РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ
2.1. Ретроспекція соціологічних поглядів: від донаукової загальності до
дисциплінарної окремішності
Як і інші природничі та гуманітарні науки, соціологія пройшла тривалий і
складний шлях свого формування як одного з багатьох сучасних секторів знань про
природне і антропогенне довкілля, що з певним запізненням перетворився на одну
з фундаментальних університетських дисциплін.
Відзначимо, що в означеннях терміну „науки” наші енциклопедії і словники
підкреслюють, що їх головна риса – узгодженість термінології та існування
системи концептуальних понять. Та з факту тривалого збереження у часі звучання
і запису назви аж ніяк не випливає незмінність змісту, що вкладається
науковцями тієї чи іншої країни в сукупність знань, уявлень і законів, які
охоплюються даною наукою, відтак, уявлень про її головні цілі і вище
призначення. Історія розвитку наукових знань свідчить про те, що за короткий
час пояснення чи словниково-тлумачне розкриття назви тієї чи іншої науки в
якійсь країні може зазнати разючих змін.
Переконливий доказ – зміни змісту терміну „соціологія”. Порівняємо його
визначення у двох українських соціологічних словниках, темпоральний інтервал
створення яких складає усього 23 роки:
1977 рік, „СОЦІОЛОГІЯ (від лат. societas – спільність, суспільство і ...логія)
– наука про закономірності виникнення, функціонування й розвитку різних
соціальних утворень і форм спільності людей. Домарксистська соціологія,
незважаючи на ряд плідних ідей, не дала наукового розуміння об'єктивних законів
розвитку суспільства. Лише відкриття К. Марксом і Ф. Енгельсом
матеріалістичного розуміння історії (див. Історичний матеріалізм) перетворило
соціологію на науку” [191, с. 627].
2000 рік, „СОЦІОЛОГІЯ (від соціо... і ...логія) – наука про суспільство і
закони його розвитку” [192, с. 538; 35, с. 1184].
Різниця їх досить очевидна, а причина значного скорочення визначення та
зникнення з нього прізвищ двох європейських науковців не потребує пояснень чи
особливих коментарів. Але варта уваги їх головна сутнісна відмінність: у
першому означенні стверджується, що зусилля соціології скеровані на дослідження
„різних соціальних утворень і форм спільності людей”, а в другому – лише і
виключно „суспільства”. Цікаво зауважити – у Радянському Союзі „марксистська
соціологія” насправді концентрувалася на дослідженні законів виникнення,
розвитку і змін не будь-яких, а лише найбільших „соціальних утворень”, вважаючи
головним завданням і науковців, і освітян, і керівників усіх рангів „перемогу
світової пролетарської революції” й створення такого великого „утворення”, що
охопить усю Землю, як то було вказано на Гербі СРСР. Цей державницький ефект
був настільки впливовим і важливим, що усі питання „нижчих рівнів” – виховання
дошкільнят, навчання у школах і діяльність різноманітних дитячих „утворень”,
сімейні питання та все інше розглядалися лише у підпорядкуванні до необхідності
виконання головної політичної і економічної цілі Радянського Союзу та були
можливі лише у рамках прикладних соціологічних досліджень. Лише після його
зникнення соціологи отримали можливість досліджувати не лише закони
перетворення усіх суспільств в комуністичне, а й безліч важливих для пересічних
людей питань поточної діяльності „різних соціальних утворень і форм
спільності”.
Гранична загальність визначення 2000 року обумовлена появою та оформленням
галузевих соціологічних наук (соціології сім’ї, соціологія молоді та т.п.).
Ще одне наше зауваження стосується різноманітності сприйняття терміну
„соціологія” у провідних європейських мовах. Формально, воно вже стало
універсальним, а тому виникла інваріантна складова, досить стійке уявлення про
те, чим саме займається наука з подібною назвою. Але все ж існують певні
відмінності у сприйнятті, що пов’язані з особливостями кожної мови. Наприклад,
у французьких тлумачних словниках латинське „societas” відтворюється не словом
„спільність” (фр. communaute), а словом „compagnon”, яке у французів означає
членство в якомусь постійному чи тимчасовому об’єднанні людей. Відтак, для
учнів і студентів Франції термін „соціологія” стосується не лише „суспільства”
як найбільшого і найбагатограннішого об’єднання людей, а й значно менших громад
чи спільнот. На наш погляд, це більш точний варіант пояснення змісту слова
„соціологія” хоча б тому, що у часи поширення грецької і латинської мови таке
звичне нам, таке абстрактне і важливе поняття, яким є „суспільство”, не
існувало, оскільки філософи і представники інших тогочасних наук обходилися без
нього.
Відтак, є підстави стверджувати, як це й роблять автори багатьох підручників
([182; 38; 213; 253; 244; 193;49; 133] та ін.), що „соціологія” – доволі молода
галузь науки, хоча насправді соціологічна думка така ж давня, як і людське
існування. Науковці не мають сумнівів у тому, що не лише первісні люди, а й їх
віддалені примітивніші попередники постійно перебували у складі досить
численних груп, стійкість яких неможлива без розвинених спроможностей до
контактів, інформаційних та інших обмінів, які являли собою зародок соціальних
відносин.
Останнім часом представники багатьох наук досягли помітних успіхів не лише у
виявленні все більшої кількості даних про час і місце походження і
вдосконалення людей, а й знайшли принципові пояснення того, чому всезагальною
властивістю матерії є процес ускладнення, процес формування все більш
багатоелементних об’єктів та об’єднань цих об’єктів ([16; 108; 174; 135] та
ін.). У цікавій за задумом і втіленням монографії проф. Л.Г.Мельника
- Київ+380960830922