РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
У розділі мова йде про організацію дослідження, підбір та обґрунтування, адекватних меті і заданням роботи, методів дослідження. Крім того, представлені дані щодо структурного аналізу особливостей професійної діяльності пожежних-рятувальників.
2.1. Методологічна основа та методи вивчення професійної діяльності пожежних-рятувальників
Сутність будь-якого емпіричного дослідження визначає здійснення аналізу. Емпіричний аналіз зводиться до пошуку інваріантного змісту емпіричного факту [20]. Аналіз у рамках психології діяльності в особливих умовах припускає вичленовування закономірностей діяльності та психологічних механізмів, а також умов і факторів, що сприяють досягненню високої успішності діяльності та професіоналізму. У зв'язку з цим дослідження містило в собі обґрунтування загальних і приватних методологічних принципів дослідження, методів дослідження та конкретних технологій.
Процес оцінки професіонала складний, багатоаспектний. Його структура повинна включати характеристики і професії і людини, специфічні конкретній праці, тому що вивчення суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, що складаються в діяльності професіонала, найбільш повно та адекватно може розкрити й індивідуальні особливості фахівця, і рівень його готовності, і причини, що ускладнюють його роботу. Крім того, цей процес необхідно будувати з урахуванням цілої низки різноманітних та, в той же час, взаємозалежних підстав, що зумовлюють організацію його планування та проведення. До них відносяться:
а) мета дослідження (професійна освіта, професійний відбір, атестація, адаптація, висування резерву кадрів та ін.);
б) критерії оцінки професіонала (успішність в праці або навчанні, професійна самосвідомість, задоволеність працею та взаєминами в колективі, психофізіологічна вартість праці);
в) сфера професійної праці;
г) соціальна роль;
д) нормативна структура професії (характеристики трудового завдання, предмета, знарядь та умов праці);
е) індивідуальні особливості людини (вікові, особистісні, психологічні, психофізіологічні).
Необхідність зіставлення різноманітних характеристик, умов та особливостей, специфічних для діяльності професіонала, порушує питання про побудову адекватної системному дослідженню стратегії та тактики організації даного процесу.
Визначення стратегії нашого дослідження базувалося на таких трьох положеннях:
1) діяльність професіонала являє собою складну динамічну систему, що включає два основних компоненти: суб'єкт праці та об'єкт праці;
2) її вивчення варто проводити з позицій діяльнісного [134] і суб'єктного підходів [100], концептуальні апарати яких дозволяють визначати повноту та рівень сформованості суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, що склалися в процесі діяльності;
3) відповідно до принципів вивчення системного об'єкта [242], діяльність професіонала можна розглядати на трьох рівнях аналізу: нормативно-параметричному, морфологічному та функціональному, що забезпечують вивчення як характеру взаємозв'язків нормативних показників компонентів структури об'єкта діяльності [81], так і суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, зумовлених не тільки структурою об'єкта діяльності, але й ступенем сформованості та повнотою усвідомлення когнітивного, операторного, мотиваційного та емоційно-вольового компонентів, актуалізованих людиною в конкретній діяльності.
Цей принцип застосовувався в розробці теоретичних
основ психології [121], при дослідженні індивідуально-професійного розвитку державних службовців, а також у вивченні психологічних особливостей діяльності фахівців в особливих умовах [93; 203].
Системний аналіз проблеми індивідуально-професійного становлення працівників пожежно-рятувальних підрозділів припускає всебічний облік психологічних особливостей діяльності, включаючи особливий та екстремальний характер праці, і особливостей суб'єкта даної діяльності, що проявляються в його мотиваційно-смисловій, когнітивній, емоційній і поведінковій сферах.
Значимими в проведеному дослідженні є застосовані в психологічних дослідженнях принципи розвитку та принцип психологічного детермінізму.
Ці ж наукові положення послужили основою розробки тактики планування процесу психологічного дослідження, представленої у формі "аналітичної професіограми" [81] - методу системного аналізу діяльності професіонала. Цей метод забезпечує побудову психологічної структури діяльності професіонала через аналіз основних нормативних показників операційно-технологічної структури професії, виділених з компонентів об'єкта праці (предмет, завдання та знаряддя праці), досліджуваних як система нормативно-орієнтуючих ознак, організуючих виконання операціонально - технологічні дії суб'єкта праці. Ці ж ознаки є підставою для позначення цілей його діяльності, психологічних дій, які повинні реалізуватися в діяльності, і актуалізації при цьому психічних і психофізіологічних процесів, протікання яких забезпечується специфічними професійно важливими якостями. При цьому необхідний аналіз операційно-технологічної структури саме тих етапів професійної праці, у яких сконцентрована основна сутність і складність даної професії та від яких більшою мірою залежить результат діяльності людини. Виділення такого етапу здійснюється за допомогою професіографування [81], у процесі якого, на основі зіставлення морфологічної будови трудового процесу (наприклад, алгоритму гасіння пожежі), засобів його реалізації та трудового завдання з урахуванням вимог до точності та швидкості її виконання встановлюється об'єкт, що вимагає психологічного вивчення. Така побудова аналізу дозволила нам підійти до вивчення зовнішньої структури професійної діяльності (структури професії) через її сприйняття людиною, як би через той суб'єктивний образ об'єкта, що у нього повинен сформуватися щодо нормативно забезпечених основних компонентів професії як зовнішніх регулятор