РОЗДІЛ 2
ТЕХНОЛОГІЯ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ
2.1. Концептуальні засади експертного оцінювання
На основі аналізу першоджерел та досвіду управлінської практики виявлено і сформульовано ряд проблем, які підтверджують, що експертне оцінювання - це живий динамічний процес. Він змінюється, уточнюється, модернізується, але при цьому зберігаються і посилюються його управлінські функції. Забезпечуючи зворотній зв'язок між станом НВД школи і якістю її управління, експертне оцінювання є важелем покращання результативності та ефективності НВД. Надійність і валідність експертних висновків у великій мірі залежить і від дієвості технології оцінювання. Структура ЕО у розробленій моделі технології враховує системний і діяльнісний підходи, містить технологічний цикл процедур та націлена на прийняття управлінських рішень з метою переведення шкіл з режиму функціонування у режим розвитку, або отримання нового якісного стану НВД школи. Актуальність удосконалення та деталізації технології обумовлюються тим, що сам процес управління є з одного боку, як підкреслює В.С. Пікельна, технологічним, а другого боку - творчим [150]. Технології також алгоритмізують процес оцінювання. В.І. Бондар, з цього приводу зауважує, що "технологія не підмінює теорію й методику, а на них спирається й ґрунтується" [35, с. 176].
Апріорна вірогідність результатів експертного оцінювання забезпечується при дотриманні наступних концептуальних положень.
Положення 1. Про організаційні та педагогічні засади ЕО НВД ЗОШ.
Для того щоб експертне оцінювання було дієвим, а його результати оптимально використані в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами, передбачено врахування таких організаційних засад: визначення структури концептуальних положень та розробка моделі технології експертного оцінювання навчально-виховної діяльності шкіл; визначення послідовності процедур відбору та моделювання параметрів, показників, критеріїв; шкалування та ранжування показників; пошук форм підготовки та відбору експертів; включення механізмів самооцінки шкіл; кластеризації навчальних закладів за індексами результативності та ефективності; рейтингування шкіл у кожному кластері; апробація технології експертного оцінювання.
До педагогічних засад відносимо: обґрунтування концептуальних положень технології експертного оцінювання та змістове наповнення її процедур; опис навчально-виховної діяльності за допомогою набору параметрів і показників; структурування змісту критеріїв у градаційній шкалі; обґрунтування програми навчання та оцінювання компетенцій зовнішніх та внутрішніх експертів; обчислення індексів основних та похідних параметрів шкіл; аналіз розвитку навчальних закладів на основі кластерної вибірки; підвищення рівня якості самооцінок шкіл.
Ці засади мають системний характер, враховують сучасний стан досліджень з проблем експертного оцінювання, передбачають наявність певних пріоритетів. Їм властиві такі характеристики як гнучкість, керованість, адаптивність, модельованість.
Положення 2. Про формування базових визначень.
Експертне оцінювання НВД загальноосвітніх шкіл в контексті управління розглядається як процес отримання експертних оцінок, висновків і рекомендацій щодо стану і перспектив розвитку навчальних закладів, на основі їх самооцінок, з використанням розробленої технології оцінювання, державних стандартів і забезпечення участі компетентних експертів.
Організаційно-педагогічні засади експертного оцінювання визначено як систему обґрунтованих взаємопов'язаних основних положень, принципів, компонентів, умов, які забезпечують дієвість та адекватність технології експертного оцінювання.
Самоекспертизу ЗОШ трактуємо як організацію експертного оцінювання НВД ЗОШ внутрішніми експертами. Самооцінки НВД ЗОШ - кількісні та якісні оцінки на основі самооцінок базових комплексних показників, які відображають рівень НВД ЗОШ у певному проміжку часу.
Освітні експерти - спеціалісти в галузі освіти, які мають відповідні фахові компетенції, аналітичні здібності та практичний досвід, достатні для експертного оцінювання педагогічних об'єктів, явищ та процесів і формування експертних висновків з метою прийняття управлінських рішень.
Освітні експерти можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні експерти - працівники ОУО, методичних служб, представники органів місцевого самоврядування, які залучаються до ЕО НВД ЗОШ. Внутрішніми експертами можуть бути всі суб'єкти освітнього середовища - представники адміністрації, педагоги, учні, батьки, мешканці мікрорайону.
Використовуючи системний підхід, виокремлюємо такі аспекти ЕО: структурний (вибір елементів експертного оцінювання); організаційний (визначення об'єктів, суб'єктів, характеру, інструментів ЕО НВД); змістовий (ідентифікація об'єкта, виділення предмета ЕО НВД та формування цілепокладання ЕО); методологічний (обґрунтування концептуальних засад розробки моделі ЕО НВД ЗОШ, формування принципів ЕО, функцій суб'єктів, обумовлення структури критеріїв оцінювання); діяльнісний (розробка процедур та алгоритмів ЕО НВД); забезпечувальний (створення умов для ЕО НВД ЗОШ та підтвердження належного кваліфікаційного рівня експертів).
Навчально-виховну діяльність, як об'єкт експертного оцінювання, розглядаємо у філософському, соціальному та педагогічно-управлінському ракурсах. З філософської точки зору НВД, на нашу думку, є цілісною взаємоузгодженою і раціональною педагогічною метасистемою, визначеною структурованою сіткою взаємообумовлених, з різним ступенем домінування та з різним рівнем паритетності зв'язків (суб'єктно-суб'єктних, суб'єктно-об'єктних, об'єктно-суб'єктних, об'єктно-об'єктних), які піддаються управлінню та регуляції. НВД у соціальному вимірі, з нашої точки зору, є сконцентрованою мікросистемою взаємовідносин між учасниками освітнього середовища, яка відображає головну структуру державної системи соціальних зв'язків, і покликана продукувати майбутні соціальні ролі головних суб