РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ ВИХОВНОЇ
СИСТЕМИ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Загальні питання підготовки і проведення експерименту
З метою перевірки висунутих у процесі дослідження та сформульованих у гіпотезі
припущень було проведено педагогічний експеримент.
Сформульована мета визначила характер основних завдань, що вирішувались у ході
експериментальної роботи:
довести необхідність підготовки суб’єктів моніторингу до його здійснення;
розкрити на підставі експериментальної перевірки доцільність забезпечення
взаємодії суб’єктів моніторингу виховної системи ВПНЗ для успішного вирішення
досліджуваної проблеми;
показати роль забезпечення організації моніторингу необхідним
науково-методичним інструментарієм.
Експериментальна робота проводилась в умовах навчально-виховного процесу
протягом 2005-2007 років й охоплювала три етапи ? констатувальний, формувальний
та контрольний.
Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний
педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
В експериментальній роботі взяли участь 232 викладачів різних категорій
(викладачі, доценти, професори, куратори) з різним педагогічним стажем. Згідно
з програмою експерименту, було утворено гетерогенні, але рівнозначні за складом
три експериментальні групи Е1 (60 осіб), Е2 (60 осіб), Е3 (60 осіб) і
контрольна група К (52 особи).
Вірогідність результатів, які були одержані в ході експерименту, зумовили такі
фактори:
експериментальні і контрольна групи за складом були гетерогенними, але
рівнозначними;
в усіх групах використовувались однакові методики діагностики результативності
експериментальних заходів.
У дослідно-експериментальній роботі використовували такі методи:
1) педагогічні спостереження (за навчально-виховною та моніторинговою
діяльністю кураторів, викладачів, керівників творчих груп, студентів на
заняттях та у позааудиторній діяльності) з метою:
з’ясування рівня сформованості моніторингової компетентності в членів
педагогічного колективу;
виявлення ставлення вихователів до педагогічного моніторингу, їхніх мотивів;
активності, самостійності, ініціативності у виховній і моніторингової
діяльності;
оцінки рівня сформованості комунікативної культури учасників моніторингу.
2) аналіз нормативної та методичної документації з питань виховної роботи з
метою встановлення якості функціонування виховної системи ВПНЗ;
3) анкетування з метою:
виявлення ставлення вихователів до моніторингу, розуміння суб’єктами виховного
процесу його значущості;
з’ясування адекватності самооцінки своєї професійної (у тому числі
моніторингової) компетентності;
виявлення характеру професійних інтересів викладачів і студентів;
з’ясування ставлення до впровадження у виховний процес педагогічний інновацій.
усне опитування, інтерв’ю і бесіди з учасниками експериментальної роботи
(викладачами, студентами) з метою уточнення констатувальних і контрольних
даних;
метод самооцінки для виявлення впливу експериментальних заходів на характер
моніторингової компетентності викладачів;
метод незакінчених речень, метод “Проблемний твір” та метод експертних оцінок з
метою підвищення валідності результатів експериментального дослідження;
діагностичне тестування для виявлення рівнів сформованості досліджуваних
параметрів.
Зазначимо, що на відміну від анкетування і тестування, бесіди та інтерв’ю
проводилися вибірково, при цьому дотримувалися вимоги випадкової вибірки.
Основним методом був експеримент.
Важливою умовою успішного здійснення експерименту, отримання вірогідних
результатів є адекватний вибір критеріїв та показників, які б дозволили
отримати об’єктивну інформацію про ефективність експериментальної роботи. Для
дослідження ефективності умов організації моніторингу виховної системи у ході
експериментальної роботи ми спирались на комплекс критеріїв якості
моніторингової діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах.
Такими критеріями і показниками було визначено: психологічну готовність до
моніторингової діяльності і моніторингову компетентність суб’єктів
педагогічного процесу; якість моніторингу; інтегрований критерій якості
виховної системи.
Психологічна готовність суб’єктів педагогічного процесу до моніторингової
діяльності:
сформованість мотиваційно-ціннісної сфери;
професійна спрямованість.
Зазначимо, що під психологічною готовністю до педагогічної діяльності розуміємо
психологічний стан, який характеризується сформованістю мотиваційно-ціннісної
сфери особистості, вираженою професійною спрямованістю на діяльність (у нашому
випадку на моніторингову діяльність).
Вважаємо, що сформованість мотиваційно-ціннісної сфери особистості
характеризують позитивні мотиви моніторингової діяльності (позитивне ставлення
до неї, професійний інтерес, прагнення до творчої професійної самореалізації),
усвідомлення значущості моніторингу виховної системи ВПНЗ.
Моніторингова компетентність суб’єктів педагогічного процесу:
спеціальні знання;
вміння;
особистісні якості, які є визначальними для успішності здійснення педагогічного
моніторингу.
Обсяг спеціальних знань, зміст умінь і особистісних якостей, які забезпечують
успішне здійснення моніторингу визначено в п.1.3.
Для виявлення якості спеціальних знань викладачів експериментальних і
контрольної груп обчислювалися коефіцієнти засвоєння обсягу матеріалу за
формулою [167; 320]:
, (2.1)
де Кз – коефіцієнт рівня знань;
Р – число правильно означених елементів знань;
N – загальне число елементів знань.
Про обсяг і глибину спеціальних знань дізнавалися з результатів виконання
контрольних робіт і тестів, я
- Київ+380960830922