є переживання задоволення. Такого роду гедонізм і споріднені йому напрямки в етиці, наприклад, евдемонізм і утилітаризм по суті об'єднані в гедоністичну теорію цінностей. Відомим послідовником даного напрямку є Дж.Міль, який в своїй праці "Утилітаризм" так розмірковує над поняттям "цінності": "Цінне саме по собі є бажане саме по собі"; "...Таким є лише задоволення і відсутність страждань" [79,с.16]. Тому, згідно з позицією Дж.Мілля, тільки задоволення і відсутність страждань є самоцінністю, всі інші цінності, які з цього випливають, служать засобом у процесі її реалізації.
Парадоксально, однак у повсякденному житті такий підхід є чи не найпоширенішим, незважаючи на його суттєву обмеженість. Зокрема, досить яскраво це можна спостерігати як на індивідуальному рівні так і