РОЗДІЛ 2
АГЕНТИ ТА ІНТЕРАКЦІЇ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ
2.1 Методика й техніка дослідження
Емпіричне дослідження інтеракційних механізмів соціалізації молодої особистості включало анкетне опитування, яке проводилось в лютому-березні 2006 р. за вибіркою, що має багатоступеневий гніздовий характер і репрезентує учнів середньої школи 9-11 кл. за такими соціально-демографічними ознаками, як стать, соціальне походження, рівень статків родини, тип поселення і регіон проживання, вік (за класом навчання) та рівень навчальних досягнень.
Модель вибіркової сукупності включала три етапи відбору:
1). На першому етапі, враховуючи масштабність генеральної сукупності, була проведена стратифікація за географічною локалізацією респондентів (районування). Так, південь представлений Дніпропетровською областю, північ - Київською, схід - Полтавською та захід - Вінницькою. Слід зазначити, що обрані області є центральними для названих регіонів і тому усереднюють картину в цілому по Україні, з урахуванням географічних та господарчих характеристик цих регіонів.
2). На другому етапі в кожній області відбувалась стратифікація типів поселень: обласний центр, місто чи селище міського типу районного значення, сільське поселення. В кожному з обраних поселень за принципом типізації обиралась школа для проведення анкетного опитування, що зумовлювалось неможливістю включення великої кількості шкіл в одиниці відбору, а також їх неоднорідністю. Типовість шкіл встановлювалась за експертними оцінками компетентних осіб. Таким чином була досягнута багатоступеневість вибірки. В результаті було обрано 12 шкіл для проведення дослідження.
3). На третьому етапі (в кожній з обраних шкіл) застосовувався спосіб кластерізації. В якості "гнізд" були обрані вікові когорти учнів згідно розподілу їх на класи - 9, 10, 11 (3 класи в кожній школі, загалом 36 класів). В зв'язку з різною кількістю класів в школах та їх неоднорідністю, знову таки, за експертними оцінками компетентних осіб були встановлені типові класи, в яких проводилось суцільне опитування.
Модель вибіркової сукупності може бути представлена у вигляді такої схеми (див. Рис. 2.1):
Слід також зазначити, що за статистичними даними Міністерства освіти та науки України (див. Додаток 2) можна розрахувати репрезентативність вибірки46.
Відсоток учнів 9-11 класів, які навчаються в міських школах Вінницької, Дніпропетровської, Київської й Полтавської областей по відношенню до загальної кількості учнів 9-11 класів цих областей становить: 197.991 : 288.733*100% = 68,57%, вибірка учнів 9-11 класів міських шкіл зазначених областей по відношенню до вибіркової сукупності становить: 712 : 1.053*100% = 67,62%. Таким чином, помилка вибірки становить: 68,57 - 67,62 = 0,85%.
Відсоток учнів, які навчаються в 9-11 класах сільських шкіл Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Полтавської областей по відношенню до загальної кількості учнів 9-11 класів цих областей становить: 90.742 : 288.733*100% = 31,43%, вибірка учнів 9-11 класів сільських шкіл зазначених областей по відношенню до вибіркової сукупності становить: 341 : 1.053*100% = 32,38%. Таким чином, помилка вибірки становить: 31,43 - 32,38 = -0,98%.
Соціально-психологічною особливістю досліджуваної проблеми є замкненість на усталених міжособистісних зв'язках агентів інтеракцій з учнівською молоддю, що передбачає провідну роль соціально-демографічних й соціально-поселенських чинників (а не соціально-економічних чи етнополітичних) в цьому процесі. Тому вибір географічної локалізації дослідження не має принципового значення, на відміну від соціально-демографічної характеристики респондентів, яка представлена в Таблиці 2.1.
В зв'язку з тим, що з числа опитуваних дуже малим є відсоток тих, чиї батьки є безробітними (2,0%), інвалідами або знаходяться на утриманні (0,1%), ці категорії було укрупнено в одну, що в результаті становить 2,1%. Теж саме стосується диференціації за рівнем статків сім'ї. Відсоток тих, кому доводиться багато в чому собі відмовляти (2,1%) був укрупнений за рахунок тих, хто знаходиться фактично в злиденному стані (0,1%), що в результаті становить 2,2%. Всі інші показники є наповнюваними.
Опитування старшокласників було здійснено за аудиторним методом ("гніздами" були ті класи кожної зі шкіл, які усереднювали картину за академічним та соціальним статусом учнів). Опитування відбувалось у відповідності до всіх технологічних вимог до цієї процедури. Незрозумілі терміни й формулювання озвучувались, але не роз'яснювались. Треба відзначити, однак, що в російськомовному південному регіоні (в міських школах) траплялись випадки нерозуміння значення окремих слів українською мовою. В цьому випадку озвучувався переклад слова російською.
Таблиця 2.1
Соціально-демографічна характеристика респондентів
Усього опитано:1053За статтю (%) чоловіки44,9 жінки55,1За рівнем навчальних досягнень (%) переважають оцінки 1-3 б.0 переважають оцінки 4-6 б.18,8 переважають оцінки 7-9 б.57,3 переважають оцінки 10-12 б.23,9За класом навчання (%) учні 9 кл.33,4 учні 10 кл.33,6 учні 11 кл.33,1За соціальним походженням (%) інтелігенція9,8 службовці 17,9 робітники46,1 сільгосппрацівники 6,1 приватні підприємці17,9 безробітні 2,02,1 інваліди, знаходяться на утриманні0,1За рівнем статків сім'ї (%) ні в чому собі не відмовляють7,8мають достатньо коштів для задоволення головних потреб68,9 живуть досить скрутно21,1 багато в чому доводиться собі відмовляти2,12,2 знаходяться фактично в злиденному стані0,1За регіоном проживання (%) Київська обл.26,1 Дніпропетровська обл. 23,0 Полтавська обл.26,0 Вінницька обл.24,9За типом поселення (%) село, селище міського типу32,5 місто районного значення33,7 обласний центр33,8