РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконані на 368 статевозрілих безпорідних щурах обох статей, масою 200-250 г у рамках норм біоетики згідно з методичними рекомендаціями ДФЦ МОЗ України (Київ, 2001) [30]. В експерименті використовувались тварини після проходження 14-денного карантину. Щури отримували стандартну дієту у вигляді гранульованого корму, відповідно до установлених норм, доступ до води був вільний. Виведення тварин з досліду здійснювали шляхом передозування ефірного наркозу.
Експерименти проводились в умовах санаторію згідно із договором про наукове співробітництво між клінічним санаторієм "Авангард"
(м. Немирів) і кафедрою клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії Луганського державного медичного університету.
Тварин наркотизували 1% розчином тіопенталу-натрію (виробництва "КМП", Київ) внутрішньоочеревинно у дозі 70 мг/кг.
Розробка адекватної моделі запального ураження бронхо-легеневої системи виконана на 48 білих безпорідних щурах.
Моделювання БЛП, у запропонований нами спосіб, відтворювалось шляхом прямої ларингоскопії, проведеної за допомогою клинку ларингоскопу для інтубації недоношених немовлят, з подальшою інтубацією трахеї ендотрахеальною трубкою (внутрішньовенний катетер діаметром 0,6 мм), крізь яку згодом, інтратрахеально вводили 0,1 мл скипидару. Екстубація трахеї здійснювалась після перекладення лабораторної тварини з операційного столика в клітку.
Первинний експериментальний відбір потенційних засобів патогенетичної фармакотерапії захворювань респіраторного тракту проведений за допомогою, описаної вище, моделі БЛП на 120 білих нелінійних щурах.
В якості потенційних пневмопротекторів використовували лікарські засоби з антигіпоксантними та антиоксидантними властивостями із наявним клінічним досвідом використання у пульмонологічній практиці: тіотриазолін ("Галичфарм", Львів), пентоксифілін ("Дарниця", Київ), б-ліпоєву кислоту (берлітіон "Berlin-Chemie", Німеччина), NАС (флуімуцил "Zambon group", Італія), глутаргін (Здоровье), кверцетин ("Борщагівський ХФЗ", Київ), ліпін ("Биолек", Харків).
Досліджувані препарати водили внутрішньоочеревинно за 60 хв. до початку аплікації скипидару у таких дозах: ліпін - 100 мг/кг, кверцетин - 150 мг/кг, глутаргін - 100 мг/кг, тіотриазолін - 67,9 мг/кг, пентоксифілін - 125 мг/кг, NAC - 200 мг/кг, б-ліпоєва кислота - 100 мг/кг, тіотриазолін+NАС - 75/75 мг/кг, відповідно.
Вибір доз препаратів ґрунтувався на численних даних літератури [15, 77, 78, 119, 134]. Оптимальний режим дозування для комбінації "тіотриазолін+NАС" розрахований методом математичного планування (див. дод. А).
Фармакотерапевтичну ефективність пневмопротекторної дії препаратів, що вивчались на етапі первинного відбору, оцінювали за показниками виживання щурів, термінів виживання, а також за перебігом клінічної картини запального процесу респіраторного тракту в динаміці, а саме, протягом перших 12 годин - щогодини, надалі - 1 раз на добу.
Дослідження сполученого впливу мінеральної радонової води Немирівського родовища та найбільш ефективної за умов моделюємої форми БЛП комбінації препаратів (тіотриазоліну і NАС) на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу і енергетичний гомеостаз тварин здійснювалось протягом 5 діб з моменту моделювання вивчаємого патологічного стану, що відповідає тривалості гострого періоду запального процесу у бронхо-легеневій системі щурів [180]. Зазначений експеримент проведений на 200 (104 і 96, відповідно) білих нелінійних щурах-самцях, масою 200-250 г. В обох фрагментах досліджень тварини були розподілені на п'ять груп: I група - інтактні щури; II (контрольна) - тварини з БЛП без лікування; III група (дослід 1) - щури з респіраторною патологією, що шкірно-резорбтивним шляхом отримували мінеральну радонову воду [118]; IV (дослід 2) - тварини з ураженням бронхо-легеневої системи, котрим вводили в очеревину тіотриазолін у комбінації з NAC в еквівалентних дозах (75 мг/кг) і V (дослід 3) - щури, в яких лікувальна корекція БЛП складалась з радонових процедур, доповнених комбінацією тіотриазоліну і NАС.
Мінеральна радонова вода має гарні органолептичні показники - без запаху, прозора, безбарвна. Реакція нейтральна і слабо лужна. Згідно класифікації підземних мінеральних вод В.В. Іванова і Г.А. Невраєва (1964) [63] та ДСТУ 42.10-02-96 [19], води Немирівського родовища Вінницької області за своїм хімічним складом є мінерально радоновими гідрокарбонатно магнієво-кальцієвими слабої мінералізації. За температурою належать до холодних вод (10,5-12оС).
Хімічний склад води відповідає наступній формулі [110]:
(2.1)
Дія радонової води за умов запального процесу дихальних шляхів досліджена при занурюванні хвостової частини тіла щурів на 2/3 її довжини у пробірки з мінеральною водою, температура якої підтримувалась постійною у водному термостаті та відповідала температурі тіла піддослідних тварин - 39-400С. Тварини знаходились у спеціальних гіпокінетичних приладах. Експозиція впливу 2 години, щодня протягом 5днів [118].
Реєстрація досліджуваних параметрів прооксидантно-оксидантного статусу, антиоксидантного профілю та енергетичного гомеостазу тварин за умов моделюємого патологічного стану здійснювалась в динаміці на 1 і 5 доби спостереження.
Біосубстратами для проведення комплексних біофізичних, біохімічних, а також фізіико-хімічних досліджень, необхідних для вирішення завдань дисертаційної роботи, слугували сироватка крові і печінка. Гомогенати тканин печінки (концентрація 20%) готувались на охолодженому (40С) ізотонічному розчині натрію хлориду.
Антирадикальну активність фармакологічних та бальнеологічних факторів на вивчаємій моделі патологічного стану бронхо-легеневої системи оцінювали біохемілюмінісцентним (БХЛ) методом, в основі якого знаходиться вимірювання надслабкого світіння, виникаючого внаслідок неферментативного аутоокислення ненасичених жирних кисло