Ви є тут

Перебіг вагітності у жінок при порушенні піхвового мікро біоценозу на фоні дисмікроелементозу

Автор: 
Чітанава Тамар Зурабівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002205
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, ОБ'ЄКТИ, КОНТИНГЕНТИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛІКУВАННЯ
Питання підвищення точності діагностики, профілактики розвитку гестаційних ускладнень у жінок із захворюваннями піхви залишаються актуальними.
Зростання екологічного неблагополуччя і впливу агресивних факторів навколишнього середовища на метаболічні процеси клітинних мембран може посилювати токсичний ефект біологічних токсикантів, що узгоджується з нашим підходом до вивчення процесів порушень мікробіоценозу піхви з позицій екологозалежних станів.

2.1. Матеріали дослідження
Проведений ретроспективний аналіз медичної документації (iсторiй пологiв, iндивiдуальних карт вагiтних, iсторiй розвитку новонароджених) вагітних, у яких в період гестації діагностовано захворювання піхви, та статистичних річних звітів (за матеріалами пологового об'єднання № 1 м. Одеси і статистичними звітами міського Управління охорони здоров'я за 2002, 2003, 2004 рр.).
Відповідно до мети і завдань роботи, об'єктом вивчення були 532 жінки в різні терміни вагітності, фетоплацентарний комплекс, біологічні рідини і тканини (кров матері, сеча, вміст піхви, цервікального каналу, уретри, тканини плацент).
Обстежувані були віком від 17 до 35 років у терміні гестації 4-37 тиж. У всіх жінок вивчалися дані анамнезу (сімейного, професійного, екологічного, акушерсько-гінекологічного), особливості перебігу вагітності за триместрами, пологів, післяпологового періоду, стан новонародженого. Досліджували мікробіоценоз піхви.
Обстежено 63 вагітних (контрольна група - І), у яких вагітність перебігала без ускладнень. У 469 жінок (основна група - ІІ) було діагностовано порушення мікробіоценозу піхви за триместрами вагітності на фоні порушень обміну МЕ.
Пацієнтки обстежувалися в Обласній санітарно-епідемічній станції, Науково-діагностичному протичумному інституті, лабораторії пологового будинку № 1 м. Одеси, лабораторії 411-го військового шпиталю Південного оперативного командування, НДІ курортології, токсикологічній лабораторії НДІ гігієни водного транспорту.
Усі жінки були поінформовані про мету майбутніх досліджень і спосіб їх проведення і дали на це письмову згоду. До досліджень не допускали пацієнток, з важкою екстрагенітальною патологією. На кожну пацієнтку оформляли загальноприйняту документацію та спеціально розроблену нами індивідуальну карту.

2.2. Об'єкти дослідження
Дослiдження проводилися за такими напрямками: 1) вивчення частоти інфекційних захворювань піхви вагітних жінок; 2) визначення даних анамнезу, в тому числi сiмейного, професiйного; 3) дослідження клiнiчного стану жiнок контрольної й основної груп; 4) лабораторна оцiнка показникiв кровi (гемограма, коагулограма, печінкові проби, вмiст загального білка та білкових фракцій, глюкози в кровi матерi); урограми, проби за Амбурже, Нечипоренком, Зимницьким, бактерiологiчне, бактеріоскопiчне дослiдження сечі; бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження видiлень з піхви, цервікального каналу, уретри; 5) визначення гормональної функції ФПК; 6) вивчення вмісту МЕ у крові, сечі, піхвовому вмісті вагітних; 7) визначення частоти виявлення специфічних імуноглобулінів IgG, IgM до CMV, VHS; 8) морфологічне дослідження плацент; 9) ультразвукова оцінка стану ФПК апаратом "Kranzbuller"; 10) кардiотокографiчна (КТГ) оцiнка стану плода за допомогою апарата "Кардiотокограф"; 11) оцiнка стану новонароджених за шкалою Апгар, Сiльвермана; 12) аналіз результатів лікування; 13) статистична обробка матерiалу на персональному комп'ютері в електронних таблицях Microsoft Excel для Windows 98 з використанням прикладних програм.

2.3. Методи дослідження
2.3.1. Методи вивчення клінічного перебігу вагітності
Із загальної кількості 532 (100 %) вагітних у терміні 7-16 тиж обстежено 164 жінки, у терміні 20-22 тиж - 190 і у терміні 33-34 тиж вагітності - 178. Пацієнтки перебували під наглядом до пологів і завершення післяпологового періоду.
Обстеження проводили за загальновизнаними методиками. Зібрано анамнез життя, захворювання, оцінено акушерський статус. За наявності запальних процесів проводили аналізи крові та сечі. Під час огляду піхви і шийки матки у гінекологічних дзеркалах визначали колір, стан слизової оболонки, характер виділень (колір, кількість, консистенцію, запах). У середній третині піхви визначали рН піхвового середовища за допомогою індикаторних смужок.
Стерильною одноразовою ложечкою Фолькмана брали матеріал із цервікального каналу, заднього склепіння піхви, уретри. Дослідження нативного препарату піхвового вмісту дозволяло визначати наявність "ключових клітин", трихомонад, дріжджоподібних грибів та іншої флори.
Картина "фізіологічного мазка" при забарвленні його за Грамом при збільшенні х 60 із використанням масляної імерсії включала численні морфотипи лактобактерій, не менше 5 % від загальної кількості бактерій у полі зору грамнегативних коків, веретеноподібних паличок, інших морфотипів.
Вивчення та ідентифікація виділених мікроорганізмів базувалися на порівнянні морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей. З метою інтегральної оцінки біоценозу піхви у вагітних використовували класифікацію, запропоновану Кира Е. Ф. (1995), згідно з якою мікроскопічна характеристика біоценозу піхви оцінювалася за станом (типом) біоценозу, а також за ознаками та нозоформами.
Стан біоценозу "нормоценоз" є типовим для нормального біотипу піхви: домінують лактобактерії, відсутня грамнегативна мікрофлора, спори, міцелій, псевдогіфи, лейкоцити, відзначаються поодинокі "чисті" епітеліальні клітини.
Стан біоценозу "проміжний тип" часто виявляється у здорових жінок, рідко супроводжується суб'єктивними скаргами і клінічними симптомами, характеризується помірною або низькою кількістю лактобактерій, наявністю грампозитивних коків, грамнегативних паличок. Визначаються лейкоцити, моноцити, макрофаги, епітеліальні клітини.
Стан біоценозу "дисбіоз піхви" наявний при бактеріальному вагінозі, який характеризуєть