РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Групи хворих та методи контрацепції
Для вирішення поставленої мети і завдань було обстежено 50 соматично й
гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку, які використовували для
контрацепції механічні засоби - контрольна група. Дві основні групи складали
100 жінок репродуктивного віку з ХП, які використовували різні методи
контрацепції: І група - 50 жінок з ХП, які використовували ВМК і ІІ група - 50
жінок з ХП, які використовували поєднання гормональної контрацепції й
медикаментозної корекції. При підборі методів контрацепції пацієнтки мали право
вибору після проведеної попередньої бесіди та позитивних і негативних моментів
кожного варіанту контрацепції. Кожна пацієнтка давала особисту згоду на
використання того чи іншого варіанту запобігання епланованої вагітності.
При розробці методики контрацепції у жінок з ХП грунтувалися на необхідності
забезпечення високого контрацептивного ефекту, усуваючи побічний вплив та
сприяючи поліпшенню стану здоров’я жінок з ХП, шляхом комбінованого
застосування ОК з підтримуючою медикаментозною корекцією.
Методика полягала у використанні впродовж 3 місяців гормональної контрацепції
(етінілестрадіол 0,03 мг + дросперінон 3 мг) в поєднанні з підтримуючою
медикаментозною терапією (канефрон), а потім використовували тільки гормональні
контрацептиви. У разі зміни клінічного перебігу основної соматичної патології
(ХП) до гормональної контрацепції додавали підтримуючу медикаментозну терапію.
Ми зробили свій вибір саме на препараті етінілестрадіол 0,03 мг + дросперінон 3
мг, який має виражений антимінерало-кортикоїдний та антиандрогенний ефект, але
не впливає негативно на сечовидільну систему. Канефрон використовували як
профілактичний протизапальний засіб рослинного походження, що добре
зарекомендував себе при лікуванні гострого (в комплексі з антибіотиками) та
ХП.
Отже, все викладене вище, є достатньо переконливим обгрунтуванням такого
підходу до контрацепції у жінок з ХП.
Методи дослідження
У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про
спадковість, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні
захворювання, оперативні втручання і т.д.). Особливий акцент робили на
виявленні перенесених раніше запальних захворюваннях, і, зокрема, сечостатевих
органів. Вивчали особливості становлення і характер менструальної і
генеративної функції жінки, дані про попередні вагітності, аборти, перебіг
післяпологового періоду. З’ясовували характер методів контрацепції, які
застосувалися до періоду даного дослідження, їх ефективність, прийнятність,
наявність побічних реакцій і ускладнень у період їх застосування, причини
відмови від того або іншого методу контрацепції. Вивчали сімейний і соціальний
стан жінок, кількість статевих партнерів.
При огляді звертали увагу на статуру, конституціональні особливості, стан
щитовидної та молочних залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини,
стан шкіри і слизових оболонок, кістково-м’язової та серцево-судинної,
ендокринної, нервової систем, органів дихання, травлення, сечовиділення жінок.
Визначали характер розвитку жіночих статевих органів, тип оволосіння,
розвиненість великих і малих статевих губ, розміри клітора, вираженість
складчастості піхви, стан шийки матки, її придатків.
Діагноз ХП уточнювався за допомогою УЗД нирок, загального аналізу сечі, сечі
по Нечипоренко, по Зімницькому і бактеріальних посівів сечі.
УЗД проводилося за допомогою апарату „Siemens Soline Sl 250” (Германія), що
працює в реальному масштабі часу. Спочатку ехографію проводили нирок, а потім
за загальноприйнятою методикою з наповненим сечовим міхуром із використанням
трансабдомінальних датчиків при частоті 3,5 мГц. Потім після спорожнення
сечового міхура здійснювали трансвагінальне сканування із застосуванням
датчиків при частоті 5 мГц. Після проведення звичайної ультразвукової
біометрії, що включає вимір 3 розмірів матки і яєчників, здійснювали
дослідження ендометрію (серединного маткового зіва, М-еха), звертали увагу на
розмір внутрішнього зіва і порожнини матки (довжину, товщину, ширину) і
структуру ендометрію [180].
Контрацептивна ефективність методу визначалася на підставі зареєстрованого
числа випадків вагітності під час застосування того або іншого методу
контрацепції. Індекс Перля обчислювали шляхом перерахунку числа вагітних на 100
жінок, що приймали даний метод контрацепції протягом 1 року по формулі:
число вагітних х 1200
число менструальних циклів
Гормональні дослідження проводилися радіоімунологічним методом [127, 150] та
включали визначення в плазмі крові вмісту естріадіолу (Е), прогестерону (ПГ),
тестостерону (Т), пролактину (Прл), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і
лютеїнізуючого гормону (ЛГ).
Біохімічне дослідження плазми крові складалося із визначення основних
показників ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина,
тимолова і сулемова проби, загальний білірубін, кон’югований білірубін,
холестерин, в-ліпопротеїди, тригліцериди, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, ЛДГ), а
також у вивченні вмісту основних параметрів водно-сольового і мінерального
обміну (калій, натрій, кальцій, хлориди, залізо і мідь). Всі дослідження
виконувалися в біохімічній лабораторії на аналізаторі “Біомедика” за
загальноприйнятими методиками [181].
Гемостаз є компонентом гомеостазу і бере участь у механізмі підтримки
резистентності судинної стінки, припиненні кровотечі й у зберіганні рідкого
стану крові. Ми зупинилися на основних показниках гемостазу [181]: гематокр
- Київ+380960830922