Ви є тут

Використання смартфонів і комунікаторів в судово-медичній експертизі

Автор: 
Шавловський Григорій Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002708
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження були: 1) 43 трупа людей переважно зрілого віку при огляді місць їх виявлення; 2) судово-медичні дослідження 46 трупів осіб, які загинули внаслідок насильницьких дій; 3) 134 дослідження (кістки черепа, тулуба та кінцівок, шматочки шкіри, одяг та інш.) у відділеннях судово-медичної криміналістики Департаменту судової медицини Національної дирекції кримінальних розслідувань Республіка Ангола та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Всього - 223 об'єкти дослідження.
Також в роботі були використані архівні матеріали - "Акти і висновки судово-медичного дослідження" Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України терміном 2005-2007 р.р.
Розтин трупів здійснювався по методу Шора, згідно якому проводився розтин порожнин черепа, грудної і черевної порожнин. Внутрішні органи вилучались єдиним органокомплексом і вивчались за допомогою послідовних розрізів без відділення органів. Окрім цього, були використані методи Абрикосова і Вірхова. До вилучення, органи старанно вивчались на місці, визначалось їх розположення відносно один одного в порожнинах тіла, визначалась наявність патологічних явищ і т.п. Після вилучення органи вимірювались і зважувались.
Враховуючи складність розподілу кількості матеріалу за наведеними нижче методиками дослідження та морфометрії, нами були використані принципи набору матеріалу згідно рекомендацій Г.Г. Автандилова [9-11] з урахуванням всієї повноти вибірки, репрезентативних по відношенню до органа в цілому. Необхідний об?єм вибірки був розрахований із 95% рівня безпомилкового судження (Р>0,05) [135].
Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження було використано комплекс судово-медичних (у тому числі й медико-криміналістичних), комп'ютерних, телекомунікаційних, математичних та графічних методів. Для математичної обробки здобутих даних були використані стандартнi процедури бiометричного аналiзу та варіаційна статистика. Необхiднi розрахунки проводили на ПЕОМ IBM "Pentium" при застосуваннi вiдповiдних прикладних програм.

2.2 Методи дослідження

2.2.1 Медико-криміналістичні методи

В процесі виконання роботи використовувався комплекс традиційних медико-криміналістичних методів дослідження для отриманні необхідної інформації для її подальшого аналізу і формування експертних висновків.
В першу чергу, як на місці події, так і в морзі, чи судово-медичній лабораторії користувались фотографічним методом дослідження. Як відомо, вибір способу фотозйомки обумовлений поставленим завданням. Користувались способом макрофотографування (трупів, загального виду речових доказів), вузловою і оглядовою фотографією. При необхідності використовувалась детальна дослідницька фотозйомка для отримання збільшених деталей речового доказу. Мікрофотографування проводили у випадках вивчення додаткових факторів пострілу, слідів і включень при дії тупих предметів, транспортній травмі. Засобами отримання мікроскопічної картини пошкоджень, накладень, слідів були світлові мікроскопи типу МБР-1, бінокулярні стереомікроскопи (МБС-1, МБС-2), при необхідності - поляризаційний мікроскоп МХП. Для фотофіксації звичайно об'єктив цифрового фотоапарата наближали впритул до окуляру будь-якого мікроскопу, проводили фокусування і зйомку в автоматичному режимі (за рахунок наявності автофокусу). Обов'язковою умовою отримання якісної картинки є оптимальний підбір яскравості освітлення (воно корегується реостатом мікроскопа). При недостатньому освітленні на зображенні видні поміхи (т.з. шуми), занадто яскраве світло пов'язується з втратою необхідних деталей об'єкту дослідження. Кольоропередача також залежить від якості освітлення. Однак використання вольфрамових ламп хоч і дає картинку дещо спотворену за рахунок жовтого кольору, цей недолік легко нівелюється обробкою картинки у графічному редакторі. Для цього користувались звичайно опцією "кольоровий баланс" редактора Adobe Photoshop 6.
В будь-якому випадку фотографія була масштабною. Для цього при зйомці використовували масштаби, що поміщалися в поле зору апарата. Для мікрофотографування використовувались спеціальні паперові масштабні лінійки на тонкому папері.
Кожен об'єкт фотографувався напів-професійним цифровим фотоапаратом "Olympus Camedia E-10", цифровими камерами фірми "Sony", "Canon" з активними матрицями від 5 до 7 мегапікселів. Для оптимізації якості зображень, їх обробляли у графічному редакторі Adobe Photoshop 6 (при необхідності зміни контрасту, чіткості, кольорового тону, яскравості).
Фотографія, як метод спеціального дослідження, стає незамінною при необхідності контрастування однакових чи близьких за кольором об'єктів з метою визначення механізму утворення слідів крові. В нашій роботі відпрацьовані способи дослідження плям крові на темних чи однотонових з тканинами підкладках. Для цього обов'язково користувались фотозйомкою в інфрачервоній ( в діапазоні від 760 до 1000 нм) ультрафіолетовій (в межах 200-400 нм) зонах спектру або способом підбору відповідного світлофільтра.
Інфрачервона фотозйомка (звичайно кіптяви пострілу) проводилась при освітленні лампами розжарюванні (100 ват) з використанням ІЧ-світлофільтрів ИК-1, ИК-2, ИК-3, ИК-5 з набору стандартизованих кольорових оптичних стекол.
Як відомо, для діагностики наявності часток пороху при вогнепальних пораненнях, запропоновано численні фізичні, хімічні, мікроскопічні методики, що дають можливість встановлення як типу використаного при стрільбі пороху (димний, бездимний), так і дистанції ураження. Серед методик визначення наявність пороху на мішенях найбільше поширення в практиці здобули хімічна, мікроскопічна і термічна проби, якими ми й користувались в процесі дослідження.
Вибірково підозрілі на порошинки часточки виймали препарувальною голкою на скло, промочували дистильованою водою, та занурювали в 1% розчин дифеніламіну у концентрованій сірчаній кисл