РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Матеріали та методи досліджень в експерименті
Для вирішення поставлених задач проведені експериментальні дослідження на 70
білих щурах лінії Wistar масою 180-200 г, віком 6-7 місяців, самці.
Експериментальні дослідження проведені на базі акредитованого віварію (атестат
акредитації № 1239 від 13.10. 2003 р.) Вищого державного навчального закладу
України “Українська медична стоматологічна академія”.
Лабораних тварин утримували в умовах віварію на стандартному раціоні харчування
у відповідності з "Санітарними правилами по облаштуванню та утриманню
експериментально біологічних клінік (віваріїв)". Порядок проведення
експерименту повністю відповідав “Загальним етичним принципам експериментів на
тваринах” (Перший національний конгрес з біоетики. Київ, 2001), закону “Про
захист тварин від жорстокого поводження” (Київ, 2006).
Використовували неінгаляційний наркоз, який проводили шляхом
внутрутрішньоочеревинного введення тіопентала-натрію у дозі 40 мг/кг маси тіла
тварини. Виведення тварин з експерименту проводили шляхом передозування
тіопентала-натрію.
Розподіл експериментальних тварин по групам дослідів представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних тварин по групам дослідів
Серії
Кількість тварин
Експериментальний вплив
Показники, що вивчались
Продовження таблиці 2.1
1
серія
5
тварин
Інтактна група
Вивчення енергетичного стану і перекисного окислення ліпідів тканин тонкої
кишки та крові
2
серія
20
тварин
Відтворення моделі ГТКН, резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування
анастомозу
Вивчення енергетичного стану і перекисного окислення ліпідів тканин тонкої
кишки в ділянці анастомозу та крові
3
серія
15
тварин
Відтворення моделі ГТКН, резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування
анастомозу з введенням мексидолу у шовному матеріалі
Вивчення енергетичного стану і перекисного окислення ліпідів тканин тонкої
кишки в ділянці анастомозу та крові
4
серія
15
тварин
Відтворення моделі ГТКН, резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування
анастомозу з введенням мексидолу внутрішньоочеревинно
Вивчення енергетичного стану і перекисного окислення ліпідів тканин тонкої
кишки в ділянці анастомозу та крові
5
серія
15
тварин
Відтворення моделі ГТКН, резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування
анастомозу з введенням мексидолу у шовному матеріалі і внутрішньоочеревинно
Вивчення енергетичного стану і перекисного окислення ліпідів тканин тонкої
кишки в ділянці анастомозу та крові
Розподіл тварин за часом виконання оперативного втручання та застосування
метаболітотропної терапії наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Хронологічна карта проведення експериментального дослідження
Серії
Всього
Вид оперативного втручання та термін виведення тварин з експерименту
Лікувальні заходи
годин
годин
24
години
доби
діб
7
Продовження таблиці 2.2
8
5 - тварини без оперативного втручання
20
Відтворення моделі ГТКН
(20)
Резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування анастомозу
5/1*
5/2*
Без введення препаратів
15
Відтворення моделі ГТКН
(15)
Резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування анастомозу
Введення мексидолу у шовному матеріалі
15
Відтворення моделі ГТКН
(15)
Резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування анастомозу
Введення мексидолу внутрішньо-очеревинно
15
Відтворення моделі ГТКН
(15)
Резекція нежиттєздатної ділянки кишки, формування анастомозу
Введення мексидолу у шовному матеріалі та внутрішньоочеревинно
Примітка: /* - тварини, що загинули у вказаний термін
2.1.1. Моделювання гострої тонкокишкової непрохідності
При моделюванні гострої тонкокишкової непрохідності (ГТКН) у лабораторних
тварин ми, як основу, розглядали загально прийнятий та найбільш адекватний до
поставленої мети спосіб С.А. Шалімова та співав. [206], який включає перев’язку
кишки широкими смужками тканини у двох місцях.
Однак запропонований спосіб моделювання має суттєвий недолік, а саме
відсутність механізму дії на кишку і брижу, що виникає при кишковій
непрохідності і чітко простежується в клініці. Крім того перев’язка кишки
широкими смужками тканини без здавлення судин брижі відповідає обтураційному
типу кишкової непрохідності більш характерному для онкологічної патології. В
клініці в перші шість годин при гострій кишковій непрохідності відбувається
порушення венозного відтоку, а потім вже приєднується порушення артеріального
кровопостачання, яке і призводить до некрозу ділянки кишки. В зазначеному
способі ці ланки патогенезу захворювання не відслідковуються.
Нами розроблений та апробований в експерименті “Спосіб моделювання гострої
тонкокишкової непрохідності” (Патент України № 21676). В основу винаходу
покладено завдання створити спосіб моделювання ГТКН шляхом удосконалення
відомого, досягти максимального відтворення патогенетичних ланок механізму
перебігу захворювання, яке без хірургічного лікування закінчується летально, і
яке в певній мірі можливо екстраполювати на перебіг цього захворювання у
людини.
Поставлене завдання вирішують наступним чином: оперативне втручання проводять
під внутрішньоочеревинним тіопенталовим наркозом з розрахунку 40 мг на 1 кг
маси тіла. Виконують лапаротомію, в рану виводять петлю тонкої кишки, знаходять
і коагулюють одну з магістральних вен брижі. Кишку складають по типу
“двостволки”. Післяопераційну рану зашивають. Контрольна релапаратомія через 24
години (під тіопенталовим наркозом) показала: в черевній порожнині велика
кількість геморагічного
- Київ+380960830922