Ви є тут

Використання інбредних ліній та тестерів різної генетичної структури в селекції кукурудзи на гетерозис.

Автор: 
Макарчук Олександр Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004527
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Умови, МАТЕРІАЛ та методика досліджень
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика та особливості метеорологічних умов
Сільське господарство знаходиться на шляху інтенсивного розвитку, тому до
кліматичних умов потрібно підходити як до факторів не тільки природних, але й
економічно-соціальних. Щорічний облік і об’єктивний аналіз температурного
режиму, кількості опадів, строків початку весни, заморозків, вологості грунту
та інших факторів є умовою господарської діяльності спеціалістів, пошуку ними
шляхів зменшення впливу негативних погодних умов на урожай.
Висвітлення особливостей кліматичних зон, впливу їх на ріст, розвиток і
продуктивність культур є важливим не тільки для районування різних культур, але
і для визначення еколого-генетичної моделі гібридів та сортів, вивчення та
добору батьківських пар у певній конкретній екологічній зоні.
Дослідження з вивчення реакції рослин кукурудзи на екологічні умови Лісостепу
України проводилися протягом 2001-2003 років на кафедрі селекції та насінництва
в стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного
аграрного університету ( с. Пшеничне, Васильківського району Київської області
). Територія дослідної станції розміщена у правобережному Лісостепу, яка
входить до складу Білоцерківського агрогрунтового району. Рельєф дослідної
ділянки являє собою злегка хвилясту рівнину.
Грунтовий покрив дослідної станції включає 22 грунтових різновидностей,
головною з яких є чорнозем типовий малогумусний
крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить
4,34-4,68 %, рН – 6,8-7,3, ємність вбирання – 30,7-32,5 мг. екв./100 г грунту.
Щільність грунту у рівноважному стані – 1,16-1,25 г/см3, вологість стійкого
в’янення – 10,8 %. Глибина залягання грунтових вод 2-4 м.
Грунти станції характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних
речовин: легкогідролізованого азоту 10,6-11,4 мг/100 г грунту, рухомого фосфору
6,2-6,5, обмінного калію 8,9-10,6 мг/100 г грунту. Вище перераховані дані
підтверджують малогумусність чорнозему, в орному шарі вміст гумусу становить
4,34-4,68 % проти 6-8 %, що є характерним для чорнозему середньосуглинкового.
Тому на цих грунтах під кукурудзу необхідно вносити підвищені дози органічних і
мінеральних добрив з заробкою їх на всю глибину орного шару, що створює
сприятливі умови для виділення найбільш продуктивних ліній та виявлення
гетерозисних гібридів кукурудзи, пристосованих до умов зони.
Описані грунти займають 54,6 % грунтового покриву зони Лісостепу України. Це
дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони
грунтових умовах.
Клімат зони Лісостепу України помірно-континентальний, з середньодобовою
температурою повітря 6-8 0С, сума ефективних температур 2062,5 0 С, сума
активних температур 1157,4 0С. У квітні і травні середньомісячна температура за
багаторічними даними складає 8,40С і 15,30С.
За багаторічними даними метеопоста Агрономічної дослідної станції НАУ, в
середньому за рік випадає 562 мм, а за вегетаційний період – 354 мм опадів, що
становить 63 % їх річної кількості. Опади розподіляються протягом року
нерівномірно: навесні випадає 126 мм ( 22,4% річної кількості ), влітку – 204
мм (36,3%), восени – 106 мм (18,9% ), взимку- 126 (22,4%).
За період із середньодобовою температурою вище +100 С випадає 310-330 мм
опадів. Гідротермічний коефіцієнт становить 1,3.
Аналіз багаторічних даних свідчить, що із метеорологічних умов найбільшою
мінливістю відзначається сума опадів і сума температур вище +100 С. Коефіцієнт
варіації щодо вологості повітря (2,8%) свідчить про слабкий вплив цього
показника на розвиток агрофітоценозу кукурудзи порівняно із сумою опадів і
сумою температур вище +100 С.
Отже, грунтово – кліматичні умови місця проведення дослідів типові для
Лісостепу України.
Погодні умови 2001 року не відрізнялися від багаторічних за зволоженням, хоча
розподіл їх по місяцях мав певні особливості (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови за 2001-2003рр.
місяць
Середньомісячна температура повітря, 0 С
Сума опадів, мм
Середні багаторічні
2001 р.
2002 р.
2003 р.
Середні багаторічні
2001 р.
2002 р.
2003 р.
квітень
8,4
10,8
9,6
6,5
46,0
49,7
18,4
16,6
травень
15,3
12,2
15,3
19,3
48,0
35,9
34,5
6,4
червень
18,5
16,8
17,4
17,5
64,0
150,5
163,9
14,6
липень
19,6
23,7
21,7
20,0
83,0
34,6
41,4
44,4
серпень
18,9
20,1
19,6
18,4
57,0
18,1
43,6
39,8
вересень
14,3
13,4
13,4
13,1
34,0
43,5
75,9
30,2
за вегетацію
15,8
16,2
16,2
15,8
332,0
332,3
377,7
152,0
За період вегетації кукурудзи випало 332,3 мм опадів. У квітні-травні кількість
опадів була на рівні середніх показників. В той же час, у червні їх було 150,5
мм, якщо середньо багаторічний показник 64 мм. У липні і серпні - 34,6 і 18,1
мм, при звичайних умовах – 83,0 мм та 57,0 мм відповідно.
Температура повітря у травні і червні була дещо нижче середніх показників, а у
липні і серпні вище середньо багаторічних. Період збирання кукурудзи
відзначався теплою і сухою погодою. Таким чином, погодні умови були
сприятливими для росту і розвитку рослин кукурудзи впродовж вегетації.
Температурні умови 2002 року були на рівні багаторічних показників. В той же
час, загальна кількість опадів перевищувала середній показник. Проте, розподіл
опадів по місяцях мав певні особливості.
Так, якщо у квітні і липні їх кількість становила 18,4 і 41,4 мм відповідно, що
майже у 2 рази менше від норми, то у червні та вересні їх кількість була 163,9
і 75,9 мм, що значно більше від норми. Таким чином, сприятливий температурний
режим та дефіцит вологи на початкових етапах вег