РОЗДІЛ II
Матеріали, методи й обсяг досліджень.
Рішення поставленних мети та задач здійснювалося застосуванням таких методичних прийомів:
- розслідування на місці події разом із гігієнічною групою випадків групового гострого отруєння (43 буряківника с. Криве Озеро Миколаївської області, 24 рільників с. Тубельці і 10 рільників с. Хрещатик Черкаської області);
- використання стандартизованих анкет-історій хвороби, амбулаторних карт за місцем проживання і місцем диспансерного спостереження, із наступним створенням комп'ютерної бази даних;
- добір двох відповідних за віковими і професійними показниками контрольних груп осіб, що в анамнезі не переносили гострих отруєнь пестицидами - перша -69 особ, що мають професійний контакт із пестицидами і друга -36 - осіб які не мають такого контакту, практично здорові особи;
- застосування комплексного підходу до обстеження протягом всього періоду диспансерного спостереження за особами, що включало об'єктивне загальноклінічне обстеження, клініко-лабораторні й інструментальні діагностичні дослідження.
2.1 Методи гігієнічних досліджень.
Гігієнічне розслідування даних випадків групового отруєння проведені на місці події в селі Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, с. Тубельці і с. Хрещатик Черкаської області разом із групою спеціалістів Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя. Хімічні дослідження рівнів залишків пестицидів у повітрі робочої зони та об'єктах навколишнього середовища на місцях подій й у біосередовищах постраждалих осіб проведені методами тонкошарової і високоефективної газорідинної хроматографії співробітниками лабораторії аналітичної хімії пестицидів та лабораторії гігієни праці і токсикології хімічних речовин.
Відбір проб повітря робили відповідно до "Методические рекомендации по газохроматографическому определению концентраций 2,4-Д в воздухе рабочей зоны" № 41222-86. Відбір проб грунту і рослин проведений відповідно до "Унифицированные правила отбора проб для определения микроколичеств пестицидов" " № 2051-79, визначення залишкових кількостей 2,4-Д робили відповідно до "Методические рекомендации по определению 2,4-Д в воде, почве, фураже хроматографическими методами", № 1541-76. Проби відбиралися в хімічно чистий скляний посуд. При виборі місць добору проб превага віддавалася ділянкам із зниженим рельєфом, де є можливість накопичення отрутохімікатів. Відбір проб повітря провадився в зоні дихання робітників із підвітреної сторони на відстані 1,5 - 2 м від краю ділянки з інтервалом між точками 300-400 м. У кожній точці відбирали 3 проби. Для уловлювання пестицидів використовували паперові фільтри "синя стрічка", фільтр АФА-ВП-20, а також розчинники - диметилформамід і хлороформ. Також був проведений добір проб повітря на летучі органічні речовини в газові піпетки об'ємом 250-300 мл, шляхом десятикратного повітрообміну.
Для аналізу проб використовували фотометричні, хроматографічні (газові та рідинні), хромато-мас-спектрометричні методи і хроматографію в тонкому шарі. Фотометричні виміри проводилися фотокалориметром КФК-2 УХЛ-42. Для хроматографії в тонкому шарі були використані стандартні хроматографічні пластини "Silufol". Газохроматографічний аналіз проводився на вітчизняних хроматографах серії "Цвєт" моделі 560, 164 і 106 із полум'яно-іонізаційним детектором і детектором по захопленню електронів. Для хромато-мас-спектрометричних досліджень використовували хроматограф фірми Varian у комбінації з мас-спектрометром фірми Phinigan і персональним комп'ютером. Для комп'ютерної хромато-мас-спектрометричної ідентифікації використовувалася бібліотека спектрів Національного бюро стандартів США.
2.2 Методи клініко-фізіологічних і лабораторних досліджень.
Оцінка функціонального стану нервової системи грунтувалась на данних методів об'єктивного загальноклінічного обстеження, інструментальних досліджень (ЕЕГ, ЕХО ЕГ, РЕГ), проводилися функціональні проби для об'єктивного вивчення стану периферичного відділу нервової системи (холодова і пальцьова адреналінова проби), що були нами модефіковані для діагностики токсичної полінейропатії. Функціональний стан вищої нервової діяльності (ВНД) вивчався за допомогою коректурної проби [102], словесно-асоціативного експерименту, функціонального дослідження пам'яті [36; 102], хронорефлексометрії сенсомоторних реакцій на звуковий і світловий подразник [34].
Для уточнення механізмів формування неврологічних порушень і сомато-неврологичних синдромів одночасно були вивчені гематологічні і цитохімічні показники, а також комплексне вивчення стану гепатобіліарної і імунної системи. Стан гепатобіліарної системи вивчався з використанням об'єктивних загальноклінічних, біохімічних, радіологічних, і ультразвукових методів дослідження. Біохімічні дослідження включали оцінку білковосинтетичної функції печінки: вміст загального білку і білкових фракцій у сироватці крові), білірубіну, холестерину, церулоплазміну, тимолову пробу, концентрації сиалових кислот і ступінь прояву реакції Вельтмана. Оцінка функціонального стану гепатобіліарної системи базувалася на оцінці ступеню прояву трьох синдромів: цитолітичного, гепатодепресивного і мезенхімально-запального [178]. Для оцінки цитолітичного синдрому поряд із традиційним дослідженням аланіламінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ) проводилося визначення активності серин- і треоніндегідрогенази (СДГ і ТДГ) [51], гама-глутамілтрансферази [222] і бета-глутамілтрансферази [130]. Холестаз оцінювався за активністю лужної фосфотази, що визначали за допомогою набору фірми "Lachema". Індикація гепатодепресивного синдрому здійснювалася шляхом вивчення білкового обміну, концентрації в сироватці крові білірубіну, холестерину, церулоплазміну і протромбіну. Вивчався також стан монооксигеназної системи печінки - однієї з найбільш важливих дезінтоксикаційних систем організму, із використанням амідопіринового тесту [100; 153].
Аналіз гематологічних показників був проведений