Вы здесь

Особливості сприйняття творчості М.В.Гоголя в Ірані.

Автор: 
Мотамед Пуне
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U003724
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II

ТВОРИ М. В. ГОГОЛЯ В ПЕРСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

Історія перекладу гоголівських творів перською мовою різноманітна і часом драматична. Як уже зазначалося, перший і єдиний переклад "Ревизора" Гоголя був зроблений ще на початку ХХ ст. - у 1912 р. Проте він утрачений, як утрачені й деякі інші переклади творів письменника. Аналізуючи наукову літературу, ми встановили, що існував ще один переклад комедії. У примітках до статті М. Асіма (?.???? ) Погляд на шедевр Гоголя" ми знайшли посилання на брошуру "Комедія "Ревізор"" у перекладі Д. Моаддабіяна, яка була надрукована у 1952 р. Цей текст також не зберігся, але ж М. Асіму він був відомий. Спираючись на цей переклад, дослідник написав статтю, в якій надав розлогу характеристику гоголівського твору. Ми будемо аналізувати цю статтю у наступному розділі дисертації. Нам вдалося також встановити, що не збереглися два видання перекладу "Мертвых душ" 1952 р. та 1967 р., а також "Майская ночь" у перекладі А. Хейдарі (?.????? ) (1950) і "Потерянная грамота" (перек. А. Хейдарi, 1961), надруковані в журналі "Сохан" ??? ("Мова"), який давно закрито і примірників якого в бібліотеках майже немає; відсутній і переклад повісті "Тарас Бульба", виконаний Ш. Мадані (?.???? ) (б. р.).
Вже зазначалося, що долю видань минулих років найчастіше визначає стан бібліотечної справи в Ірані. Але в цьому випадку, за нашими припущеннями, відіграла визначальну роль зміна суспільно-політичної ситуації після революції 1979 р. Якщо говорити, наприклад, про комедію "Ревизор", то цей твір настільки актуальний в Ірані зараз, такий співзвучний із суспільними процесами, які відбуваються в країні, що не тільки старий, але й сучасний переклад не міг би потрапити до читача. Втім ми не маємо достатньо матеріалу, щоб підтвердити чи заперечити гіпотезу про цензурні причини відсутності цих перекладів у бібліотеках.
Аналіз перекладів, які збереглися, дає змогу стверджувати, що іранський читач добре обізнаний із творчістю Гоголя, має уяву про його місце в історії російської і світової літератури. Перекладені перською мовою ранні повісті письменника (перекладались вони декілька разів, як окремо, так і збірками), повісті Гоголя 1835 - 1848 рр., "Мертвые души", "Игроки". Звичайно, не все із творчої спадщини Гоголя обиралося для перекладу, що пояснюється багатьма причинами. Найважливіші серед них - естетичні смаки перекладача, ідеологічна ситуація в країні, суспільні запити в ній, авторитет твору на батьківщині письменника, походження оригіналу, наявність авторитетної для перекладача наукової літератури про нього, тощо.
Спочатку, як нам видається, добір текстів для перекладів був зумовлений популярністю тих чи інших творів на батьківщині письменника, а також кількістю написаних про нього наукових досліджень: те, що в Росії вважалося найціннішим у спадщині Гоголя, що поціновувалося як видатне художнє досягнення, те й потрапило в коло творів, які перекладалися в першу чергу. Не випадково, на нашу думку, не перекладалися "Выбранные места из переписки с друзьями", які негативно оцінювалися Бєлінським і в радянський час практично випали із переліку творів, що вважалися видатними. Із плином часу знання про Гоголя стають більш глибокими та різноманітними, розширюється перелік статей російських дослідників, перекладених перською мовою. Згадка про будь-який твір письменника ("Шинель"), полеміка навколо них ("Нос") в російському та європейському літературознавстві стимулювали додатковий інтерес перських перекладачів до них.
За останні двадцять років зацікавленість творчістю Гоголя стала стійкою та постійною, у поле зору перекладачів потрапила майже вся спадщина, до того ж переклади попередніх років перевидавалися, іншими перекладачами робились нові переклади. Досить часто декілька перекладів одного і того ж твору функціонували паралельно один з одним. Поряд з ними створювались і публікувалися національні адаптації творів російського письменника.
Переклади засвідчують відповідний рівень володіння перекладачем рідною мовою, - застарілою, архаїчною чи сучасною формою, а також мовою, із якої здійснювався переклад: російською чи англійською, французькою чи німецькою. Переклад дає змогу дійти висновків щодо поглядів перекладача на завдання літератури: посилення соціологічної чи поетичної сторони оригіналу, збільшення масштабу героя чи зміщення акценту з головного героя на другорядних та ін.
Існування європейського тексту-посередника дає можливості підтвердити припущення про те, що відомості про творчість письменника надходили із його батьківщини, а також із Західної Європи, де іранська інтелігенція отримувала освіту. Якість тексту-посередника часто зумовлювала якість перського тексту-перекладу: маємо на увазі втрати, домислювання, переінтерпретацію та т. ін. Особливо чіткий вплив європейського тексту-посередника відчувається на рівні культурної ментальності: погляд європейського перекладача часто спотворював російські ментальні риси, дуже близькі до ментальності іранського читача. Мова йдеться, перш за все, про народну мораль і моральність, про ставлення до свого роду, родини, жінки, рідної природи, яка змальовується у подібних образах, про відносини всередині соціуму на певних етапах його розвитку, різних народностей у складі одного народу та т. ін.
Ще одне важливе зауваження, яке необхідно враховувати, аналізуючи творчу рецепцію, - це характер і можливості мов. На нашу думку, достоїнство перекладу залежить не тільки від здібностей перекладача передати своєю мовою інонаціональний текст, володіння ним стилем, художнім талантом та ін., а також і внутрішніх можливостей його рідної мови. Часто поняття, вчинки, міміка, рухи людського тіла, явища природи, абстрактні уявлення, релігійні, суспільні, політичні реалії передаються у відповідній мові одним словом, що має багато значень. Такі слова і вирази існують в українській, у російській мовах, є вони і в перській мові. У зв'язку з цим деякі приклади, які у тексті дисертації подаються у нашому зворотному перекладі з