Розділ 2.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Експериментальна частина роботи проведена в лабораторії біології відтворення Інституту біології тварин УААН та навчальному господарстві "Комарнівське" Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького.
Об'єктом досліджень були вівцематки породи прекос віком 1,5-2 роки живою масою 45-60 кг та помісні ярки першого і другого покоління з баранами спеціалізованої м'ясної породи саффолк. Помісні ярки були одержані в результаті лапароскопічного осіменіння вівцематок породи прекос спермою баранів породи саффолк.
Годівля і утримання всіх піддослідних тварин було однаковим відповідно до періоду статевої активності. У зимово-стійловий період, що відповідав анестральному, у добовий раціон вівцематок входило 500 г комбікорму, 1 кг злаково-бобового сіна, 2 кг кукурудзяного силосу. Поживність раціону становила 1,42 кормової одиниці, 158 г перетравного протеїну, 13,1 г кальцію, 5,4 г фосфору, 60 мг каротину.
У літній період, у який входив і парувальний сезон, піддослідні вівцематки одержували по 6 кг зеленої маси (в тому числі і за рахунок випасання) і 500 г комбікорму. Поживність раціону становила 1,62 кормової одиниці, 196 г перетравного протеїну, 12,3 г кальцію, 5,2 г фосфору, 180 мг каротину. Тварини мали вільний доступ до води і кухонної солі.
Експерименти проведені згідно схеми (рис. 1) за етапами, які взаємопов'язані періодами статевої активності овець. Зокрема, вивчали:
- методи стимуляції багатоплідності овець у парувальний сезон з використанням аналога Гн-РГ і БАР;
- способи індукції статевої охоти в анестральний період застосуванням ГСЖК у поєднанні з БАР;
- введення простагландину F2? зі спермою баранів під час лапароскопічного осіменіння на заплідненість та кількість приплоду у різні періоди статевої активності.
Рис.2.1. Схема проведення досліджень
2.1. Стимуляція багатоплідності в овець у парувальний період.
У першому етапі проводили дослідження з удосконалення способів підвищення багатоплідності овець в парувальний сезон, в яких вивчали вплив аналога Гн-РГ і комплексу БАР на рівень множинної овуляції, запліднення та якість приплоду. Проведено дві серії дослідів в парувальний сезон (серпень-вересень) на вівцематках породи прекос і їх помісях першого покоління з баранами породи саффолк.
З цією метою було відібрано 140 вівцематок (85 породи прекос і 55 помісей з породою саффолк) і сформовано 3 групи: контрольну (n=45) і дві дослідні: перша (n=47) і друга (n=48) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема стимуляції багатоплідності в овець у парувальний сезон
Назва заходуТермін проведенняГрупи тваринІ досліднаІІ досліднаВнутрішньом'язове введення аналога Гн-РГ та окремих БАР0-й деньСурфагон -15 мкгСурфагон - 10 мкг,
інозин - 250 мг, унітіол - 20 мкг, інсолвіт - 3 мл, ДМСО - 2 млЛапароскопічне осіменіння0-й день12-18 год від початку охоти
Тваринам І дослідної групи на початку еструсу внутрішньом'язово ін'єктували аналог Гн-РГ (сурфагон - 15 мкг), ІІ дослідної групи - сурфагон - 10 мкг і комплекс БАР (інозин - 250 мг, унітіол - 20 мкг, інсолвіт - 3 мл, диметилсульфоксид 10% концентрації - 2 мл).
Контролем слугували вівцематки в спонтанній охоті.
2.2. Стимуляція статевої охоти і багатоплідності в овець в анестральний період.
У другому етапі експериментів вивчали вплив комплексу БАР на викликання статевої охоти в ярок та вівцематок породи прекос та їх помісей з породою саффолк в анестральний період (квітень-травень). Загальна схема викликання статевої охоти була однаковою для усіх піддослідних тварин і включала вітамінізацію та введення вагінальних губок з прогестероном на 14 діб (табл. 2.2). Після виймання губок було сформовано 3 групи: контрольну (n=46) і дві дослідні: перша (n=41) друга (n=40).
Таблиця 2.2
Схема стимуляції статевої охоти і багатоплідності в овець в анестральний період
Назва заходуТермін проведенняГрупи тваринконтрольнаІ досліднаІІ досліднаДегельмінтизація1-й деньАльбендазол - 3 гВітамінізація1-й деньІнсолвіт - 5 млВкладання вагінальних губок + вітамінізація7-й деньІнсолвіт - 5 млВиймання вагінальних губок + внутрішньом'язове введення ГСЖК20-й деньГСЖК - 500 ІОГСЖК - 350 ІО
iнозин - 250 мг, унітіол - 20 мкг, інсолвіт - 3 мл,
ДМСО - 2 млГСЖК - 350 ІО
iнозин - 250 мг, унітіол - 20 мкг, інсолвіт - 3 мл, ДМСО - 2 мл
сурфагон - 10 мкг,Початок статевої охоти21-й деньЛапароскопічне осіменіння21-й день12-18 год від введення ГСЖК
Тваринам контрольної групи внутрішньом'язово ін'єктували 500 ІО ГCЖК (серогонадотропін), дослідних груп - 350 ІО серогонадотропіну з комплексом БАР (інозин - 250 мг, унітіол - 10 мкг, інсолвіт - 3мл, диметилсульфоксид 10% концентрації - 2 мл). Крім того, тваринам ІІ дослідної групи під час осіменіння внутрішньом'язово ін'єктували аналог Гн-РГ (сурфагон - 10 мкг).
У зв'язку з тим, що в овець, на відміну від інших видів тварин, признаки тічки і статевого збудження виражені слабо, виявлення охоти проводили двома методами, які доповнювали один одного. [203]. Перший метод - візуальний, який полягав у спостереженні за поведінкою овець, яке проводили двічі на день (рано і ввечері). Другий метод - рефлексологічний, який передбачав використання баранів-пробників (з підв'язаними фартухами). В результаті співставлення даних обох методів визначали оптимальний час для штучного осіменіння овець.
В обох серіях дослідів через 12-18 годин від початку охоти всім яркам та вівцематкам провели лапароскопічне осіменіння вівцематок деконсервованою спермою баранів породи саффолк, використовуючи особливості методики, описаної Nudelmann N. (2001) [204] і модифікованої нами, суть якої полягала у наступному.
За 24 год. перед операцією овець обмежували у кормах і воді та витримували на голодній дієті. Перед маніпуляціями тваринам внутрішньом'язово вводили седазин (препарат ксилазину) у дозі 0,4 мл для релаксації. Вівцю вкладали н