Ви є тут

Діагностика та хірургічне лікування тотального аномального дренажу легеневих вен

Автор: 
Богута Любомир Юрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002578
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Клінічний матеріал дослідження склали 90 послідовних пацієнтів з "простим" тотальним аномальним дренажем легеневих вен (TAPVC), які знаходилися на стаціонарному лікуванні у НІССХ ім. М.М.Амосова та НПМЦДКК МОЗ України у період з січня 2000 по червень 2007 року. "Простими" вважаються випадки наявності ізольованого TAPVC. Співіснуючі відкрита артеріальна протока (PDA), відкрите овальне вікно (PFO) та ASD також входять до простої групи. Всі пацієнти з супутніми серцевими аномаліями, окрім ASD та PDA, були виключені з даного дослідження.
Медіана віку пацієнтів склала 2.5 місяці (від 3 діб до 14 років). Вік більшості пацієнтів (n=52, 57.8%) становив від 1 до 12 місяців (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Розподіл пацієнтів за віком

В досліджуваній групі також було 28 новонароджених (31.1%), та 10 пацієнтів (11.1%) віком старше 12 місяців.
Медіана маси тіла пацієнтів склала 4.4 кг (від 1.83 до 32 кг). Осіб
чоловічої статі було 53 (58.9%), жіночої - 37 (41.1%).
Для порівняльного аналізу всіх пацієнтів було розділено на 3 групи. Пацієнти, що були оперовані з січня 2000 по грудень 2004 року, увійшли до І групи, а з січня 2005 по червень 2007 року - до ІІ групи. До ІІІ групи були віднесені пацієнти, яким оперативне лікування не проводилося.
В усіх групах переважали за кількістю пацієнти віком 1-12 місяців (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Розподіл за віком пацієнтів трьох груп

Так у І, ІІ та ІІІ групах спостерігалося 58.9% (n=23), 56.1% (n=23) та 60% (n=6) таких пацієнтів, відповідно. Новонароджених та дітей віком старше 12 місяців у І, ІІ, та ІІІ групах пацієнтів було 28.2% (n=11), 34.1% (n=14), 30% (n=3), та 12.8% (n=5), 9.8% (n=4) і 10% (n=1), відповідно.
Доопераційні антропометричні показники пацієнтів всіх груп представлені в таблиці 2.1. Пацієнти усіх груп були подібними за віком та масою тіла. Водночас пацієнти І групи мали достовірно більшу площу поверхні тіла порівняно з пацієнтами ІІ та ІІІ груп.

Таблиця 2.1
Антропометричні дані пацієнтів. Медіана (мінім.-макс.) [ниж.-верх. квартилі]
Доопераційний показникІ група
n=39ІІ група
n=41ІІІ група
n=10Вік, (міс) 3 (0,25-168) [1-8] 2 (0,1-114) [1-4] 2,25 (0,23-17) [1-3]Маса тіла, (кг) 4,7 (1,83-32)
[3,7-6,4] 4,2 (2,41-28,5) [3,7-5,1] 3,85 (2,33-5)
[3,5-4,8]BSA, (м2) 0,33 (0,12-1,18) [0,29-0,4]* † 0,25 (0,16-1,18) [0,22-0,3] 0,27 (0,17-0,36) [0,25-0,32]* p<0,05, порівняно з другою групою (критерій Манн-Вітні)
† p<0,05, порівняно з третьою групою (критерій Манн-Вітні)
BSA - площа поверхні тіла
У відповідності з анатомічною класифікацією TAPVC всі пацієнти розділялися за формою вади на хворих з супракардіальною, інтракардіальною, інфракардіальною та змішаною формами (табл. 2.2).

Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за формою вади (n=90)
Форма TAPVCКількість, nЧастка від загальної кількості пацієнтів, %Супракардіальна36 40.0Інтракардіальна36 40.0Інфракардіальна10 11.1Змішана8 8.9Всього90100.0
Супракардіальну форму вади було діагностовано у 36 пацієнтів (40%). В
27 випадках (75%) вертикальна вена, що дренує колектор легеневих вен, впадала у ліву плечоголовну вену (v.anonyma), в 9 випадках (25%) - в верхню порожнисту вену (SVC).
Така ж кількість пацієнтів (40%, n=36) мала інтракардіальну форму вади. В 21 випадку (58.3%) у пацієнтів цієї групи колектор легеневих вен дренувався в коронарний синус, в 15 випадках (41.7%) - безпосередньо в порожнину правого передсердя.
Медіана фракції викиду лівого шлуночка (EF) у пацієнтів з супракардіальною формою склала 70% (від 30 до 88%) (табл. 2.3). При цьому знижена EF (<50%) спостерігалася лише у 1 пацієнта (2.8%).

Таблиця.2.3
Ехокардіографічні показники в групах хворих
Медіана (мінім.-макс.) [ниж.-верх. квартилі]
Супракардіальна
n=36Інтракардіальна
n=36Інфракардіальна
n=10Змішана
n=8EF, (%)70 (30-88)
[62-80]66 (40-90)
[58.5-71]72 (50-82)
[58-80]66.5 (56-72) [58-70]EDV, (мл)5.0 (1-54)
[3.5-9.2]6 (2-49)
[5-9.5] 4.0 (2-5)
[4-5]*†8 (4-74)
[7-20.5] ‡EDI, (мл/м2)20 (4-45)
[14-32]25 (5.7-57)
[19-32.5]16 (6-22)
[13-21] †24 (20-63)
[23.5-37]‡ASD, (мм)6 (2-15)
[5-9]5.5 (3-25)
[4.5-7.5]6.5 (3-12)
[4-10]8 (4-25)
[5.5-12.5]* р<0.05 порівняно з супракардіальною
† р<0.05 порівняно з інтракардіальною
‡ р<0.05 порівняно з інфракардіальною

Медіана величини розмірів лівого шлуночка, яка характеризується кінцево-діастолічним об'ємом лівого шлуночка (EDV) та кінцево-дастолічним індексом лівого шлуночка (EDI) складала у цих пацієнтів 5 мл (від 1 до 54 мл) та 20 мл/м2 (від 4 до 45 мл/м2), відповідно. Водночас EDI у 19 пацієнтів (52.8%) цієї групи був меншим за 20 мл/м2. Медіана розміру ASD у пацієнтів з супракардіальною формою TAPVC склала 6мм (від 2 до 15 мм).
Медіана EF у пацієнтів з інтракардіальною формою склала 66% (від 40 до 90%). Знижена скоротливість (EF<50%) спостерігалася у 2 пацієнтів (5.6%) цієї групи. Медіана EDV та EDI у пацієнтів з інтракардіальною формою становили 6 мл (від 2 до 49 мл) та 25 мл/м2 (від 5.7 до 57 мл/м2), відповідно. EDI менше 20 мл/м2 спостерігався у 13 пацієнтів (36.1%) цієї категорії. Медіана розміру ASD у них становила 5.5 мм (від 3 до 25 мм) (табл. 2.3).
Інфракардіальна форма TAPVC спостерігалася у 10 пацієнтів (11.1%). Медіана EF у цих пацієнтів була схожою до величин у інших груп пацієнтів і становила 72% (від 50 до 82%).
Проте, у пацієнтів даної групи, звертали на себе увагу достовірно менші, порівняно з деякими іншими формами, медіани величини EDV та EDI - 4 мл (від 2 до 5 мл) та 16 мл/м2 (від 6 до 22 мл/м2), відповідно (табл. 2.3). Кінцево-діастолічний індекс лівого шлуночка був меншим за 20 мл/м2 у 7 пацієнтів (70%) цієї групи. При цьому медіана розміру