РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологія дослідження
Методологічний підхід у дослідженнях базувався на принципах системно-структурного підходу [13, 14], теорії функціональних систем [13, 14], теорії адаптації людини [126, 172, 173 і інші], сучасних теоріях керування підготовкою кваліфікованих спортсменів [43, 56, 169, 222, 223, 262 і інші] і спортивного резерву [59, 211, 248, 284 і інші].
За теоретичну і методологічну основу удосконалення тренувального процесу лижниць-гонщиць була прийнята концепція цільового керування [96].
2.2. Методи дослідження
Для рішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, були використані наступні методи дослідження:
1) аналіз теоретичних і методичних концепцій вітчизняних і закордонних авторів;
2) вивчення практичного досвіду шляхом педагогічних спостережень, аналізу документів планування та обліку тренувального процесу;
3) антропометрія та спірометрія;
4) педагогічні контрольні іспити з використанням хронометрування, тензодинамографії та пульсометрії;
5) педагогічний експеримент;
6) багатомірний статистичний аналіз.
Для забезпечення можливості зіставлення результатів дослідження із даними, що були отримані раніше при дослідах лижників-чоловіків [4], використовувався аналогічний комплекс педагогічних і медико-біологічних показників та методів статистичної обробки.
Теоретичний аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури проводився в процесі вивчення стану питання, формування робочої гіпотези та постановки мети дослідження, складання експериментальної програми та обговорення отриманих результатів. Аналізувалися роботи вітчизняних й зарубіжних авторів із теорії і методики тренування в лижних гонках та інших циклічних видах спорту, юнацького спорту, а також праці по суміжним дисциплінам - фізіології, біохімії, медицині та математичній статистиці.
Основна увага приділялася з'ясуванню закономірностей адаптації організму в процесі багаторічної спортивної підготовки, а також узгодженості поглядів фахівців з методики тренування спортсменок у макроциклах та мезоциклах підготовки.
У процесі роботи над дисертацією було вивчено і проаналізовано більше, ніж 500 джерел літератури, 333 із яких представлені в списку використаної літератури.
Вивчення практичного досвіду здійснювалося шляхом педагогічних спостережень, анкетного опитування тренерів і спортсменок, аналізу документів планування та обліку тренувального процесу. Предметом дослідження були:
* характер і величини тренувальних навантажень, які використовуються в підготовці кваліфікованих лижниць-гонщиць (дівчат старшого віку та юніорок);
* спрямованість учбово-тренувального процесу в різні періоди підготовки лижниць;
* методика контролю спеціальної підготовленості спортсменок.
Педагогічні спостереження здійснювалися в процесі учбово-тренувальних занять і змагань, у ході яких фіксувалися виконані тренувальні навантаження та спортивні результати спортсменок.
Аналіз документів планування та обліку тренувального процесу. Для виявлення реальних прикладів і загальних принципів побудови тренувального процесу в річному циклі статистичному та логічному аналізу були піддані індивідуальні щоденники спортсменок, а також робоча документація тренерів (n=16). Тренувальний процес був представлений найбільш інформативними параметрами (додаток А), рекомендованими для обліку виконаної роботи [26, 28, 66, 67, 157, 159].
Змагальна діяльність спортсменок аналізувалася за протоколами офіційних змагань. Зіставлення робочої документації тренерів з результатами контрольних іспитів і спортивних змагань дозволило оцінити ефективність різних варіантів побудови тренувального процесу у річному циклі підготовки.
Антропометрія та спірометрія. Педагогічні контрольні іспити. Для побудови належних норм (моделей) фізичної підготовленості лижниць-гонщиць використовувалися основні антропометричні показники фізичного стану (ріст, вага, ваго-ростовий індекс), функціонального стану (ЖЄЛ, ІГСТ), фізичної підготовленості (результати педагогічних тестів). У підготовчому та перехідному періодах використовувався діагностичний комплекс із 15-ти параметрів, а у змагальному періоді ? із 13-ти параметрів фізичної підготовленості. Тести виконувалися наприкінці мезоциклів підготовки у вигляді контрольних тренувань.
Визначення календарного віку спортсменок здійснювалось відповідно до вимог міжнародних стандартів як різниця дати тестування і дати народження по десятковій системі [68, 270].
При обстеженні спортсменок були застосовані уніфіковані методи антропометрії та спірометрії [21].
Антропометричні виміри використовувалися для контролю за масою та довжиною тіла, і здійснювалися за допомогою ростоміра і медичних ваг. Визначався ваго-ростовий індекс Кетле (кг/см):
Ваго-ростовий індекс = вага тіла / довжина тіла. (2.1)
Життєва ємкість легень (ЖЄЛ, л) визначалася за допомогою сухого портативного спірометра. Після двох спробних видихів проводилося три виміри з проміжками 15 с. Записувався найкращий результат.
Степ-ергометрія (гарвардський степ-тест) була використана для діагностики функціональної готовності і фізичної працездатності спортсменок. Висота сходинки становила 40 см, час сходження - 5 хвилин. Темп - 30 сходжень і спусків за 1 хвилину задавався ритмолідером. Вимір частоти серцевих скорочень і артеріального тиску здійснювався за допомогою кистьового монітора кров'яного тиску фірми Omron R3. Індекс гарвардського степ-тесту (ІГСТ, умов.од.) розраховувався за загальноприйнятою методикою [21].
Педагогічні контрольні випробування проводилися з метою визначення величини показників, що характеризують рівень фізичної підготовленості лижниць. Зокрема, оцінювалися:
Статична стійкість (рівновага) - за допомогою модифікованого тесту "Фламінго" [69]: стійка на одній нозі в одноопорному положенні лижника із закритими очима. Виконується на о
- Київ+380960830922