Розділ 2. УРБАНІСТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО
2.1. Особливості еволюції урбаністичної структури міста
Природні та історичні передумови розвитку житлового будівництва. Кам'янець-Подільський розташований в південній частині Поділля 15, у Середній Наддністрянщині, відомій родючими землями й лісами. Завдяки вапняковому кряжу Товтрів (Медоборів), що перетнув Поділля з північного заходу на південний схід, тут утворилася зона з м'яким кліматом, сприятлива для урбанізації. Містобудівному розвитку поселень сприяла наявність місцевої бази будівельної сировини: Товтри та скельні каньйони річок були кар'єрами каменю-вапняку, а околиці мали невичерпні запаси будівельного лісу. Містобудівне освоєння Пониззя-Поділля було зумовлене також історичними чинниками, які спричинювали хвилі активної будівельної діяльності. Оскільки дата виникнення Кам'янця раніше давньоруських часів поки що дискутується, розглядатимемо архітектурно-містобудівну діяльність, починаючи з періоду ХІ - початку ХІІІ ст., який більшістю істориків приймається як початкова фаза розвитку міста у складі Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівства. До цього періоду належать знахідки в місті об'єктів житлової забудови.
Першу хвилю житлового будівництва у Кам'янці можна віднести до ХI -ХІI ст., коли згідно з Баварським Анонімом та Літописом Руським, Пониззя було урбанізоване [191, с. 250; 179, с. 9; 77, с. 8]. Підтвердженням існування в цей час поселення є оборонний рів слов'янського укріплення VІІІ-ІХ ст., виявлений Є.Пламеницькою на терені замку, яке захищало доступ до острова [149, с. 28, 65].
Питання тогочасних репрезентантів влади й ініціаторів будівництва на Пониззі, і зокрема в Кам'янці, не з'ясоване. Не з'ясоване воно й для наступного періоду ХІІ - сер. ХІІІ ст., коли виникла друга хвиля будівельної активності, представлена залишками укріплень та жител на терені Старого міста [133; 26, с. 14-15]. Сліди пожежі на дерев'яних і мурованих спорудах ХІІ-ХІІІ ст. [129; 132] свідчать, що ординська окупація заторкнула місто.
В період окупації Пониззя золотоординцями виникли політичні умови для переселення сюди тюркомовних вірменів. Одна з перших заснованих ними колоній з'явилася в Кам'янці. Тут постало початково невелике вірменське містечко з окремими адміністративно-судовими органами, незалежними від юрисдикції українців-русинів [38, с. 55-56; 287, с. 147-148]. Судячи з особливостей будівництва, вже з другої половини ХІІІ - першої половини ХІV ст., а фактично ще в період окупації, в місті починається підйом будівництва, в якому вірмени правдоподібно відігравали провідну роль. Призвичаєні до каменя як до основного будівельного матеріалу вірмени дали поштовх до впровадження в будівництво технології мурування [151, с. 28-29]. З відбудовою Кам'янця в цей період логічно пов'язувати третю хвилю житлового будівництва.
Джерела мовчать про політичний статус Кам'янця на початку - в пер. пол. ХІV ст., а також про обставини, які під час правління князів Корятовичів (1340-і - 1390-і рр.) висунули місто на роль нової столиці Пониззя-Поділля замість колишньої столиці Бакоти. Однак, цей факт промовисто свідчить про активний розвиток міста. Прийнято вважати, що під час правління Корятовичів, згідно з грамотою 1374 р. (додаток В), місто отримало самоврядування за Магдебурзьким правом [98, с. 213]. Однак, маґдебурзьке право в грамоті не згадано і для визначення точної дати його введення даних недостатньо. З грамоти місто постає як розвинений організм зі сформованим військовим та цивільним устроєм (можливо на той час вже маґдебурзьким), а сама грамота вказує на намір Корятовичів залюднити місто16 . Це неодмінно мало супроводжуватися збільшенням житлового фонду. Впровадження муніципального управління західного взірця покликало до життя нові засади організації міського простору [154, с. 99, 103-104]. Отже, в середині ХІV ст. князями Корятовичами була ініційована четверта хвиля житлового будівництва. Наприкінці правління Корятовичів розпочалася своєрідна "сорокалітня війна" (1394-1434 рр.) між Литвою й Польщею за Західне Поділля. Після військово-політичного протистояння на поч. ХV ст. настав період політичного спокою, коли Поділлям в 1411-1430 рр. володів великий литовський князь Вітовт. Таким чином, четверта будівельна хвиля тривала від 1340-х рр. впродовж усього литовського періоду - до смерті Вітовта в 1430 р. По його смерті "сорокалітня війна" завершилася? 1434 р. Західне Поділля було приєднане до Польщі як Подільське воєводство з центром у Кам'янці.
Після 1434 р., з утворенням у Кам'янці, поряд із українською та вірменською, третьої, польської юрисдикції, відбулися зміни муніципальної влади та структури розселення. Почався інтенсивний приплив польського населення. Польська громада "почала задавати тон в місті, зайняла головний ринок" [210, с. 326-327]. Це спричинилося до змін соціальної топографії міста і перерозподілу міської території. Посилення будівельної активності призвело до архітектурно-містобудівних трансформацій [140; 151, с. 86]. В період правління польської адміністрації, тобто з др. третини ХV до кін. ХVІІ ст. тривала найпотужніша п'ята хвиля житлового будівництва, яку періодично переривали татарсько-турецькі напади, а також часто згадувані в джерелах пожежі, бурі й повені (в 1420, 1444, 1536, 1545, 1562, 1587, 1595, 1598, 1602, 1616, 1619, 1621, 1649, 1672, 1720 рр.) [210, с. 906; 225, с. 40; 317, с. 144-145; 38, с. 66-67; 54, с. 32; 169, с. 39-40, 44, 97, 100, 164].
Козацько-польська війна (1640-1650-і рр.) спричинила занепад, відомий в історії як Руїна. Він завершився 27-річною (1672-1699 рр.) турецькою окупацією Поділля. Значну частину забудови міста було зруйновано. Квартали на периферії, зокрема у вірменській частині міста перестали існувати. Турецька окупація підвела риску під середньовічним періодом розвитку столиці Поділля.
Відродження Кам'янця почалося після 1700 р. і тривало майже століття. Польська юрисдикція, як і раніш