РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Стан і розміри жимолостей визначені методом натурального обстеження всіх екземплярів, що існують на об'єктах, у вегетаційні періоди різних за метеорологічними особливостями роках.
2.1. Об'єкт та методи досліджень
Широке і успішне використання жимолостей у культурі можливе на основі всебічного вивчення біологічних, екологічних і народно-господарських особливостей цих рослин.
Основні спостереження і експериментальні роботи були проведені з кущами жимолостей, які зростають у Ботанічному саду Національного аграрного університету (м. Київ), крім того досліди проводились у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка та у 11 парках міста.
Дослідження проведені автором у 2002-2005 роках. Об'єктами досліджень стали зростаючі в м. Києві види роду Lonicera L.: жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.) та інтродуковані види: жимолость каприфоль (Lonicera caprifolium L.) і жимолость їстівна (Lonicera edulis Turcz. ex Freyn.). Постійні спостереження виконувались на базі ботанічних садів м. Києва: Національного Ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, Ботанічного саду ім. О.В. Фоміна Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Державного Ботанічного саду Національного аграрного університету та 13 парків м. Києва.
Досліди проводили за загальноприйнятими методиками та були спрямовані на вивчення фенології, особливостей сезонного розвитку пагонів, рясності плодоношення, встановлення посівних якостей насіння, зимостійкості, посухостійкості, водного режиму листя, розмноження рослин стебловими живцями, декоративної оцінки, розробки прийомів композиції.
На основі досвіду багаторічних випробувань різних видів родини Жимолостевих в колекційних та міських насадженнях (і лісових культурах) та з'ясування їх утилітарних властивостей, нами була дана оцінка перспективності їх подальшого культивування в умовах міста Києва. Оцінка дана за методикою, запропонованою Лапиним П.І. та Сидневою С.В. [76].
Таксономічний склад вивчали шляхом маршрутного обстеження насаджень. При цьому визначали вид (форму) рослин, кількість екземплярів, вік, висоту та середній діаметр крони.
Вік рослин встановлювали за даними інвентаризації і літературними джерелами. Висоту рослин вимірювали з точністю до 0,5 м, діаметр крони рослин - 10?метровою рулеткою з точністю до 0,5 м.
При проведенні ботаніко-географічного аналізу були застосовані основні положення методу кліматичних аналогів, розроблені Кохном Н.А. [63] для фізико-географічних зон України.
Для визначення видів використовували видання "Деревья и кустарники СССР" (1962) та " Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі" (2002).
Фенологічні спостереження проводили за роботою "Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" ?81? протягом 2003-2005 років в Ботанічних садах м. Києва.
Спостереження проводили після встановлення позитивної температури кожні 2-3 дні, особливо у періоди інтенсивного росту пагонів та цвітіння.
Для визначення інтенсивності лінійного приросту пагонів у верхній частині крони вибирали по 5-10 модельних гілок, які заміряли у період інтенсивного росту кожні 2-3 дні лінійкою з точністю до 2 мм [79].
Методом детальних щоденних спостережень визначали тривалість цвітіння.
Для оцінки рясності цвітіння та плодоношення застосовували методику Калініченка О.А. [50], де кожному з шести балів (цвітіння і плодоношення) відповідає певний відсоток квіток та плодів:
0 балів - рослина не цвіте (не плодоносить), квіток (плодів) у кроні 0%;
1 бал - крона вкрита квітками (плодами) дуже слабо, на 0-20%;
2 бали - крона вкрита квітками (плодами) слабо, на 20-40%;
3 бали - крона вкрита квітками (плодами) середнє, на 40-60%;
4 бали - крона вкрита квітками (плодами) добре, на 60-80%;
5 балів - крона вкрита квітками (плодами) дуже добре, на 80-100%.
Строки дозрівання плодів встановлювались при веденні фенологічних спостережень.
Розміри ягід та насіння визначали мікрометром гладким з величиною відліку 0,01 мм при настройці на нуль по установчій мірі. Умови вимірювання: 200С. Мікрометр при роботі знаходився у стійці та у надійній ізоляції від тепла рук оператора. Межі вимірювання МК від 0 до 25 мм. Гранична похибка складає 5 мікрометрів згідно ГОСТ 8.051-81 "Погрешности, допускаемые при измерении линейных размеров от 1 до 500 мм".
Посівні якості насіння вивчали, застосовуючи методи закладені в Міждержавних стандартах для: визначення абсолютної ваги, або ваги 1000 штук насіння за ГОСТ 13056.4-67 [27], визначення лабораторної схожості та енергії проростання насіння - за ГОСТ 13056.6-97 [28], встановлення доброякісності насіння - за ГОСТ 13056.8-97 [29]. При цьому визначали окремо лабораторну технічну і абсолютну лабораторну схожість. Для визначення лабораторної схожості насіння розміщували його на вологому фільтрувальному папері в чашки Петрі по 100 штук. Польову схожість визначали висіваючи насіння в грунт по окремих ящиках та шляхом висіву по борознах у відкритий грунт. Досліди проводили у чотирьох повторюваностях.
Вивчення динаміки річного приросту пагонів проводили на основі методики Сергєєва Л.І., Сергєєвої К.О., Мельникова В.К. [119] за трьома деревами кожного виду. На відібраних рослинах етикетували пагони продовження розташовані на скелетних гілках з усіх сторін крони. Кількість пагонів для спостереження брали з урахуванням заданого ступеня імовірності та припустимої помилки показника середнього квадратичного відхилення (5%). Вимірювання проводили з точністю до 1 мм 5, 15, 25 числа кожного місяця від початку до припинення лінійного росту. Вимірювання довжини вісі пагона під час особливо швидкого розвитку пагонів проводили через кожні 2-3 дні (від початку лінійного росту). Момент закінчення росту пагонів встановлювали з порівняння довжини т