РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал та обсяги досліджень
Наукове обґрунтування та розробка системи профілактики порушень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров'я дітей, що проживають в умовах йодного дефіциту, є багатозначною і складною проблемою, вирішення якої диктує необхідність не тільки послідовного розв'язання цілого ряду специфічних задач, визначення конкретних предметів і об'єктів дослідження, обґрунтування зон спостереження, але і розробки спеціальної цілісної програми (рис. 2.1), складеної нами з використанням методу системного підходу, яка б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації по кожній із поставлених задач.
Мета дослідження - наукове обґрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров'я дітей, що проживають за умов йодного дефіциту, на основі комплексної соціально-гігієнічної оцінки поширеності і особливостей проявів йододефіцитних захворювань серед вагітних і дітей різного віку.
Науковою базою дослідження став Коломийський район Івано-Франківської області, який відноситься до регіону йодного дефіциту середньої важкості. Його особливість полягає в тому, що на відносно невеликій території (1,9 тис. км2) в ньому представлені три основні клімато-географічні зони (гори, передгір'я, рівнини), які відрізняються своєрідністю екологічних факторів.
Досягнення мети дослідження потребувало поетапного вирішення наступних завдань:
1) визначення залежності між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров'я жінок та їх нащадків по вікових групах;
Рис. 2.1. Програма дослідження
2) визначення залежності між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров'я жінок та їх нащадків по вікових групах;
3) встановлення реальної поширеності дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба серед дітей, народжених в йододефіцитному регіоні, та дітей шкільного віку;
4) проведення аналізу стану профілактики та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону;
5) наукове обґрунтування якісно нової системи профілактики йододефіцитних захворювань серед жінок дітородного віку і дітей та визначення її ефективності.
Як видно з рис. 2.1, дослідження складалось з трьох основних етапів, кожен з яких в свою чергу включав конкретні задачі другого порядку. Така багаторівнева структуризація задач дослідження забезпечувала його системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі ставали логічною основою не тільки для послідуючих етапів, а й для узагальнення отриманих результатів і наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.
Виходячи з мети, предметом дослідження стали: вагітні жінки, діти, підлітки, наявні методи профілактики йододефіцитних захворювань, а в якості об'єктів спостереження виступали: захворюваність на йод дефіцитну патологію серед жінок дітородного віку, дітей та підлітків а також діяльність існуючої системи профілактики йододефіцитних захворювань.
За одиницю спостереження приймався кожен випадок досліджуваного явища. Дослідження охоплювало період 2000-2005 років.
Перший етап дослідження передбачав вивчення впливу дефіциту йоду в довкіллі на репродуктивне здоров'я жінок та їхніх дітей у Коломийському районі з використанням епідеміологічного та статистичного методів дослідження. Джерелами первинної інформації стали архівні дані Коломийського міського пологового будинку з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року (1250 одиниць історії пологів), індивідуальні дані про новонароджених за 2000-2005 рр. (625 одиниць історії розвитку новонароджених), а також аналогічні дані стосовно подальшого розвитку дітей (256 амбулаторних карт).
Аналіз рівня поширеності дифузного нетоксичного зоба серед школярів Коломийського району потребував розробки спеціальних анкет для дівчаток (Додаток А) і хлопчиків (Додаток Б) школярів м. Коломиї, а також сільських шкіл населених пунктів Марківки, Рунгури та Слободи, розташованих в різних місцях району дослідження. Одиницями спостереження стали учні шкіл віком від 7 до 17 років (всього - 2587 осіб).
Опрацювання даних анкетування здійснювалось з використанням епідеміологічного та статистичного методів дослідження.
Передбачені програмою на цьому етапі огляд щитовидної залози досліджуваного контингенту та її ультразвукове дослідження здійснювалось з використанням клінічних методів (пальпації, методу УЗД), а визначення у сироватці крові вмісту ТТГ і Т4 та йодурії потребувало застосування спеціальних методів лабораторної діагностики. Всього проведено УЗД - 82, лабораторних досліджень вмісту ТТГ і Т4 - 76, йодурії - 480.
Проведення на другому етапі аналізу стану організаційних заходів щодо профілактики йододефіцитних захворювань стало можливим на прикладі діяльності Коломийського районного дитячого ендокринологічного кабінету. Дані первинних джерел інформації - талонів амбулаторного хворого (600 одиниць) - оброблялись з використанням статистичного методу і проведенням експертних оцінок.
Наукове обґрунтування і розробка якісно нової системи профілактики йод дефіцитних захворювань серед жінок дітородного віку, дітей і підлітків здійснене на третьому етапі на підставі результатів дослідження, отриманих на попередніх етапах і покладених в основу концептуальних підходів до її формування.
Визначення ефективності запропонованої нової системи профілактики проведене на заключному етапі, оцінювалось з використанням спеціально відібраних критеріїв якості, а також на підставі аналізу результатів соціологічного опитування (1200 анкет) серед населення Коломийського району - учнів шкіл, працівників управлінь газового господарства та держлісгоспу.
Таким чином, у дослідженні використані безпосередньо або в різних комбінаціях ряд методів, зокрема: системного підходу, статистичний, соціологічний, експертних о