Ви є тут

Клініко-патогенетичне значення та медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції при гіпертонічній хворобі, сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень.

Автор: 
Фуштей Анастасія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001750
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих

З метою реалізації поставлених завдань дослідження, проведено комплексне обстеження та динамічне спостереження за 120 хворими, із них 85 поступили в терапевтичну клініку 10-ї Центральної міської лікарні Орджонікідзевського району м.Запоріжжя та 35 хворих поступили в пульмонологічне відділення 9 міської багатопрофільної лікарні. Всі хворі поступали в клініку із загостренням бронхо-легеневого захворювання.
Обстеженню підлягали хворі віком від 28 до 67 років (середній вік склав (50,9 ± 9,6) років). До складу основної групи увійшли 60 хворих (26 чоловічого та 34 жіночого роду середнього віку (51,1 ± 9,2) років), які страждали на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії у сполученні з ГХ І та ІІ стадії (класифікація ВООЗ, МТГ, 1999 р.). Контрольні групи склали 30 хворих на ХОЗЛ ІІ та ІІІ стадії (класифікація відтворена в інструкції і затверджена наказом МОЗ України за № 128 від 19.03.2007 р.) - 19 чоловіків та 11 жінок, середній вік яких склав (54,6 ± 8,4) роки) та 30 хворих з ГХ І та ІІ стадії (12 чоловіків та 18 жінок) середнього віку (48,7 ± 7,9) років. Крім цього нами обстежено 30 практично здорових осіб (17 чоловіків та 13 жінок) у середньому віці (48,9 ± 6,5) років.
Розподіл обстежених осіб за групами та віком подано в таблиці 2.1 та рисунку 2.1.
Критеріями включення хворих у дослідження були:
- наявність у хворого верифікованого ХОЗЛ;
- наявність у хворого верифікованої ГХ;
- відсутність у хворого іншої значущої супутньої патології;
- госпіталізація в усіх випадках була пов'язана з загостренням ХОЗЛ;
- відсутність систематичної антигіпертензивної терапії протягом не менш ніж 1 місяць до моменту включення хворого в дослідження;
- наявність інформованої згоди хворого на участь у дослідженні.
Критеріями виключення хворого з дослідження були:
- наявність у хворого клінічно значущої супутньої патології, в першу чергу бронхо-легеневої, серцево-судинної (значуща серцева недостатність, порушення серцевого ритму, тощо);
- відмова хворого від участі в дослідженні.
З метою верифікації гіпертонічної хвороби та виключення "пульмогенної" АГ нами використані діагностичні критерії В.А.Боброва і співавт. [9]. Крім цього, необхідно відзначити, що в основній групі досліджуваних хворих в усіх випадках ГХ передувала розвитку ХОЗЛ.
В таблиці 2.1 та на рисунку 2.1 подано розподіл обстежених пацієнтів за групами та віком.

Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб за групами та віком
Група хворихВік хворих, роківдо 4545-60більше 60 середній вікГрупа 11611348,9 ± 6,5Група 25352051,1 ± 9,2Група 36121254,6 ± 8,4Група 4617748,7 ± 7,9Разом хворих33754250,8 ± 8,0
Таким чином, в першу групу увійшло 30 практично здорових осіб; в другу, основну групу - 60 хворих на ГХ в сполученні з ХОЗЛ; в третю - хворі на ХОЗЛ; в четверту - хворі на ГХ.
Як в основній, так і в контрольних групах переважають пацієнти допенсійного, працездатного віку, складаючи до 66 %.
Як видно з представлених даних, основна та контрольні групи істотно
не відрізнялися за віком.
Загальноклінічне обстеження включало вивчення скарг хворого, анамнез захворювання і життя, результатів фізикального дослідження, лабораторних даних (загальні аналізи крові та сечі, глюкоза крові, основні електроліти, сечовина та креатинин крові, коагулограма, ліпідограма та ін.).

Рис. 2.1. Розподіл обстежених осіб за групами та віком.

Із рутинних інструментальних методів використовували: електрокардіографію, оглядову рентгенографію органів грудної клітини, тощо).
Із додаткових спеціалістів залучалися в усіх випадках огляд окуліста для проведення офтальмоскопії з метою обстеження судин очного дна. За необхідністю також залучали невропатолога. Усім пацієнтам проводилися дослідження функції зовнішнього дихання.
За стадією артеріальної гіпертензії хворі 2 і 4 груп розприділялися слідуючим чином (табл. 2.2, 2.3, рис. 2.2, 2.3, 2.4).
Як видно із вивчаючих показників щодо розподілу хворих за стадією ГХ, в основній та контрольній групі у співвідношенні було менше хворих на ГХ І стадії та більше на ІІ стадію.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих за стадією гіпертонічної хвороби
ГрупаСтадія ГХ1 стадія2 стадіяГрупа 21941Група 41218Разом хворих3159

Рис. 2.2. Розподіл обстежених хворих за стадією ГХ

Перший ступінь АГ діагностували при систолічному АТ (САТ) 140-159 мм рт. ст. і діастолічному АТ (ДАТ) 90-99 мм рт. ст. і визначався у 19 хворих основної групи та у 10 хворих 4-ї (контрольної) групи.
Другий ступінь АГ діагностувався при САТ 160-180 мм рт. ст. та ДАТ 100-109 мм рт. ст. і визначався у пацієнтів основної групи у 25 хворих та у 12 пацієнтів контрольної групи. Третій ступінь АГ діагностовано при САТ більше 180 мм рт. ст. та ДАТ більшому за 110 мм рт. ст. і реєструвався у 16 хворих другої та 8 хворих четвертої групи.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених хворих з гіпертонічною хворобою за ступенем АГ
Група хворихСтупінь АТ1 ступінь2 ступінь3 ступінь1234Група 2192516Група 410128Разом хворих293724

Рис. 2.3. Розподіл обстежених хворих в основній групі за ступенем САТ і ДАТ

Рис. 2.4. Розподіл обстежених хворих в 4-й групі за ступенем САТ і ДАТ
Як видно із таблиці 2.3 в основній та контрольній групі 4 за ступенем АГ переважали хворі із 2 ступенем АГ. За показниками САТ і ДАТ в контрольній групі хворих на ГХ переважали пацієнти з більш високими значеннями АТ (Р>0,05). Так, за систолічним рівнем АТ в основній групі середні показники склали при І