Ви є тут

Соціально-економічний розвиток регіону з урахуванням геополітичного чинника (на прикладі Столичного економічного району України)

Автор: 
Дячевська Любов Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003823
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Геополітичний чинник розвитку України в суспільно-географічному вимірі
2.1. Головні принципи геоекономічної стратегії України з суспільно-географічних
позицій
Для України як суб’єкта світового співтовариства велике значення має
утвердження її позицій у світовому просторі, визначення пріоритетів суспільного
й господарського розвитку і напрямів зовнішньополітичної та
зовнішньоекономічної діяльності, створення конкурентних умов господарювання під
впливом глобалізації. Вирішення всіх цих питань нерозривно пов’язано з
формуванням геополітичної стратегії держави.
Теоретичні засади геополітичної стратегії України в основних рисах було
розроблено у свій час в рамках реалізації проекту «Україна – 2010»,
затвердженого розпорядженням Президента України 26 лютого 1998 р. [119].
Основою геополітичної стратегії країни визнано її національні інтереси [175].
Їх урахування в процесі визначення геостратегічних завдань та напрямів розвитку
України було спрямоване на забезпечення її національної безпеки, реалізацію
загальнонаціональних та регіональних інтересів.
Національна безпека України має політичну, економічну, соціальну, екологічну та
інформаційну складові, які мають бути враховані при розробленні геополітичної
стратегії. Системний підхід до оцінки сукупності передумов та чинників, що
впливають на національну безпеку України, є основою формування ефективної
геополітичної стратегії, удосконалення взаємин з іншими державами у різних
сферах суспільної діяльності, забезпечення поступального соціально-економічного
розвитку країни.
Нині є чимало напрацювань з питань формування геополітичної стратегії України,
її основних засад, принципів і напрямів, однак на законодавчому рівні
геополітичну стратегію України досі не затверджено. Разом з тим у законах
України, міжнародних договорах та інших правових документах певною мірою
відбито нинішню геополітичну стратегію України, визначено її геополітичні коди.
Особлива увага приділена головним векторам геополітичної стратегії, пов’язаним
з Євросоюзом, Російською Федерацією та СНД, державами Причорномор’я, США.
Стратегічне значення цих напрямів обґрунтовано з політологічних та певною мірою
геоекономічних позицій, однак недостатньо визначено суспільно-географічні
засади геостратегічного курсу України.
В основу розроблення геополітичної стратегії України мають бути покладені
принципи, реалізація яких забезпечуватиме національну безпеку країни та
позитивно впливатиме на її соціально-економічний розвиток незважаючи на зміни
геополітичного середовища в світі.
В умовах глобалізації світового господарства головні акценти геополітичного
суперництва змістилися в економічну сферу. Економічні чинники нині є основними
важелями політичного впливу, іноді вони використовуються як інструменти
геополітичного тиску. Ці обставини значною мірою спонукають до необхідності
самостійно формувати внутрішню та зовнішню політику. Тому зростаючий
прогресивний економічний розвиток України, посилення конкурентоспроможності
національної економіки, забезпечення її національної безпеки мають бути
основними вихідними положеннями формування геополітичної стратегії країни
[117].
Інноваційний підхід до розвитку господарства і зокрема промислового сектору
нині має геостратегічне значення. Високі технології є важливим ресурсом, що
трансформують детерміновану первинними конкурентними перевагами спеціалізацію
господарства України, сприяють вдосконаленню його структури, стимулюють
ефективність та підвищення конкурентоспроможності виробництва. Збереження та
зміцнення науково-технічного потенціалу сприяє реалізації в Україні стратегії
випереджуючого розвитку [54, 112, 114, 117, 118]. Залучення у господарство
досягнень науково-технічного прогресу, формування технополісів, технологічних
парків, інноваційних портів тощо зумовлює модернізацію господарства України,
підвищення рентабельності вітчизняної продукції, формування локальних центрів
зростання. Розвиток науково-технічного сектору господарства, зміцнення
інтелектуального потенціалу дає можливість зменшити технологічну залежність
країни від інших держав, сприяє забезпеченню національної безпеки України.
Важливим принципом геополітичної стратегії України має стати ефективне
енергетичне забезпечення. Зменшення енергозалежності української економіки
шляхом запровадження у виробництво енергозберігаючих технологій, переходу на
альтернативні джерела енергії є основою забезпечення енергетичної безпеки
України. Велике значення має створення стратегічних запасів енергоресурсів,
диверсифікація енергопостачання, особливо імпорту енергоносіїв.
Відродження вугільної промисловості і раціональне використання твердого палива
сприятиме зменшенню у структурі споживання енергоресурсів частки газу. Це
матиме позитивний вплив на енергетичну безпеку України. Модернізація галузі на
інноваційній основі, впровадження технологій комплексної переробки вугілля
сприятиме підвищенню ефективності виробництва [64]. Для цього необхідно
посилити фінансування галузі, залучити приватний капітал, у т.ч. іноземний.
Слід враховувати, що у ряді регіонів України вугільна промисловість є
системоформуючою галуззю, тому її розвиток має істотне економічне і соціальне
значення.
Одним із основних вихідних положень геополітичної стратегії України має бути
забезпечення соціального розвитку держави. У цьому контексті стратегічне
значення має врегулювання міграційних процесів, покращення демографічної
ситуації, забезпечення розвитку людського потенціалу та підвищення добробуту
населення [55, 162]. Досягнення соціальної ефективності го