РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ РЕГІОНУ
2.1. Наукове обґрунтування змісту і технології консультативного забезпечення управлінської діяльності керівників ЗНЗ
Аналізуючи вітчизняну науково-педагогічну літературу, ми відокремили два основні напрями досліджень щодо вивчення змісту та основних завдань консультування керівників з проблем управління, а саме: управлінсько-консультативний та психолого-консультативний.
Засновниками управлінсько-консультативного напрямку є Д.Дей, Дж.Канаваті, М.Кубр, Ф.Латам та інші. В освіті даний напрям охарактеризований в наукових працях В.І.Бондаря, Г.В.Єльникової, Л.І.Даниленко, Л.М.Карамушки, Н.Л.Коломінського, В.І.Маслова, М.М.Поташника, Ф.І.Хміля, О.Т.Шпака [26; 93; 73; 129; 183; 229; 278; 292]. У них визначено основні стадії управлінського консультування, вироблення і прийняття консультаційних рекомендацій, підтримки стійкого взаємозв'язку між консультантом та клієнтом, творчого пошуку альтернативних варіантів рішень, розробки моделі успішного інноваційного проекту.
Управлінське консультування як різновид професійної діяльності здійснюється окремими особами та консультаційними фірмами і потребує спеціальної підготовки фахівців, які його проводять.
Управлінське консультування може реалізуватися стосовно найрізноманітніших сфер управління, а саме:
- консультування із загальних питань управління (визначення стратегії розвитку освітнього закладу, установи, визначення основ них етапів розвитку, формування організаційної культури закладу, тощо);
- консультування з питань управління фінансовою діяльністю (фінансова структура організації, аналіз проектів капітальних вкладень);
- консультування з проблем управління маркетингом (визначення стратегії маркетингу, обґрунтування заходів для здійснення маркетингу);
- консультування з питань застосування ЕОМ в управлінні;
- консультування з проблем управління людськими ресурсами та їх розвитку (питання планування людських ресурсів, комплектування штатів та їх підбір, забезпечення позитивної мотивації працівників та впровадження системи винагород, розвиток кадрового потенціалу, регулювання трудових відносин між адміністрацією та працівниками) [235; 129].
Основним завданням управлінського консультування керівників ЗНЗ є надання їм допомоги у вирішенні управлінських проблем, оптимізації освітньої діяльності закладу, підвищенні ефективності їх функціонування та рівня управлінської компетентності.
Визначення специфіки управлінського консультування керівників ЗНЗ базується на певних методологічних та теоретичних підходах і принципах, розроблених у зарубіжній та вітчизняній теорії управління. А саме в роботах: В.В.Афанасьєва, Е.Шейна, О.С.Виханського, Д.Гвішіані, Ю.А.Конаржевського, Г.Кунца, П.І.Третьякова, М.М.Поташника, Д.Френсіса, Т.І.Шамової, Е.А.Ямбурга [289; 44; 54; 55; 138; 158; 265; 229; 276; 286; 296]. Підходи і принципи згруповані у кілька основних груп, у відповідності з основними завданнями консультативного процесу [262; 226; 225].
Першу групу складають такі наукові підходи і принципи, які стосуються структурних компонентів консультативного процесу й особливостей об'єктів консультативного впливу - це: системно-структурний, програмно-цільовий та консультативний.
Застосування системно-структурного підходу в процесі консультування дає можливість виділити його основні структурні елементи (замовник, клієнт, консультант) та визначити об'єкти консультаційного впливу (організація, група, особистість).
Програмно-цільовий підхід надає можливість вивчити особливості діяльності ЗНЗ у контексті соціальних процесів, які відбуваються в країні, проаналізувати організаційне середовище, в якому він функціонує, визначити актуальні проблеми та причини їх виникнення, стратегію подальшого розвитку, здійснити необхідний вплив з метою підвищення ефективності діяльності освітнього закладу [129].
Консультативний підхід дає можливість визначити роль керівника і кожного працівника ЗНЗ у процесі їх спільної діяльності, проаналізувати індивідуальні особливості керівників, які впливають на ефективність та визначити напрями можливих позитивних змін в діяльності всіх працівників які можуть призвести до позитивних змін в роботі організації в цілому [128].
До другої групи наукових підходів і принципів належать ті, які дають можливість проаналізувати завдання особливостей консультативного процесу стосовно основних учасників управлінської взаємодії - керівників і працівників ЗНЗ - це: гуманістичний та суб'єкт-суб'єктний.
Третю групу складають наукові підходи і принципи, які дають можливість проаналізувати зміст і особливості консультативного процесу. Вони об'єднали дві підгрупи: першу складають підходи і принципи, які стосуються основних установок керівника ЗНЗ та консультанта щодо консультування і прийняття один одного в процесі консультативної взаємодії - це: принципи добровільності, доброзичливого і безоцінкового ставлення до клієнта, конфіденційності та професійної вмотивованості; друга - включає принципи позиції керівника і консультанта та основні завдання консультативного процесу: діалогічної взаємодії керівника ЗНЗ і консультанта, колаборативності їх взаємодії, забезпечення особистісного, групового й організаційного розвитку керівника в процесі консультування.
Базуючись на цих наукових підходах і принципах, нами визначено основні види управлінського консультування керівників ЗНЗ (див. рис.2.1).
Рис. 2.1. Види управлінського консультування керівників ЗНЗ
Першу групу становить організаційне консультування (консультування з проблем діяльності та розвитку ЗНЗ); другу групу - консультування керівників персоналу (керівників і працівників).
Проблема створення системи