Вы здесь

Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю.

Автор: 
Андрощук Ірина Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004554
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ
СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ
У розділі обґрунтовано модель формування естетичної культури майбутніх
викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного
профілю, реалізація якої відбувається через розширення і систематизацію
естетичних знань студентів, формування їх практичного досвіду під час залучення
до творчої естетичної діяльності, підготовки майбутніх інженерів-педагогів до
виховної роботи в професійних навчальних закладах швейного профілю. Аналіз
основних підходів до змісту освіти дав змогу визначити принципи відбору і
структурування змісту методики виховної роботи та обґрунтувати на їх основі
зміст авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”.
Здійснене дослідження дало змогу визначити доцільні засоби формування
естетичної культур, які відображають основні функції педагогічної діяльності
майбутніх інженерів-педагогів, визначено критерії та рівні сформованості
естетичної культури.
2.1. Модель формування естетичної культури
Наповнення глибоким змістом естетичного розвитку майбутнього робітника,
зростання рівня його естетичної культури залежить від впровадження нових
організаційних та смислових структур підготовки інженера-педагога. Тому
розробка моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних
дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю усвідомлюється нами
як один із важливих чинників теоретичних та прикладних досліджень процесу
підготовки інженера-педагога швейного профілю у вищому навчальному закладі.
Моделювання трактується як метод наукового пізнання, сутність якого полягає у
дослідженні моделі об’єкта пізнання на основі абстрактно-логічного мислення за
принципами наочності та об’єктивності. Виходячи з цього, під моделлю розуміють
об’єкт, що замінює собою оригінал у процесі дослідження, результати якого
поширюються на оригінал [164].
Модель насамперед повинна описувати засоби та шляхи естетичного розвитку
майбутнього викладача, визначати змістове наповнення навчального процесу, тобто
ті знання й уміння, які повинен здобувати випускник вищого навчального закладу
для того, щоб повноцінно здійснювати навчально-виховний процес в професійному
навчальному закладі швейного профілю. Тому модель формування естетичної
культури розуміється нами як певний зразок, еталон, ідеал, який повинен бути
реалізований у вищому навчальному закладі для того, щоб випускник відповідав
сучасним вимогам професійної діяльності, володів високим рівнем естетичної
культури.
Підтвердження цієї думки знаходимо в поглядах С. Вітвицької. Дослідниця
наголошує на тому, що процес побудови моделі, як правило, спрощує оригінал,
узагальнює його, тим самим сприяючи упорядкуванню та систематизації інформації
про досліджуваний об’єкт. При цьому кожна модель має фіксувати найголовніші
ознаки об’єкта вивчення. Дрібні факти, деталізація, другорядні явища
ускладнюють модель та заважають її теоретичному дослідженню [163].
Отже, модель – це узагальнення, а не копія, яке дає можливість замінити
реальний об’єкт його аналогом у пізнанні й засвоєнні окремих сторін та функцій,
дає можливість вивчити об’єкт за допомогою цього аналога.
Основні принципи, на яких повинен ґрунтуватися процес розробки моделі,
визначила Л. Сольвар. До них належать: цілісність (необхідність системного
відображення діяльності з урахуванням її складників); динамічність
(відображення процесу формування і розвитку конкретного спеціаліста, підвищення
його професійної майстерності); ієрархічність (взаємозумовленість
характеристик); амбівалентність (взаємодоповнюваність і єдність протилежних
якостей, аналіз і виявлення професійних характеристик діяльності); відкритість
(можливість використання моделі з подальшою трансформацією й модернізацією без
суттєвої зміни структури) [234].
Необхідно зазначити, що дослідники в структуру будь-якої моделі включають такі
параметри: вимоги до спеціаліста, які ставить до нього професійна діяльність;
необхідні знання та вміння; специфічні соціальні і психолого-педагогічні
якості, що забезпечують ефективну діяльність [127, 165, 257].
Розробляючи модель формування естетичної культури майбутнього фахівця,
необхідно враховувати, що він повинен володіти не лише знаннями і вміннями з
дисциплін швейного профілю („Матеріалознавство”, „Технологія швейних виробів”,
„Композиція костюма”, „Проектування швейних виробів”, „Художня обробка
текстильних матеріалів” тощо), а й естетичними знаннями в галузі теорії та
історії мистецтва, костюма, дизайну, напрямів моди та творів мистецтва; вміти
сприймати та перетворювати дійсність за законами краси; реалізовувати свій
естетичний досвід у процесі створення швейних виробів та безпосередньо у
педагогічній діяльності.
Майбутній фахівець повинен мати чіткі уявлення про естетичні форми пізнання
(естетичне сприймання, переживання, цінність, почуття, смак, діяльність тощо);
розуміти естетичну сутність не лише мистецтва загалом, а й одягу, як елемента
навколишньої дійсності і вміти цю сутність донести до учнів професійних
навчальних закладів; виділяти специфічні естетичні можливості в дисциплінах
інженерно-педагогічної підготовки, відбирати і здійснювати естетичний вплив на
кожному етапі конструювання та виготовлення швейного виробу; чітко уявляти
необхідний обсяг естетичних знань та вмінь, якими повинні оволодіти учні
професійних навчальних закладів швейного профілю і визначати рівень їх
естетичної вихованості; організовувати естетичну діяльність