РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Лабораторно-польові дослідження проводили у вогнищі поширення гумаю Sorghum halepense (L.) Pers в Білгород-Дністровському районі Одеської області у ВАТ "Лиманський" на винограднику, озимій пшениці, соняшнику, кукурудзі, а також в лабораторії відділу карантину рослин Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук в 1997-2000 і 2001-2005 рр. Досліди проводили в польовій сівозміні. Попередником озимої пшениці була кукурудза на зелений корм; соняшнику - озима пшениця.
Досліджували особливості онтогенезу рослин гумаю в посівах польових культур і насадженнях винограднику, засміченість ґрунту насінням і корененевищами гумаю та розподіл їх по різних шарах ґрунту на різних сільськогосподарських угіддях, шкодочинність гумаю, агротехнічні і хімічні заходи щодо знищення гумаю.
2.2. ?рунтові умови
Грунти господарства представлені переважно чорноземом звичайним. Глибина гумусового горизонту значно менша, ніж у чорноземів глибоких, адже вони формувалися в умовах посушливої зони, вкритою степовою рослинністю з переважанням ковилю. Ця рослинність не могла залишити після себе багато органічних речовин, як лучно-степова рослинність з переважанням різнотрав'я, де утворилися глибокі чорноземи. Ось чому гумусовий профіль у звичайних чорноземів не такий глибокий. Перехід його в материнську породу скорочений і більш виразний, ніж у глибоких чорноземів. Характерною ознакою чорноземів звичайних є те, що в них немає горизонту, так званого кротовинного лесу.
За глибиною гумусового профілю звичайні чорноземи поділяються на глибокі в яких перегнійний горизонт разом з перехідним (Н+Нр) дорівнює 100-110 см, помірно-глибокі з перегнійним горизонтом завглибшки 80-90 см і не глибокі, де глибина цього горизонту не перевищує 65-75 см. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту - 3,4%, реакція ґрунтового розчину нейтральна або близька до нейтральної РН, насиченість основами досить значна.
Чорнозем звичайний відноситься до родючих ґрунтів, але водний режим у ньому не зовсім сприятливий для вирощуваннясільськогосподарських рослин, тому тут особливого значення набувають заходи по нагромадженню і збереженню вологи.
2.3. Погодні умови в роки досліджень
За погодними умовами Одеська область, як і весь південь України в роки досліджень, характеризується недостатнім та нестійким зволоженням, з досить великим притоком тепла і низькою відносною вологістю. Тут випаровування значно перевищує надходження вологи від опадів, тобто складається негативний водний баланс. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 0,6-0,7, а тому всі сільськогосподарські культури, відчувають нестачу ґрунтової вологи в період вегетації. Проте область характеризується достатньо високим притоком фотосинтетичної активної радіації (ФАР) і родючими ґрунтами.
Клімат посушливий: літо жарке, зима холодна, переважно малосніжна. Середня температура січня 2...3оС. Взимку бувають часті відлиги, що змінюються різкими похолоданнями. Середньомісячна температура липня +21о+30оС, максимальні температури сягають плюс 38 і 41оС. Тривалість безморозного періоду в середньому - 200 діб. Відносна вологість повітря влітку буває нижчою за 60%. Кількість днів з опадами - близько 70. Сума активних температур (САТ) понад 10оС сягає 3250оС. Середньорічна сума опадів становить 377 мм.
Вегетаційні періоди (квітень-жовтень) за роки досліджень досить сильно відрізнялися за метеорологічними умовами. Коливання САТ> 10оС становило від 3068оС (в 1997) до 3806оС (в 2002 р.), сума опадів була у межах 179 мм (1999 р.) - 539 мм (в 2004 р.), а ГТК - від 0,50 до 1,66 (в 2005).
У 2000 році весна розпочалися на початку березня, що на 20-40 днів раніше багаторічних строків. Аномально теплими по відношенню до норми були перші весняні місяці березень і квітень. В кінці березня відбувся перехід середніх добових температур повітря через плюс 5оС, середньодобова температура була на 3-7оС вища за норму, опади склали від 40-80% від норми. У травні відмічалися тривалі заморозки. В липні інтенсивні грози, град, сильні зливи були несприятливі для розвитку сільськогосподарських культур. Серпень через антициклоновий характер погоди був сухим і спекотним, а максимальна температура сягала від плюс 38 до 40оС, опадів було в межах норми.
У вересні-жовтні зберігалось достатнє зволоження ґрунту та сонячна помірно тепла погода. У листопаді-грудні аномально тепла погода за достатнього зволоження. В кінці листопада відбулось різке похолодання. Впродовж зими утримувався недобір опадів, був відсутній сніговий покрив, ґрунт неодноразово промерзав на незначну глибину та відтавав. Лютий виявився найхолоднішим.
Весна 2001 р. Відновлення вегетації відбулося 5-15 березня. Погодні умови квітня-травня за температурними показниками та вологозабезпеченістю були сприятливими для розвитку культур. Червень видався найбільш дощовим коли випало 2-4 місячні норми опадів, спостерігались сильні зливи, град, шквали, липень визначався сухим і жарким.
Осінь 2001 року була помірно теплою та за достатнього зволоження. Січень-лютий 2002 року здебільшого були теплими за середньої місячної температури 1-6оС тепла, що вище за норму на 5-7оС. Опадів - менше за норму. Внаслідок аномально теплої погоди стало надзвичайне пробудження зимуючих культур і впродовж лютого повільна їх вегетація.
Погодні умови у березні 2002 року формувалися під впливом циклонів та атмосферних фронтів. Середня місячна температура повітря була вищою за норму на 2-5оС, а кількість опадів - у межах 1-2,5 норми. Відмічалась холодна погода першої декади квітня, травень відзначався дефіцитом опадів. Місячна норма їх не перевищувала 1-20% норми. Заморозки відбувалися 9-10; 12-13 і 19-22 в травні на фоні дуже теплої зими.
Друга половина червня та липень видалися спекотливими. Опади, зниження температури повітря у серпні покращили умови вегетації сільськогосподарських культур. Вересень і жовтень були п