РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Всі обстеженні нами ВІЛ - інфіковані жінки спостерігались в Одеському обласному центрі планування сім'ї та сателітній клініці протягом 2003 - 2007 років. Було обстежено 128 жінок, серед них 98 ВІЛ - інфікованих віком від 17 до 42 років. Основну групу складають 68 ВІЛ - інфікованих жінок з запальними захворюваннями шийки матки, у яких рівень СД4+ лімфоцитів менше 0,4 х109 /л. Групу порівняння склали 30 ВІЛ - інфікованих жінок без захворювань шийки матки з рівнем СД4+лімфоцитів більше 0,5 х109 /л. До контрольної групи увійшли 30 ВІЛ - негативних, практично здорових жінок.
При обстеженні ВІЛ - інфікованих жінок особливу увагу звертали на загальний анамнез, тривалість ВІЛ - хвороби, стадію захворювання, шлях інфікування, ВІЛ - статус партнера, наявність опортуністичних інфекцій, прийом антиретровірусної терапії.
Діагностика ВІЛ - інфекції здійснювалася на основі даних серологічного обстеження. Стадія ВІЛ - інфекції визначалась згідно з класифікацією ВООЗ.
2.1. Загально клінічні методи дослідження
Комплексне обстеження здійснювали за загальноприйнятою методикою, отримані данні вносили в спеціально розроблену нами карту спостереження за ВІЛ - інфікованими жінками.
Проводячи загально клінічне обстеження вивчали скарги хворих, соматичний та акушерсько - гінекологічний анамнез, якій включав: перенесенні гінекологічні захворювання, особливості статевої, менструальної та репродуктивної функції. Особливу увагу приділяли вивченню шляху інфікування ВІЛ, наявності чи відсутності ознак прогресування ВІЛ - хвороби.
При обстеженні жінок для діагностики патології шийки матки проводили: огляд шийки матки у дзеркалах, цитологічне дослідження, кольпоскопію, бімануальне піхвове дослідження. При необхідності проводилось цілеспрямоване морфологічне дослідження біопсійного матеріалу.
При біохімічному аналізі крові визначали вміст загального білка, вміст білірубіну, використовуючи загальноприйняті в клінічної практиці методи. Вивчали активність в сироватці крові аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ). Для проведення зазначених тестів використовували стандартні набори реактивів фірми "Analiticon" (Австрія) і автоматичний біохімічний аналізатор "Ch - 100" фірми "Sclavo" (Італія). Загальний аналіз крові визначався автоматичним гематологічним аналізатором 1000 (фірма "Sismex " - Японія).
Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малої миски виконували на апараті "Siemens - SL - 250" (Німеччина), який працює в реальному масштабі часу з використанням датчика із частотою коливань 3,5 мГц.
2.2. Методи діагностики мікробіоценозу піхви та захворювань шийки матки
Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків у нативному та пофарбованому мазку по Граму. При бактеріологічному дослідженні піхвових виділень використовувались транспортні мікробіологічні системи (ТМС), виробництва італійської компанії " Copan Italia S. p. A.". Такі транспортні середовища затримують розмножування мікроорганізмів, в яких останні зберігаються до 24 годин. Зразки з матеріалом поміщенні у транспортні середовища для культивування направлялись в бактеріологічну лабораторію, де через 24 години зразки пересівались в середовища для дослідження.
Для оцінки стану мікробіоценозу статевих шляхів підраховували кількість мікробних тіл, або колоній утворюючих одиниць (КУО) в 1 мл виділень. Ступень бактеріального засівання визначали: нормоценоз (КУО не більш 104 мікробних тіл), граничний стан - (105 мікробних тіл), дисбіоз визначався при - (106 мікробних тіл в 1 мл). Підрахунок та виведення кількості концентрації мікробів колоній утворюючих одиниць в 1 мл проводили за таблицею (приказ МЗ СССР № 535 от 22.04.1985 г. " Об унификации микробиологических, бактериологических методов иследования, применяемых в клинико- диагностических лабораториях лечебно - профилактических учереждениях" [ 108 ].
Для оцінки біоценозу піхви у жінок використовували класифікацію, запропонованою Кіра Е.Ф. [102], згідно якій мікроскопічна характеристика біоценозу піхви оцінюється по прикметам та нозологічним формам:
1. Нормоценоз характеризується домінуванням лактобактерій, відсутністю грамнегативної мікрофлори, спор, міцелію, псевдотифів, наявністю одиничних лейкоцитів та "чистих" епітеліальних клітин в залежності від фази менструального циклу. Ця картина відображає типовий склад нормального біотопу піхви.
2. Проміжний тип біоценозу піхви характеризується незначною кількістю лактобактерій, присутністю грампозитивних кулець та грамнегативних паличок. Присутні лейкоцити, макрофаги, епітеліальні клітини. Це граничний стан, якій спостережуться у здорових жінок і супроводжується суб'єктивними скаргами з клінічними проявами.
3. Дисбіоз піхви характеризується значним зменшенням чи відсутністю лактобацил, численною поліморфною грамнегативною та грампозитивною паличковою і кулевою мікрофлорою, наявністю "ключових клітин", варіабельною кількістю лейкоцитів, відсутністю фагоцитозу. Цей дісбіоз відповідає мікробіологічної картині БВ.
4. Вагініт характеризується полімікробної картиною мазку, більшою кількістю лейкоцитів, макрофагів, епітеліальних клітин, наявністю виразного фагоцитозу, з морфологічним пейзажем запального процесу - якій відповідає неспецифічному вагініту. При виявленні специфічної мікрофлори встановлюється відповідальний етіологічний діагноз.
Діагностика бактеріального вагінозу проводилась за допомогою тестів з 10% КОН та наявністю "ключових" клітин у мазках. Критерієм діагностики БВ є незначні гомогенні виділення, без ознак гіперемії, набряку, інфільтрації слизової оболонки піхви; рН піхвового секрету більш ніж 4,5 [109, 110, 111, 112, 113].
Діагностичними критеріями піхвового кандидозу є незначні білі творожистого характеру. Слизова оболонка гіперімована з вторинними змінами; рН піхвового секре