РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Робота виконувалася протягом 2004-2007 рр. на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури й післядипломної освіти (ФІПО) Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (завідувач кафедри - член-кореспондент АМН України, д-р мед. н., професор В.К.Чайка), відділення ендохірургічної гінекології Донецького регіонального центра охорони материнства та дитинства (куратор відділення - д-р мед. н., професор А.В.Чайка), відділення гравітаційної хірургії крові (зав.відділенням - к. мед. н. С.В.Чермних).
Клінічні, ультразвукові, лапароскопічні дослідження виконані на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО ДонНМУ ім. М. Горького. Частина лабораторних досліджень здійснювалася в Центральній науково-дослідній лабораторії ДонНМУ ім. М. Горького: у відділі імунологічних досліджень (зав. відділом - д-р мед. н., проф. О.С. Прилуцький), у відділі гормональних досліджень (зав. відділом - д-р мед. н., проф. С.В. Зяблицев).
Перед початком обстеження всі пацієнтки були поінформовані про характер клінічного дослідження, застосовувані препарати й можливі побічні ефекти. Дослідження проводилися після одержання згоди на участь у них і з урахуванням даних тестування за розробленою анкетою. Це дослідження відповідає всім етичним нормам, які висуваються до наукових праць, про що отримане рішення етичного комітету ДонНМУ ім. М. Горького.
Програма дослідження складалася з 4-х етапів (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Етапи програми дослідження
На I етапі проведений ретроспективний аналіз 584 історій хвороби жінок із трубно-перитонеальною формою безпліддя. Вивчений анамнез, характер перенесених запальних захворювань геніталій, перенесені оперативні втручання на органах черевної порожнини, тривалість безплідного періоду. Розроблена анкета обстеження пацієнток.
На II етапі проспективним обстеженням були охоплені 137 пацієнток, які страждають на трубно-перитонеальну форму безпліддя та 30 умовно здорових жінок.
Подружні пари були обстежені відповідно до протоколу з надання акушерської та гінекологічної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 15.12.2003 р. № 582 [225]. З метою діагностики прохідності маткових труб застосовували метросальпінгографію (МСГ). Дослідження проводили на 7 - 8-й день менструального циклу.
Усім хворим до початку лікування й у процесі контрольних обстежень проводили ультразвукове сканування органів малого таза із застосуванням трансабдомінального й трансвагінального датчиків, вивчали функціональну активність яєчників і проводили посткоїтальний тест.
Обстеження безплідних пар здійснювалося за участю андролога. У чоловіків вивчали клініко-анамнестичні дані, проводили об'єктивне обстеження й оцінювали спеціальний урогенітальний статус. Спермограми виконували двічі з інтервалом не менше 14 днів. Оцінка результатів спермограми проводилася за стандартами, рекомендованими ВОЗ [226].
Відповідно до мети роботи всі пацієнтки були розподілені на групи (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл обстежуваних пацієнток за групами
Основну групу склали 69 хворих, у яких реконструктивно пластичні ендохірургічні втручання поєднувалися з розробленим нами комплексом реабілітаційних заходів. Групу порівняння склали 68 пацієнток, у яких ендохірургічне лікування проводилося за стандартною методикою. У межах обох груп, залежно від ступеня важкості злукового процесу, пацієнтки були розподілені на 2 підгрупи: пацієнтки з 1-2 ступенем вираження злукового процесу в малому тазі (за класифікацією J.T. Hulka) склали підгрупу А, а пацієнтки з 3-4 ступенем вираження злукового процесу в малому тазі були включені до підгрупи Б. До контрольної групи ввійшли 30 умовно здорових жінок.
На III етапі була розроблена, науково обґрунтована й упроваджена комплексна схема лікування трубно-перитонеального безпліддя із включенням методів комбінованої інтра- та післяопераційної озонотерапії на тлі системної імунокорекції.
На заключному, IV етапі, оцінена ефективність розробленої комплексної схеми лікування.
2.2. Методи дослідження
У цій роботі ми використовували такі методи: загальноклінічні, бактеріологічні, імуноферментні, інструментальні, фотометричні, статистичні.
Загальноклінічні методи. При обстеженні хворих нами ретельно вивчалися дані соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного, акушерського, інфектологічного анамнезу.
Усім жінкам проведене повне клініко-лабораторне обстеження. З метою виключення екстрагенітальної патології всі пацієнтки були проконсультовані терапевтом і ендокринологом. Оцінювали загальний стан внутрішніх органів. Особливу увагу звертали на перенесені оперативні втручання.
Під час вивчення акушерсько-гінекологічного анамнезу враховували вік менархе, особливості становлення менструальної функції, тривалість циклу й менструацій, регулярність циклу і його особливості, кількість менструальних циклів за останній рік, наявність больового синдрому й об'єм утрачуваної під час менструальної кровотечі крові, тривалість затримки, методи контрацепції, кількість і наслідок вагітностей, тривалість безпліддя.
Стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів оцінювали при дослідженні шийки матки в дзеркалах і гінекологічному бімануальному дослідженні.
Бактеріологічні методи. З метою діагностики бактеріального вагінозу проводили тест із 10 % розчином гідроокису калію, за допомогою індикаторної смужки вимірювали значення рН виділень, узятих із середньої третини стінки піхви.
Проводили мікроскопічне й бактеріологічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу й уретри. При мікроскопії піхвових мазків,