Ви є тут

Комплексне використання різних класів генетичних маркерів у процесі створення нових популяцій курей

Автор: 
Ткачик Тимофій Едуардович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002985
129 грн
Додати в кошик

Вміст

<p>РОЗДІЛ 2.<br />МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ<br /> 2.1. Матеріал досліджень<br /> Дослідження були проведені у 2004-2007 рр. у відділі селекції і генетики Інституту птахівництва УААН та на експериментальній базі ДПДГ "Борки". Матеріалом досліджень була птиця популяції бірківських м'ясо-яєчних курей, створення якої розпочато в 2000 році шляхом складного міжпородного схрещування імпортних півнів породи білий плімутрок з місцевими самками.<br /> До складу популяції входить вісім субпопуляцій із різним кольором оперення: смугасті (Г-1), сніжні (Г-2), золотисті (Г-3), рябі (Г-4), сріблясті (С), блакитні (Г), синтетична популяція корніш (К) та синтетична популяція плімутрок (97). Групи Г-1, Г-2, Г-3, Г-4, С та Г були виділені із загальної популяції в 2001 році і мають 50% спадковості білого плімутрока. Субпопуляцію 97 створено беккросуванням самців породи плімутрок із самками групи Г-2 в 2002 році (частка білого плімутрока 75 %), а групу К - шляхом беккросування самців породи корніш із самками групи <br />Г-2 в 2003 році (частка білого корніша 75 %). Поголів'я птиці на протязі дослідного періоду наведено в табл. 2.1, а ефективна чисельність в табл. 2.2.<br /> Таблиця 2.1<br /> Поголів'я птиці на протязі дослідного періоду<br /> (2004-2007 роки)<br />РікПоко-<br />лінняСтатьСубпопуляціїПопуля-ціяГ-1Г-2Г-3Г-497КСГ2004F4>5077764951761120410+2266736054003368128020237442005F5>301005079251152425448+248894401684244100623520039122006F6>65287106181-1144460857+48922317311322-112135839466462007F7>13622030-4199184+192704373233-3661181762162 Таблиця 2.2<br />Ефективна чисельність дослідних субпопуляцій<br />м'ясо-яєчних курей за роками (Ne)<br />Рік дослідженьСубпопуляціїГ-1Г-2Г-3Г-497КСГ200413823323115015023831,861,9200589,430615024076,335272,774,82006176787303473-365102166200741,219564,591,9-12629,630,4 <br /> Птиця нових м'ясо-яєчних субпопуляцій курей має комбінований тип продуктивності з добре вираженими м'ясними якостями: несучість за рік 200-210 шт. яєць при живій масі 12-місячних півнів 3,9-4,4 кг, курей - 3,0-3,3 кг та середній масі яєць - 63-66 г.<br /> У порівняльному аспекті в 2004 році було вивчено групи крові у субпопуляції міні-м'ясо-яєчних курей. Ця популяція була створена на базі групи Г-2 та міні-яєчних курей у 2002 році.<br /> <br /> 2.2. Зоотехнічні умови вирощування, утримання та вивчені показники дослідної птиці<br /> Формування дослідних груп, інкубацію яєць, годівлю й вирощування молодняку й наступне випробування продуктивності лінійної і гібридної птиці проводили відповідно до технологічних норм утримання й годівлі, наведених в рекомендаціях з племінної роботи з м'ясо-яєчними курми [50].<br /> Облік походження курчат здійснювався за допомогою реєстрації на гострому кінці яйця шифру субпопуляції. Зібрані протягом 4-5 днів яйця закладали в інкубатор "Універсал-45". В залежності від цілей досліджень вивід проводився в індивідуальних або групових селекційних лотках вивідних шаф. Отриманих лінійних і гібридних курчат індивідуально криломітили.<br /> З добового віку курчата вирощувалися в групових кліткових батареях КБЕ-1 і КБЕ-2. У віці 60-70 діб проводили бракування слабких і нетипових півників. У 120-денному віці всіх добре розвинених курочок та півників садили у пташник у 3-х ярусні кліткові батареї типу Р-21 по 2 голови, або в пташники з підлоговим утриманням на глибокій незмінюваній підстилці при щільності посадки 3,5-4,0 голови на 1 м2 площі підлоги по 200-250 голів курей та 30-35 півнів у секцію.<br /> Режим температури й вологості в приміщеннях підтримувався за допомогою опалення (у зимовий період) і примусової вентиляції. Годування курчат проводилося диференційовано за віком, а дорослу птицю годували комбікормами, однаковими протягом усього продуктивного періоду. Світловий день подовжували в осінньо-зимовий період за допомогою штучного освітлення до 14-15 годин на добу.<br /> У період дослідження продуктивності птицю не вибраковували, за винятком вимушеного забою. У дослідної птиці вивчали наступні показники:<br /> 1. Забарвлення і візерунок пуху добових курчат, %.<br /> 2. Забарвлення оперення та екстер'єр статевозрілих самців і самок, % .<br /> 3. Спадкові типи опереності курчат, %.<br /> 4. Стать добових курчат (японським методом або за результатами вибіркової посмертної дисекції черевної порожнини), %.<br /> 5. Швидкість колор- та федерсексування, гол/хв.<br /> 6. Точність колор- та федерсексування, %.<br /> 7. Частоти фенотипів, генотипів і генів якісних ознак.<br /> 8. Генетична структура популяцій за групами крові (частоти фенотипів, %).<br /> 9. Генетична структура популяцій за поліморфними овопротеїновими локусами білків яєць (частоти фенотипів, генотипів).<br /> 10. Морфологічні та анатомічні аномалії розвитку ембріонів курей, %.<br /> 11. Генетичні дистанції між субпопуляціями та інші популяційно-генетичні параметри за якісними ознаками (D, Не, p, ч2)<br /> 12. Заплідненість та виводимість яєць, вивід курчат, %.<br /> 13. Жива маса добового молодняку, г (точність ±0,1 г, терези ВЛТК-500).<br /> 14. Жива маса молодняку потижнево з 7-ї по 60-ту добу, г (точність ±5 г, гастрономічні терези).<br /> 15. Жива маса птиці у 20 та 52 тижні, кг (точність ±0,1 кг).<br /> 16. Несучість курей на початкову та середню несучку, шт. яєць.<br /> 17. Маса яєць у віці курей 30 та 52 тижні, г (точність ±0,1 г, терези ВЛТК-500).<br /> 18. Збереженість молодняку та дорослої птиці - шляхом обліку вибракуваних особин і тих, які загинули, %.<br /> <br /> 2.3. Методи досліджень<br /> У процесі виконання дисертаційної роботи застосовувалися різні методи аналізу: імуногенетичний (вивчення груп крові), електрофоретичний (поліморфізм білків яєць), зоотехнічний (показники продуктивності), патолого-анатомічний (спадкові аномалії та контроль за аутосексингом), генетико-популяційний (частоти генів, генотипів, рівень гетерозиготності, генетичні дистанції), фенотиповий (класифікація дискретних фенотипів</p>