Ви є тут

Адресні методи підвищення завадозахищеності систем радіолокаційного впізнавання на основі кодування сигналами запиту та відповіді координат повітряних об'єктів

Автор: 
Бакуменко Борис Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003601
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ІСНУЮЧІ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ВПІЗНАВАННЯ
ЯК ОБ'ЄКТИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ
ТА ДЖЕРЕЛА РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Принцип побудови існуючих систем РЛО зумовив широкі можливості противника з придушення систем РЛО в системному плані і отримання інформації шляхом несанкціонованого включення літакового відповідача [9]. У зв'язку з цим потребує дослідження оцінка впливу навмисних завад, застосованих противником, на вирішення завдання впізнавання виявлених повітряних об'єктів засобами радіолокації. Перехід до автоматичного виявлення повітряних об'єктів первинними РЛС [6] призводить до необхідності їх автоматичного виявлення і системою РЛВ [9]. Тому оцінка впливу корельованих і некорельованих завад на імовірність автоматичного виявлення повітряного об'єкта системою РЛВ, тобто оцінка завадостійкості систем РЛВ, являє науковий інтерес. Відомі методики оцінки завадостійкості систем РЛВ [6, 9] не враховують дію хаотичних імпульсних завад у каналі відповіді, реальний режим двоетапного впізнавання об'єктів та вплив всіх небажаних ситуацій на сумарну ймовірність впiзнавання повітряного об'єкту, що потребує розробки моделі функціонування систем РЛВ та удосконалення методики оцінки їх завадостійкості.
Кодування сигналів запиту і відповіді простими інтервально-часовими і позиційними кодами без внутрішньоімпульсної модуляції та випромінювання сигналів відповіді слабоспрямованою антенною системою зумовили широке використання відповідачів системами радіотехнічної розвідки противника як одного з основних інформаційних джерел [9, 65-67]. Тому необхідно провести дослідження енергетичної прихованості існуючих систем РЛВ, а також методів оцінки координат повітряних об'єктів у разі несанкціонованого використання запитувача та провести їх порівняльний аналіз.
Таким чином, основу даного розділу складає дослідження завадозахищеності існуючих систем РЛВ.

2.1. Постановка задачі оцінки завадозахищеності систем РЛВ

Для оцінки завадозахищеності систем РЛВ необхідно розглянути структурру системи РЛВ та провести аналіз сигналів у каналі запиту та відповіді.
З аналізу принципів побудови систем РЛВ, мереж систем РЛВ та обслуговування сигналів запиту у відповідачі витікає така структура системи РЛВ (рис. 2.1).
Проведемо аналіз сигналів, які діють у каналі запиту та відповіді системи РЛВ. На вхід відповідача надходять сигнали запиту досліджуваного запитувача, сигнали запиту сусідніх запитувачів, сигнали запиту, імітовані запитувачами противника, та хаотичні імпульсні завади; на вхід запитувача - сигналі відповіді відповідача досліджуваної системи РЛВ, сигнали відповіді інших відповідачів та хаотичні імпульсні завади.
Сигнали запиту сусідніх запитувачів призводять до паралізації відповідача на час обслуговування чергового прийнятого сигналу, що знижує коефіцієнт готовності відповідача. Тому їх називають внутрішньосистемними завадами.
Сигнали запиту, випромінені по бічних пелюстках ДСА запитувачів, виключаються з обслуговування у відповідачі за допомогою процедури "Придушення бічних пелюсток (ПБП) за запитом". Для її реалізації у запитувачах поряд з гостроспрямованою антеною, яка випромінює сигнал запиту, встановлюється слабоспрямована антена, яка випромінює імпульс ПБП. Для надійного придушення бічних пелюсток діаграма спрямованості (ДС) антени ПБП повинна перевищувати рівень бічних пелюсток основної антени (рис. 2.2, а).
У відповідачах систем "Пароль" і в 4 режимі Mk XII встановлюється порог виявлення імпульсу ПБП за амплітудою синхрогрупи. У разі знаходження відповідача у межах головної пелюстки ДС основної антени запитувача (літак 1 на рис. 2.2, а) синхрогрупа перевищує за амплітудою імпульс ПБП (рис. 2.2, б), імпульс ПБП не виявляться, у результаті відповідач формує і випромінює сигнал відповіді. У разі знаходження відповідача у напрямках бічних пелюсток (літак 2 на рис. 2.2, а) імпульс ПБП перевищує пороговий рівень (рис. 2.2, в) і виявляється, у результаті відповідь блокується.
Принципова різниця між сигналами запиту по основній та бічних пелюстках ДСА запитувачів полягає у паралізації відповідача на різний час. Сигнали запиту по головній пелюстці потребують формування і випромінювання сигналу відповіді та тривалого часу паралізації відповідача (табл. Б1). Сигнали запиту по бічних пелюстках приймаються з першого імпульсу синхрогрупи до моменту виявлення імпульсу ПБП, після чого виключаються з обслуговування, і паралізують відповідач на час від першого імпульсу синхрогрупи до імпульсу ПБП.
Відзначимо, що внутрішньосистемні завади існують навіть у разі відсутності працюючих сусідніх запитувачів. Їх джерелами можуть бути хибні радіолінії, обумовлені перевідбиттям сигналів запиту від кабін, антен (особливо дзеркальних) сусідніх РЛС, будинків, щоглових споруджень та інших предметів.
З метою придушення системи РЛВ або несанкціонованого використання відповідачів противник може випромінювати сигнали запиту, структура яких повністю співпадає з прийнятою у системі РЛВ. Такі сигнали для відповідача є корельованою завадою. Для збільшення часу паралізації відповідачів їх випромінюють без імпульсу придушення бічних пелюсток. Навмисні корельовані завади за впливом аналогічні внутрішньосистемним і призводять до зниження коефіцієнту готовності відповідача через його паралізацію
Будемо вважати, що тривалість імпульсів потоків сигналів запиту однакова, незмінна за часом і збігається з тривалістю імпульсів сигналу запиту досліджуваного запитувача.
Для придушення систем РЛВ з імпульсно-часовим або бінарним кодуванням сигналів можуть використовуватися хаотичні імпульсні завади (ХІЗ) у каналі запиту та відповіді. Вплив ХІЗ виявляється у спотворенні кодів сигналів або утворенні хибних кодів, що призводить до зниження коефіцієнту готовності системи РЛВ.
Будемо вважати, що потоки сигналів запиту і хаотичних імпульсних завад незалежні і формуються великою кількістю джерел, що дозволяє вважати їх пуасонівськими [68].