РОЗДІЛ 2
ОБ?ЄКТИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТРОДУКЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2. 1. Об'єкти досліджень
Предметом наших експериментальних досліджень були п'ять видів та два різновиди роду Nuphar Smith (табл. 2.1) із колекції Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Досліджувані рослини були вирощені з насіння зарубіжних ботанічних установ або привезені з природи, отримані від аматорів та придбані у торгівельних фірмах по вирощуванню водних рослин. Достовірність видів визначали за зразками гербарію Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН, інституту біології внутрішніх водойм імені І. Д. Паладіна РАН та інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.
Процес інтродукції включає три послідовні стадії: вибір інтродуцента, інтродукційне випробовування і впровадження в культуру [256]. При виборі об'єктів нами був використаний метод інтродукції філогенетичними комплексами Ф. Н. Русанова [257]. Цей метод полягає в перенесенні для інтродукції в новому районі (по можливості) всіх чи більшості видів даного роду, причому види збирають з усіх зон і поясів, де вони зростають, незалежно від наявності чи відсутності аналогії клімату. Вивчення реакції видів на нові, однакові для всіх умови, дає можливість відбирати для подальшої роботи ті види, які позитивно реагують на них. Реакція рослин на нові, незвичні для них умови, на думку Ф. Н. Русанова, свідчить про історичний шлях, який рослини пройшли у своєму розвитку. Якщо ця реакція позитивна, відповідно рослини знаходяться в сприятливих для них умовах, що обумовлено їх філогенією.
Таблиця 2.1
Об?єкти досліджень роду Nuphar
Види та внутрішньовидові таксониПриродний ареал Звідки отриманоРік введення в експеримент1. Nuphar advena AitonПівнічна АмерикаШвейцарія, Цюріх, Бот. сад ун-ту; насіння 19962. Nuphar lutea (L.) SmithЄвропа, Північна Азія,
Північна Африка Україна, р. Дніпро; Кореневище, насіння 19883. Nuphar pumila (Timm) DC.Північна та Центральна Європа,
Північна АзіяШвейцарія, Цюріх, Бот. сад ун-ту;
насіння19994. Nuphar japonica DC.ЯпоніяЯпонія, Окаяма,
Бот.cад;
насіння19995. Nuphar japonica var. rubrotincta (Casp.) ObwiЯпоніяУгорщина, Будапешт,
ф-ма"Лотос";
кореневище19956. Nuphar japonicа var. variegata (Casp.) ObwiЯпоніяУгорщина, Будапешт,
ф-ма"Лотос";
кореневище19957. Nuphar sagittaefolia Pursh.Північна АмерикаУгорщина, Будапешт, ф-ма "Лотос";
кореневище1995
Основу колекції досліджуваного роду Nuphar було закладено у 1995 році [246]. Поповнення колекції здійснювалося шляхом насіннєвого та вегетативного розмноження. Склад колекції знаходиться в постійній динаміці і залежить не тільки від надходження нових зразків, а і від тривалості життя рослин. Для підтримки репрезентативності колекційних фондів рослини роду Nuphar представлені різновіковими групами; сіянці, ювенільні (3-5-річні), іматурні (6-7-річні) та генеративні (квітуючі, 8-10-річні рослини). Рослини підрощувалися у відсіках, ящиках та горщиках, з іншими водними плаваючими та зануреними рослинами із різних родин з урахуванням потреб рослин до світла, температури повітря та якості води, вологості повітря. Дослідження за рослинами роду Nuphar проводилися у штучному басейні відкритого ґрунту на реліктовій ділянці саду та у штучних басейнах захищеного ґрунту (двох оранжереях водних та прибережно-водних рослин) Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у природі на річках: Гнилоп'ять, Ірпінь, Стугна, Рось, Рівець, Тетерев, Південний Буг, Уборть.
2. 2. Методи досліджень
Колекція інтродукованого роду Nuphar створювалася з використанням основних принципів комплектування колекцій [256; 258] та методів філогенетичних комплексів академіка Ф. М. Русанова [257], еколого-географічного методу А. М. Краснова [259], еколого-історичного М. В. Культіасова [260] та ботаніко-географічного М. І. Вавілова [261] у поєднанні з методиками вивчення природної водної та прибережно-водної рослинності В. О. Федченка [262], О. О. Смиренського [263], О. П.Шеннікова [264], І. М. Распопова [265], В. М. Катанської [214], В. А. Екзерцева [266], Д. В. Дубини [2; 3; 227], М. М Мусієнко, О. П. Ольхович [96], S. Неini [34; 35; 148] та у нашій модифікації [33]. Популяційну структуру на прикладі Nuphar lutea вивчали на особинах найбільш поширених та характерних в Україні, відповідно із сукупністю їх місцезростань на території річок, а саме: Гнилопять, Ірпінь, Стугна, Рось, Рівець, Тетерев, Південний Буг та Уборть, що формує екологоценотичний градієнт. Польові дослідження водної рослинності річок проводили маршрутно-експедиційним, напівстаціонарним, візуальним, рекогносцирувальним та еколого-ценотичним методами [2; 214].
В експериментах використовували методи досліджень за водними інтродуцентами та їх відбір у контрольованих умовах водойм відкритого та захищеного ґрунтів, які опрацьовані у інших ботанічних садах Ю. С. Турдієвим [18; 65], К. А. Бадановою [248]. Ю. М. Мурдахаєвим [21; 67], Н. В. Капіанідзе [20; 69; 70], Р. П. Манохіною [249], Д. В. Дубиною [2; 227]. за Н. А. Базилевською [267] А. М. Маурінь [268] та за власною модифікацією. Географічне поширення європейських видів роду Nuphar і характеристику еколого-кліматичних умов їх зростання наведено за літературними джерелами [128-139]. Кліматичні умови пункту введення в культуру (м. Київ) охарактеризовані за літературними джерелами [269-273].
При описах морфологічних особливостей вегетативних та генеративних органів рослин роду Nuphar використовували термінологію, наведену у працях Ал. А. Федорова, З. Т. Артюшенко, М. Е. Кірпічнікова "Атлас по описательной морфологии растений - Лист, Стебель, Корень, Цветок, Плод, Семя" [274-278] та А. Л. Тахтаджяна [8; 17; 22; 53]. Систематичний аналіз представників роду Nuphar наведено за системами: І. С. Виноградова [7]; А. Л. Тахтаджяна [22]; R. K. Brammitt [54]. Види та різновиди колекції визначали за F. Henke