Ви є тут

Моральне виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ століття)

Автор: 
Каліна Катерина Євгеніїївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002980
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Досвід морального виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ століття)
2.1. Вплив науково-дослідної роботи на формування моральних якостей студентів.
У часи, коли студентська наука знаходиться на кардинально іншому етапі свого розвитку, особливо важливо звернути увагу на історичний період зародження та становлення науково-дослідної роботи студентів та її форми, провести аналіз проблем щодо організації даної діяльності та, таким чином, вилучити цінний досвід на науковій ниві для сучасної студентської молоді.
Аналіз та вивчення історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів досліджуваного періоду [21;228;259;266;277;278;283] свідчить про те, що переважна більшість видатних діячів Слобожанщини (Д.Багалій, В.Вернадський, М.Пирогов, О.Потебня, М.Сумцов та ін.) пов'язували свою діяльність з просвітництвом, з освітою молоді. Всіх їх об'єднував великий потяг до здобуття знань, постійний пошук шляхів до самовдосконалення, формування моральних рис особистостей, гідних попередніх поколінь. Отже, вказані вище освітяни відчували гостру необхідність розвитку самосвідомості, самоідентичності, високих моральних почуттів, вчинків, переконань, слідування високим моральним ідеалам, принципам та нормам поведінки. На їх погляд, переважну роль для морального виховання молоді у навчально-виховному процесі вищої школи відігравала саме науково-дослідна діяльність, яка мала на меті не тільки придбання нових наукових знань, розвиток розумових здібностей, прямування до самовдосконалення та самоосвіти студентів, а й була одним з провідних чинників та засобів для розвитку моральності особистості, прищеплення їй високих моральних почуттів чесності, гідності, слідування ідеям добра та правди, людяності та любові до ближнього, незмінності особистих переконань, принципів, ідеалів та норм поведінки.
Варто зазначити, що в цьому процесі особливу роль відіграли викладачі вищих освітніх закладів, бо їхня суспільно-громадська та науково-педагогічна діяльність впливала одночасно на формування наукового світогляду студентів та на розвиток їхніх моральних почуттів. Згідно даних історико-педагогічних реалій, найбільш яскраво, впливово та спадкоємно виявили себе на цій ниві представники вищих навчальних закладів Слобожанщини (Д.Багалій, М.Лавровський, О.Потебня, Є.Редін, О.Рославський-Петровський, М.Сумцов та інші).
Доцільно підкреслити, що визначення ролі та значення науки в житті окремої особистості або суспільства в цілому має велике значення для нашого дослідження, бо використані матеріали, надруковані у пресі, проголошені під час промов у вищих освітніх закладах, безпосередньо впливали на ставлення до науки та на прищеплення, формування й розвиток найкращих моральних почуттів у студентському середовищі. Варто відзначити, що при організації науково-дослідної роботи в досліджуваний період, керувалися педагогічними порадами М.Пирогова, який відводив велику роль науці у перетворенні суспільства у моральному та виховному відношенні. Учений був глибоко переконаний у тому, що: "У науці міститься такий морально-виховний елемент, який ніколи не зникне, якими б не були її представники. Наука бере своє, і, впливаючи на розум, діє на звичаї" [212,с.189]. Вищезазначене вказує на його переконаність в існуванні тісного зв'язку між моральним вихованням та науковою діяльністю. Відмітимо, що у "Зауваженнях на звіти морських учбових закладів, за 1859 рік" [212,с.84-98] М. Пирогов зазначав, що "моральна та наукова сторони (навчально-виховного процесу - К.К.) залишаються відокремленими, а це не може бути корисним ні для моральності, ні для науки". Зокрема вчений звертав особливу увагу на виховний елемент науки і підсумковою є така думка М.Пирогова: "той, хто не зміг скористатися ним (елементом науки - К.К.), той ще не знає всіх властивостей науки й випускає з рук такий важіль, яким легко можна підняти велику вагу" [212,с.97].
Організовуючи науково-дослідну роботу з метою формування високих моральних якостей студентської молоді, варто прислухатись і до думки М.Бертело, який у статті "Наука та моральність" [19], відмічав, що "вчення про моральність як у даний момент, так і завжди було відповідним рівню розвитку знань, що залежать від місця, часу та народу" [19,с.99]. Він наголошував на більш загальному та шляхетному характері моральності, що спирається на проголошення обов'язку, доброчинності, гідності, самопожертви, відданості благу ближнього, своїй Вітчизні, любові до людей та почутті солідарності, та відмічав залежність між піднесенням принципів вчення про моральність та розумовим розвитком. Отже, за М.Бертело, процвітання та розвиток науки принесе людям найбільше щастя та моральну досконалість.
Слід зазначити, що у науковій діяльності чільне місце посідає спільна праця студента та викладача (наукового керівника), в ході якої викладач пізнає та впливає не тільки на ділові якості свого підлеглого, а й на моральні, бо студент знаходиться під безпосереднім впливом ідейних та наукових переконань свого наставника. Отже, можна вважати, що у ході науково-дослідної роботи під впливом викладачів відбувається формування, становлення та закріплення моральних ідеалів, принципів та переконань особистості студентів. Тому можна стверджувати про нерозривний взаємозв'язок між моральним вихованням та науково-дослідною роботою студентів вищих освітніх закладів.
Аналіз та вивчення історико-педагогічних джерел, документів офіційного характеру та численних публікацій з історії педагогічної науки [98;126;129;176;205;234] дають підстави стверджувати, що у досліджуваний період науково-дослідницька діяльність викладачів та студентів була одним з провідних напрямів роботи вищих навчальних закладів України. Підкреслимо, що визначні представники вищої школи були переконані в існуванні тісного взаємозв'язку між науковою діяльністю та "духом наукового пошуку". Проведене дослідження показало, що при організації науково-дослідної роботи студентської молоді в період, який вивчається, керувалися