Ви є тут

Світоглядно-мотиваційна визначеність правосвідомості: соціально-філософський дискурс

Автор: 
Манойло Наталія Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002383
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ПРАВОСВІДОМІСТЬ У КОНТЕКСТІ МІФОЛОГІЧНОГО ТА РЕЛІГІЙНОГО ТИПІВ СВІТОГЛЯДУ

Ми щойно висловили думку про спорідненість світоглядних форм свідомості з правовою свідомістю. Але це потребує відповідної соціально-філософської аргументації. Вирішення може знаходитись на шляху аналітичного порівняння основних спонукально-мотиваційних чинників світогляду та правової свідомості. Тому подальший виклад покликаний показати їх спорідненість в статусі єдності протилежностей, оскільки діалектика розглядає протиріччя в сутності об'єктів, які стають предметом дослідження певної наукової дисципліни. Актуальність такого підходу зумовлена тим, що досить часто сутнісно єдине, розірване в пізнавальних цілях, забувають поєднати в більш широкій теорії. Саме це ми спостерігаємо і в сучасній українській науковій площині. Правові, політичні, соціальні відносини в їх різноманітних проявах ще донедавна розглядались в межах філософії. Нині ж вони мають автономне, як мовиться, науково-пошукове плавання. Крім безумовних позитивів, це має й суттєві недоліки - їх зміст втрачає світоглядно-методологічне спрямування, стає занадто прикладним, утилітарним, емпірично обґрунтованим. Методологія всеіндуктивізму, як відомо, не може дати цілісного знання, на яке розраховують замовники. Між тим в структурі соціально-філософського знання вони мали б об'єктивне, а не замовне обґрунтування.
У радянський період, коли безроздільно панувала монополія на розуміння світогляду як наукового, такого, що визначає місце людини у світі та суспільстві, говорити про громадянську позицію людини як суб'єкта правосвідомості, було безперспективно. Якщо місце людини визначено кимсь або чимось, то вона всього лише іграшка в руках долі, як правило, свавільної. Нині, розбудовуючи громадянський тип суспільства і правову державу, потрібно зняти патерналістсько-авторитарний тип суспільних відносин і сформувати людину в статусі громадянина - суб'єкта автономної відповідальності. Ми думаємо, що цьому максимальною мірою може сприяти розуміння сутності світогляду загалом, міфологічного та релігійного зокрема.

2.1. Мотиваційні домінанти міфології як об'єктивне підґрунтя формування правосвідомості

Проблемі правосвідомості присвячена, особливо в останні десятиліття, значна кількість наукових досліджень, чого не можна сказати про розробку світоглядної проблематики в контексті її зв'язку з правосвідомістю. Що досить дивно, адже українська філософська традиція, яка йде з глибин віків і яка не завмерла повністю і в радянський період, тісно пов'язує світогляд з формою самосвідомості, насамперед, з міфологічно визначеною. Це справді так, адже всі люди, так би мовити, родом із дитинства, а дитяча свідомість і є світоглядно визначена міфологія.
Характеризуючи філософію Аристотеля, О.Лосєв фактично представив її як міфологію: "Ми не можемо назвати цю чотирипринципну структуру речі (йдеться про чотири першопричини - Н.М.)... інакше, як живою істотою, а якщо ця жива істота однаково характерна і для всього неживого, тобто все неживе, врешті-решт, є живе, як кусок мозку є увесь живий організм, то ми не можемо інакше назвати таку річ, як міфом. ...Адже це тільки ідея може відразу охоплювати разом декілька місць і навіть безкінечну кількість місць, до того ж в одну мить". Причому, "там, де Аристотель конструює поняття бога або богів, він зовсім не послуговується грецьким словом mythos. Цей термін вживається у нього або негативно ("видумка", "казка", "байка", "оповідання"), або позитивно, але в цьому випадку винятково в сенсі "вираження", "викладу", "фабули". Це і примусило нас найбільш закінчену виразну форму Аристотеля назвати міфом [124, с. 710]" ?.
Тобто, міф - це своєрідний духовний простір, що його обіймає певний споріднений клас матеріальних речей, або ж вид людської діяльності. Міф, таким чином, це розповідь-уявлення про будь-яку родо-видову річ, родо-видову діяльність суспільства, суб'єктами якої є емпіричні індивіди. Міф - це повнота життєтворчої сили духу, властивої персонажам світобуття, оскільки останнє чітко й виразно персоніфіковано, предметно й просторово визначено. Ця сила і є те, що, зазвичай, називають життєвою енергією всього, що існує хоча б якусь мить у просторі й часі як формах буття. Сучасна фізика, очевидно, здатна її обрахувати. Що стосується соціальної філософії, то вона може визначити цю кількісну енергію життя (руху) якісно. А саме: створити цілісну теорію духовного життя суспільства в стані його гармонії. Якщо не забувати, що пізнати об'єкт можна тільки в стані рівноважного спокою, то слід пам'ятати, що всі правові норми стосуються цього нормального і, як не парадоксально, ідеального стану буття. Тільки він об'єктивний, бо незмінний, нерухомо константний, отже, конститутивний і, таким чином, конституційний.
На наш погляд, вітчизняна масова свідомість, будучи об'єктивно міфологічною, сприймає міфологію як щось фантастичне й нереальне, оскільки саме такою була її оцінка з позицій наукового світогляду, який монопольно панував у добу СРСР. Між тим реальність людського буття в його духовних вимірах визначається в першу чергу тим змістом свідомості, який об'єктивно вміщений в уявленнях кожної людини і мотиваційному впливу яких на характер її діяльності вона протистояти не може. Якщо ж може, то тільки свідомими заборонами, які не завжди мають позитивний вплив на її фізичне й моральне здоров'я. Правосвідомість якраз і покликана забезпечити кожній людині незаперечне з точки зору природної об'єктивності право на життя в його органічній, еволюційно сформованій, цілісності. Будь-які штучно створені концепції тому й не мають суспільно-практичного успіху, попри всю свою логічність і абстрактну привабливість, що порушують міру здатності звичайної людини до абстрагування від тих уявлень про належне життя, які накопичуються в її свідомості і здійснення яких вона бажає. Власне кажучи, саме про це йдеться у відкритому О.Контом законі постійного підпорядкування спостереження уявлен