РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та час проведення досліджень
Експериментальна частина роботи виконувалась в племзаводі агрокомбінату "Слобожанський" Чугуївського району Харківської області (дослід № 1 ) в Інституті тваринництва УААН, в його дослідному господарстві "Гонтарівка" (дослід № 2), та в ЗАТ "Універсал" Лутугінського району Луганської області (дослід № 3) в період з 2000 по 2004 рік.
Визначення ефективності різних рівнів магнію в сухій речовині раціонів молодняку свиней на відгодівлі проводили шляхом експериментального порівняння його дії на організм та головні господарсько-корисні характеристики піддослідних тварин.
2.2. Методика проведення та схема дослідів
Усі три науково-господарські досліди проведено за єдиною схемою на свинях великої білої та уельської порід (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Схема дослідів
ГрупаКількість свиней у групі,гол.Умови годівлідослід123I151515Основний раціон (ОР), збалансований за деталізованими нормами годівлі із вмістом магнію 4 г/кг сухої речовиниII151515ОР + Mg 10% - 4,4 г/кг СРIII151515ОР + Mg 20% - 4,8 г/кг СРIV151515ОР + Mg 30% - 5,2 г/кг СР
В кожній групі було по 15 тварин. Для дослідів відбирали клінічно здорових відгодівельних свиней заводської вгодованості. Відібраних тварин, за методом груп-аналогів, розподіляли за віком, масою, походженням в чотири групи, різниця у віці не перевершувала 5 днів, а за живою масою - не більше 5 % від середньої живої маси аналогів. Різниця між тваринами у групі за масою була не більш 10 % від середньої маси тварин у групі, а за віком - не більш 10 днів. Хімічний склад та поживність комбікормів, які використовували для годівлі піддослідних свиней, наведено у додатках А, A1, A2, A3, A4 та А5.
Експериментальні раціони годівлі свиней у першому досліді наведено у додатках А6 - A13, у другому досліді - у додатках A14, - A20, а для годівлі свиней у третьому досліді - у додатках A21-A27.
Тип годівлі тварин усіх піддослідних груп - концентратний. Основний раціон (ОР) для усіх груп тварин складався із комбікорму, який виготовляли із одного і того ж набору кормів на кожні 30 днів дослідів [196,197,199]. Раціони балансували за комплексом поживних і мінеральних речовин [96] у відповідності з деталізованими нормами годівлі [91]. Склад раціонів уточнювали після кожного щомісячного індивідуального зважування тварин. Годували тварин два рази за добу (о 8 годині ранку та о 16 годині вечора), забезпечення водою здійснювали з допомогою автоматичних соскових напувалок. Усі корми перед годівлею зважували. Добову даванку комбікорму зважували на групу окремо. Витрати кормів за групами тварин визначали щодня.
У відповідності з розпорядком дня два рази за добу, перед годівлею, свині користувались прогулянками. Умови догляду та утримання усіх тварин були однаковими.
Споживання кормів усіма піддослідними групами молодняку свиней вивчали шляхом щоденного визначення кількості спожитих комбікормів. Кожна партія комбікорму досліджувалась на поживність та рівень мінеральних сполук, зокрема - магнію, а також амінокислот лізину, метіоніну та цистину за загальноприйнятими методиками [142, 154,158, 237].
Отримані дані дозволили визначити фактичні кількісні показники споживання поживних речовин кормів, розрахувати енергетичну та протеїнову, а також мінерально-мікроелементну цінність спожитих кормів, забезпеченість піддослідних тварин енергією, протеїном, органічними речовинами та мінеральними елементами, зокрема магнієм.
2.2.1. Методика фізіологічного досліду
Для визначення ефективності використання поживних речовин раціонів було проведено фізіологічний дослід. Дослід проводився за методикою, що описана О.І. Овсяниковим [174].
Співвідношення кормів у раціонах, режим годівлі та спосіб їх згодовування при проведенні фізіологічного досліду були такі, як і в науково-господарському досліді. Годували тварин два рази за добу. Частину концкормів згодовували вранці, ввечері давали залишок норми концкормів. На весь період досліду, відповідно раціону, були розважені концентровані та мінеральні корми в окремих пакунках на кожну тварину окремо. Корми та залишки враховували щодня за кожну годівлю у підготовчий та обліковий періоди.
Перетравність основних груп поживних речовин та баланс азоту визначали в обмінних дослідах за загальноприйнятими методиками [142, 154, 237]. Під час цих досліджень 12 свинок по 3 голови з кожної групи утримувались в індивідуальних спеціально обладнаних станках, протягом 5-денного урівняльного та 7-денного облікового періодів. В кормах раціонів та калі тварин визначали вміст сухих та органічних речовин (сирого протеїну, жиру, клітковини), золи, азоту [138] в сечі - вміст азоту за методиками зоохімічного аналізу [138], вміст магнію в кормах [142], калі та сечі - на атомно-абсорбційному аналізаторі AAS-30 ("Карл Цейс Йена").
Базуючись на одержаних даних, розраховували перетравність поживних речовин, фактичне надходження до організму перетравних поживних речовин та обмінної енергії, надходження, втрати та ретенцію магнію і азоту в організмі свиней в залежності від вмісту магнію в раціонах. Тварини у період дослідів утримувались в індивідуальних, спеціально обладнаних клітках для фізіологічних дослідів.
Сеча збиралась в емальований посуд, а кал - на металеві оцинковані піддони, розташовані під кліткою. Упродовж усього досліду біля тварин знаходилися чергові, які збирали кал в емальовані каструлі з щільно прилягаючими кришками, а сечу - у скляні бутилі з притертими пробками. З виділень калу і сечі щоденно відбирали середні проби, які консервувалися соляною кислотою та хлороформом. Після завершення облікового періоду відбирали загальні середні проби, з яких набирали зразки для хімічного аналізу. Упродовж досліду проби знаходилися при температурі від 0?С до +1?С.
Аналізи проводили в лабораторії якості кормів та продукції інституту за загальноприйнятими методиками. В кормах, кормо