РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Клініко-гематологічна характеристика пацієнтів із ХМЛ в стадії акселерації.
Обстежено 136 пацієнтів із ХМЛ у фазі акселерації, які знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні Київського обласного онкологічного диспансеру з 1995 по 2005 роки. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Характеристика пацієнтів із ХМЛ за статтю та віком наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.1 Розподіл пацієнтів із ХМЛ у стадії акселерації за статтю та віком
Серед пацієнтів, які перебували під наглядом, кількість жінок та чоловіків були практично однакові: чоловіків - 46,3%, жінок - 53,7%. Але якщо серед жінок переважали особи більш молодого віку (від 21 до 50 років), то основна кількість чоловіків знаходилась і віковій категорії від 41 до 70 років.
Тривалість захворювання в пацієнтів із ХМЛ у фазі акселерації була різною та коливалась в межах від 6 місяців до 8 років (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Тривалість захворювання пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією
в стадії акселерації
Тривалість (місяці)61224364860728496Кількість пацієнтів n=1361329241722161131% від загальної кількості9,5621,3217,6512,5016,1811,768,092,210,74
Залежно від проведеної терапії всі пацієнти із ХМЛ у стадії акселерації були поділені на п'ять основних груп: в 1-у групу ввійшло 20 пацієнтів, лікування яким проводилося з використанням 6-меркаптопурину (6-МП) у дозі 100 мг на добу й метотрексату по 25 мг 2 рази в тиждень протягом 2-х тижнів. Пацієнти 2-ї групи (n=30) одержували схему цитостатичних препаратів "7+3" (цитозар 100 мг/м2 внутрішньовенно, 1 - 7 дні; доксорубіцин 40 мг/м2 1 - 3 дні) 1 раз на місяць. Пацієнти 3-ї групи (n= 38) отримували більш інтенсивну ХТ: цитозар по 100 мг/м2 1 - 5 дні, мітоксантрон 10 мг/м2 1 - 3 дні внутрішньовенно протягом 1 години. Усього проводили 2 - 3 цикли ХТ.
Пацієнти 2А групи паралельно зі схемою ХТ "7+3" отримували рІФН у дозі 5 млн. МО на добу 5 разів на тиждень, а пацієнти 2Б групи - 9 млн. МО на добу 5 разів на тиждень.
Пацієнти 3А групи (n=23) поряд із режимом ХТ (цитозар+мітоксантрон) отримували рекомбінантний інтерлейкін-2 ("Ронколейкін", виробництва ЗАТ "Біофарма", Україна) у дозі 1 млн. МО внутрішньовенно 1 - 5 і 15 - 20 дні циклу.
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за групами
в залежності від проведеного лікування
ГрупаКількість
пацієнтів(n)Вид терапії1206-меркаптопурін 100 мг/добу + метотрексат 25 мг двічі на тиждень протягом 2-х тижнів230цитозар 100 мг/м2 в/в 1-7 дні + доксорубіцин 40 мг/м2 в/в 1-3 дні2А16цитозар 100 мг/м2 в/в 1-7 дні + доксорубіцин 40 мг/м2 в/в 1-3 дні + інтерферон 5 млн. МО/добу 5 разів на тиждень2Б9цитозар 100 мг/м2 в/в 1-7 дні + доксорубіцин 40 мг/м2 в/в 1-3 дні + інтерферон 9 млн. МО/добу 5 разів на тиждень338цитозар 100 мг/м2 в/в 1-7 дні + мітоксантрон 10 мг/м2 в/в 1-3 дні3А23цитозар 100 мг/м2 в/в 1-7 дні + мітоксантрон 10 мг/м2 в/в 1-3 дні + інтерлейкін-2 в/в 1 млн. МО в/в 1-5 і 15-20 дні
Для оцінки ремісії використовували наступні критерії [2]:
* повна ремісія - повна гематологічна й цитогенетична ремісія (ЦР);
* гематологічна ремісія (ГР) - нормалізація кількості лейкоцитів, тромбоцитів, морфологічної картини крові;
* часткова гематологічна ремісія (ЧГР) - зниження кількості лейкоцитів у крові не менш ніж на 50%;
* гематологічне поліпшення - зниження кількості лейкоцитів у ПК менш ніж на 50%;
* відсутність ефекту;
* загальна відповідь (ЗВ) - ГР+ ЧГ
Гематологічну й цитогенетичну ремісії оцінювали за критеріями Хьюстона за наступними показниками [120]:
Гематологічна ремісія:
* стабілізація числа лейкоцитів ПК менш ніж 10?109/л і нормалізація лейкоцитарної формули з відсутністю незрілих форм (бластів і промієлоцитів);
* нормалізація кількості тромбоцитів менш ніж 450?109/л;
* зникнення всіх клінічних симптомів і ознак захворювання, включаючи спленомегалію.
Цитогенетична ремісія:
* відсутня: Ph'- хромосома персистує у всіх проаналізованих метафазах;
* мінімальна: Ph'- позитивні метафази становлять більше 35%, але менш 100%;
* парціальна: Ph'- позитивні метафази знайдені менше, ніж в 35% клітин, що діляться;
* повна: повна елімінація клітин з Ph'- хромосомою;
* велика: повна або часткова ( Ph'- негативних кліток ? 65%).
За час спостереження для кожного пацієнта обрано часовий інтервал між датою верифікації діагнозу й датою смерті. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб з числа донорів КЗ КОР "Київська обласна станція переливання крові".
2.2. Методи дослідження.
Для встановлення діагнозу захворювання використовували комплекс методів: морфологічне дослідження ПК, КМ, гістологічні (трепанобіопсія), інструментальні (ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія), імунологічні, молекулярні.
2.2.1 Гематологічні методи.
Дослідження ПК проводили з використанням гемоаналізатора "SERONO-190 plus". Кількість еритроцитів і тромбоцитів визначали методом імпедансу, вміст гемоглобіну - спектрофотометрично у формі ціанметгемоглобіну.
Мазки ПК і КМ готували загальноприйнятим методом. Підрахунок лейкоцитограми й мієлограми проводили з використанням світлової мікроскопії, під олійною імерсією зі збільшенням 90?7. За гематологічну норму ПК і КМ прийняті дані, отримані при обстеженні великої кількості здорових осіб [14, 20, 36].
2.2.2. Молекулярні методи
У дослідження були включені тільки пацієнти, яким діагноз ХМЛ було підтверджено визначенням білку bcr/abl методом полімеразної ланцюгової реакції (Інститут молекулярної біології НАМН України, к.м.н. Г.Д. Тєлєгєєв).
2.2.3. Імунологічні методи.
Концентрацію сироваткових імуноглобулінів класів ІgG, ІgА, ІgМ визнача