Ви є тут

Визначення режиму гірничих робіт при змінних параметрах і інтенсивності відпрацювання ділянок залізорудного кар'єру.

Автор: 
Луценко Сергій Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U001671
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕЖИМУ
ГІРНИЧИХ РОБІТ ЗАЛІЗОРУДНИХ КАР'ЄРІВ

2.1. Обґрунтування оптимального плану гірничих робіт у кар'єрі з урахуванням можливостей збагачувальної фабрики

Планування та розвиток відкритих гірничих робіт є досить важливим і завжди актуальним завданням. Його мета - оптимізувати режим гірничих робіт. Пошук режиму гірничих робіт, що забезпечує максимальний прибуток, пов'язаний з розглядом значної кількості варіантів. Сучасні методи і критерії оцінки не завжди дозволяють об'єктивно їх оцінити. У роботі пропонується виконувати порівняльну оцінку розглянутих варіантів режиму гірничих робіт за величиною відхилення значення розрахункового валового прибутку від його максимального значення, яке досягається при оптимальному варіанті режиму гірничих робіт. Тому одним з першорядних завдань є обґрунтування оптимального плану гірничих робіт, щодо якого буде проводитись оцінка варіантів.
Оптимальний план гірничих робіт - це об'єми й порядок відпрацювання в часі та просторі технологічних сортів руди, які забезпечать одержання максимального прибутку. При цьому об'єм виробництва концентрату за термін експлуатації кар'єру повинен залишатися на програмному (плановому) рівні.
У даний час ринок висуває значні вимоги до концентрату, що поставляється. Значна розмаїтість властивостей корисних копалин у межах кожного родовища на сучасному рівні розвитку техніки і технології визначає їх сортування або валову розробку. Корисні копалини можуть відрізнятися хіміко - мінералогічним складом, структурою, формою зв'язку корисних і шкідливих мінералів та їх фізико-механічними властивостями [75, 76]. Як наслідок цього, визначення оптимального плану доцільно проводити, виходячи з можливостей збагачувальних фабрик, які враховують фізико-хімічні й технологічні властивості розроблюваних руд. За збагаченням корисні копалини поділяються на типи. Типи поділяються на сорти, які відрізняються між собою тільки кількісним вмістом корисного компонента. У зв'язку з цим можна виділити такі умови, за якими визначається оптимальний план:
1) мінеральна сировина являє собою один тип руди й розрізняється тільки кількісним вмістом корисного компонента;
а) вміст корисного компонента у кожному окремому сорті руди перевищує або дорівнює мінімальному промисловому вмісту;
б) вміст корисного компонента окремих сортів руди менший від мінімального промислового вмісту, але більший від бортового;
2) мінеральна сировина являє собою декілька типів руди (типи у свою чергу поділяються на кілька сортів), які мають різні фізико-хімічні й технологічні властивості.
Визначимо оптимальний план для кожної умови.
1а. Визначення оптимального плану режиму гірничих робіт для умови 1а розглянемо на прикладі двох умовних родовищ, які розробляються окремими кар'єрами (рис. 2.1, 2.2).
Рис. 2.1. Схема родовища №1
Рис. 2.2. Схема родовища №2
У проектних контурах кожного кар'єру залягає мінеральна сировина трьох сортів Р1, Р2 і Р3, що належать до одного типу руди й відрізняються вмістом корисного компонента, і як наслідок цього, виходом концентрату. Запаси кожного сорту руди однакові у всіх кар'єрах. Родовища відрізняються просторовим розташуванням сортів руди. Проектна продуктивність ГЗК з концентрату прийнята на рівні 4,1 млн.т/рік. Поглиблення кар'єру здійснюється у напрямку С.
У зв'язку з тим, що родовища мають однакову форму і напрямок поглиблення кар'єрів співпадає, об'єми видобування розкривних порід у всіх кар'єрах будуть однакові, і ними при розрахунках можна знехтувати. Тоді варіанти режиму гірничих робіт будуть відрізнятися порядком відпрацювання в часі технологічних сортів руди. Отже, одержимо два варіанти режиму гірничих робіт:
Варіант А. Режим гірничих робіт, при якому річний об'єм виймання руди збільшується в міру відпрацювання сортів з високим виходом концентрату (схема родовища №1).
Варіант Б. Режим гірничих робіт, при якому річний об'єм виймання руди зменшується в міру відпрацювання сортів з низьким виходом концентрату (схема родовища №2).
Виконаємо техніко-економічне порівняння варіантів режиму гірничих робіт.
Як критерій оцінки будемо використовувати сумарний прибуток, приведений до початку експлуатації кар'єру.
Вихідні дані (за даними гірничих підприємств Кривбасу) для розрахунку сумарного прибутку, приведеного до початку експлуатації кар'єру, подано в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Геолого-технологічна та економічна характеристики розробки родовища
Показники Види порід Р1Р2Р3Вихід концентрату з проектним вмістом корисного компонента, %0,40,350,25Запаси корисних копалин у проектних контурах кар'єру: млн.м310,810,810,8 млн.т36,7236,7236,72Собівартість видобування руди без витрат на розкрив, грн./т191919Собівартість переділу руди у концентрат, грн./т4349,1468,8Ціна концентрату, грн./т172,8172,8172,8
Розрахунок сумарного прибутку, приведеного до початку експлуатації кар'єру, здійснюється згідно з календарним планом гірничих робіт. Для цього уся товща гірничих порід, у межах проектного контура кар'єру, розбивається на уступи й відбудовуються положення робочих бортів до моменту розкриття і підготовки кожного горизонту. При цьому заданий напрямок розкриття витримується постійним на всю глибину розробки. За кожним горизонтом визначаються об'єми виймання руди й об'єм виробництва концентрату та відбудовується графік зростаючих об'ємів виробництва концентрату за горизонтами поглиблення кар'єру. Під віссю абсцис проводиться додаткова вісь часу, і графік трансформується в календарний план гірничих робіт. Згідно з календарним планом визначається приведений до початку експлуатації прибуток [77]:
П = , грн.,

де Дt - доход від реалізації товарної продукції (концентрату) на t-му кроці планування, грн.;
- витрати на виробництво товарної продукції на t-му кроці планування без урахування собівартості транспортування гірничої ма